Постанова № 76429889, 12.09.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2102/18 12.09.2018

Провадження №22-ц/784/1434/18

Справа 489/2102/18

Провадження 22ц-784/1434/18 Головуючий по 1 інстанції Тихонова Н.С.

Категорія 34 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2018р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючий суддя - Колосовський С.Ю.,

судді: Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання – Цуркан І.І.,

за участі: представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2018р.

за позовом Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

встановила:

У квітні 2018р. Департамент патрульної поліції пред’явив позов до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

Позивач зазначав, що 26 лютого 2016р. згідно з розстановкою сил та засобів роти № 3 батальйону № 4 УПП у м. Миколаєві ДПП, екіпаж КАНТ-0305, у складі рядового поліції ОСОБА_3, приступив до служби по охороні громадського порядку в Ленінському районі м. Миколаєва на службовому автомобілі «Toyota Prius», державний номер 190841.

Керуючи вказаним транспортним засобом відповідач порушив вимоги п.п. 2.3 «б» 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної події, внаслідок якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача 354902,25 грн. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2018р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Відповідач, у поданому відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обгрунтованим.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що на правовідносини, які виникли у зв’язку із заподіянням поліцейським майнової шкоди при виконанні службових обов’язків поширюються норми законодавства про працю. А так як позивач обрав невірний спосіб захисту і до того ж пропустив строк звернення до суду, передбачений ч.3 ст.233 КЗпП, то у задоволенні позову слід відмовити.

Проте з таким висновком погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Закону «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п.23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (затверджене постановою КМУ УРСР від.29.07.1991р. №114) особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

За правилами, встановленими в п.1-3,5,10 розділу 1 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (затверджено Постановою Верховної ОСОБА_4 України 25.06.1995р. №243/95-ВР), яке поширюється також на осіб рядового та начальницького складу МВС України, це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності осіб винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків.

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода заподіяна, в тому числі пошкодженням майна, що спричинило додаткові витрати для його відновлення за наявності: заподіяння прямої дійсної шкоди; протиправної поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням

шкоди; вини у заподіянні шкоди.

Час протягом якого винну особу може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.

За пошкодження, псування або втрату через необережність

майна, виданого в особисте користування настає матеріальна відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення. Матеріальна відповідальність у повному

розмірі шкоди настає у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування майна,

переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання

чи для іншої мети (п.10,11 розділу ІІ цього ж Положення).

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 02 грудня 2015р. між Автогосподарством УДАІ УМВС України в Сумській області та Департаментом патрульної поліції укладено договір позички, за умовами якого останній отримав у безоплатне користування стоком на 12 місяців 13 транспортних засобів, з метою забезпечення виконання заходів охорони громадського порядку в умовах реального несення служби, а друга сторона приймає вказані транспортні засоби.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО 916381, виданого 30.12.2016 року власником автомобіля «Toyota Prius» державний номер 190841, 2013 року випуску, є Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Згідно із Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за № 21о/с від 10.12.2015р. на підставі ч.1 ст.47 та ч.4 ст.59 Закону «Про національну поліцію», призначено працівників, які прибули з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 07 грудня 2015р. до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві №4 батальйону №3 роти, у тому числі рядового поліції інспектора Онищука Є.Ю.

26 лютого 2016р., згідно із розстановкою сил та засобів роти №3 батальйону №4 УПП у м. Миколаєві ДПП, екіпаж КАНТ-0305 у складі рядового поліції ОСОБА_3, рядового поліції ОСОБА_5 та старшого сержанта ОСОБА_6 заступив на службу по охороні громадського порядку в Ленінському районі м. Миколаєва на службовому автомобілю «Toyota Prius»,державний номер 190841.

Цього ж дня водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом під час виконання службових обов’язків не врахував дорожньої обстановки, не надав перевагу в русі автомобілю «Reno Simbol», державний номер ВЕ 8688ВН, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «б» 16.11 ПДР. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, тілесні пошкодження отримав водій ОСОБА_4, який керував транспортним засобом «Reno Simbol».

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2016р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Адміністративну справу відносно ОСОБА_3 закрито у зв’язку із закінченням строку накладання адміністративного стягнення.

Згідно висновку службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля «Toyota Prius», державний номер 190841 під керуванням інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_3 від 31.03.2016 року, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 16.03.2016 року за № 264, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду на службовому автомобілі «Toyota Prius», державний номер 190841, було вирішено суворо вказати інспектору роти №3 батальйону № 4 УПП у м. Миколаєві ДПП рядовому поліції ОСОБА_3 на дотримання транспортної дисципліни.

У відповідності до висновку №06/2-113-2 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, складеного 09.02.2017р. судовим експертом ОСОБА_7, вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, спричиненої власнику автомобіля «Toyota Prius» реєстраційний номер 113305, станом на час проведення експертного дослідження складає 354 902 грн. 25 коп.

За таких обставин можна дійти висновку про невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень трудового законодавства, оскільки відповідач будучи рядовим поліції заподіяв майнову шкоду під час виконання службових обов’язків. А на такі правовідносини, виходячи з аналізу вищенаведених нормативних актів дія трудового законодавства не поширюється.

Отже, виходячи із загального строку позовної давності в три роки (ст.257 ЦК) позивач не пропустив строк у межах якого може звернутись з вимогою про захист свого цивільного права.

В той же час, доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди у повному розмірі є безпідставними.

Так, доказів того, що автомобіль відповідач пошкодив умисно, вчинив ДТП в стані сп’яніння або скоїв діяння, яке має ознаки злочину у справі немає.

Таким чином, на відповідача з вини якого позивачу була заподіяна дійсна майнова шкода внаслідок пошкодженням автомобіля, що спричинило додаткові витрати для його відновлення та наявності причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і настанням

шкоди, може бути покладена лише обмежена відповідальність, а саме в розмірі тримісячного грошового забезпечення - 24670,05 грн., яке згідно даних розрахункових листів за один місяць складає 8223,35 грн.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Часткове задоволення позову (6,95%) є підставою (ст.141 ЦПК) для пропорційного відшкодування позивачу судових витрат за рахунок відповідача понесених у зв’язку з розглядом справи в судах першої і апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст.367,374,376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2018р. скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту патрульної поліції 24670,05 грн. майнової шкоди та 924,96 грн. судового збору у зв’язку з розглядом справи в судах першої і апеляційної інстанцій.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2018р.

Головуючий: Судді: