Постанова № 764289, 30.05.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"30" травня 2007 р.

Справа № 25/129-07-3117А

За позовом: Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів

до відповідача: ТОВ „Паритет”, м. Одеса

про стягнення штрафу в сумі 3007 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Яковлєв Д.Л., довіреність №4/17 від 07.05.07 р.

Відповідача: Танчак І.В., довіреність №49 від 28.04.07 р.

В судовому засіданні 30.05.07 р. приймали участь представники:

Позивача: Яковлєв Д.Л., довіреність №4/17 від 07.05.07 р.

Відповідача: Танчак І.В., довіреність №49 від 28.04.07 р.

Суть спору: про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 3007 грн.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду витребувані документи.

Відповідач заявлений позивачем позов не визнає, надав заперечення на адміністративну позовну заяву від 28.04.07р. №9623, де зазначає про відсутність у Управління законних підстав для проведення перевірки, оскільки остання не відповідає ознакам ні планової перевірки, ні позапланової, як то визначено Указом Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” №817/98 від 23.07.1998 р., оскільки ТОВ «Паритет»не отримувало повідомлення від позивача про її проведення, а також за відсутності письмово оформлених скарг споживачів.

Відповідач також вказує на те, що результати перевірки, оформлені актом перевірки дотримання законодавства про рекламу від 31.01.06 р. за №ОР-0475, яким встановлено порушення відповідача у сфері розповсюдження реклами, помилково ґрунтувались лише на нормах Закону України «Про мови», та Закону України «Про рекламу», тоді як, на думку товариства, пріоритетними в даному випадку є положення міжнародного договору, ратифікованого Україною, а саме Європейської хартії, якою встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України.

Зокрема відповідач посилається на пп. „с” п.1 ст.13 Європейської хартії регіональних мов або меншин, ратифікованої Україною на підставі Закону України №802-ІV від 15.05.03 р., де вказано, що всі сторони хартії зобов’язуються в межах своєї країни, запобігати практиці, яка заважає використанню регіональних мов або мов меншин в економічній чи соціальній діяльності.

21.05.07 р. відповідачем подано до суду клопотання про зупинення провадження по даній адміністративній справі згідно ч.2 п.4 ст.156 КАС України до прийняття судового рішення Вищим Адміністративним судом України по касаційній скарзі ТОВ «Паритет»на постанову господарського суду Одеської області від 05.05.06 р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.06 р. по справі №6/99-06-2547А, в задоволенні якого господарським судом відмовлено, оскільки постанова господарського суду Одеської області від 05.05.06 р. та ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.06 р. по справі №6/99-06-2547А є чинними, а відповідачем не надано суду доказів, того, що касаційна скарга ТОВ «Паритет»прийнята до розгляду Вищим адміністративним судом України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

31.01.06 р. Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів на підставі розпорядження №0140 від 26.01.06 р. було проведено перевірку ТОВ „Паритет” стосовно додержання законодавства про рекламу. За результатами проведеної перевірки позивачем було складено акт №0475, в якому встановлено ознаки порушення законодавства про рекламу щодо змісту реклами з боку замовника ТОВ „Паритет”, зокрема в порушення вимог ст.ст.6, 7, 8 Закону України „Про рекламу” на зовнішніх рекламних конструкціях в м. Одесі розповсюджено рекламну інформацію щодо послуг підприємства текстом реклами, викладеним тільки російською мовою, без наявності української мови, із використання зображення фізичної особи в рекламних цілях. В тексті реклами розповсюджено рекламну інформацію сюжету: „4х камерний профиль по цене 3х камерного”, яка має ознаки неточності та недостовірності, що вводить в оману споживачів.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, 31.01.06р. службовою особою Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів головним спеціалістом Корнєвою Л.Є. складено протокол про порушення законодавства про рекламу.

Таким чином, на підставі акту перевірки №0475 від 31.01.06р., протоколу про порушення законодавства про рекламу від 31.01.06р. Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів було прийнято рішення №20 від 23.02.06 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким накладено на ТОВ «Паритет»штраф у розмірі 3007 грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, визначених ст.6 Закону України „Про рекламу” та ст.35 Закону України «Про мови»при розповсюдженні на зовнішніх рекламних конструкціях в м. Одесі рекламної продукції щодо послуг ТОВ «Паритет»текстом реклами, виконаним тільки російською мовою, без наявності української мови.

Відповідачем було подано до господарського суду Одеської області адміністративний позов про скасування вищенаведеного рішення №20 від 23.02.06 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, за результатами розгляду якого 05.05.06 р. господарським судом було прийнято постанову по справі №6/99-06-2547А, відповідно до якої в позові ТОВ „Паритет” відмовлено повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.06 р. по справі №6/99-06-2547А, постанову господарського суду Одеської області від 05.05.06 р., залишено без змін

Не зважаючи на вищевикладене, відповідачем не було сплачено штраф, накладений Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів відповідно до рішення №20 від 23.02.06 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у встановленому порядку, що стало підставою для позивача звернутися до господарського суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.8, 11 ст.1 Закону України “Про рекламу” від 03.07.1996 р. №270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

ТОВ „Паритет” є рекламодавцем, а замовлена ним та подалі розповсюджена інформація на зовнішніх рекламних конструкціях, є рекламою в розумінні п.8 ст.1 Закону України “Про рекламу”.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 7 Закону України „Про рекламу” основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

Вищевказаним актом №0475 від 31.01.06 р. було зафіксовано недодержання ТОВ „Паритет” встановлених законом вимог щодо змісту реклами, а саме зазначення рекламної інформації щодо послуг підприємства, що не відповідає основним принципам точності та достовірності реклами, встановленим ст.7 Закону України „Про рекламу”.

Статтею 10 Закону України „Про рекламу” визначено, що недобросовісна реклама забороняється. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають органи державної влади, визначені у статті 26 цього Закону.

Крім того, як вбачається із акту перевірки №0475 від 31.01.06 р., текст на зовнішніх рекламних конструкціях, замовником яких був ТОВ «Паритет», викладений виключно на російській мові.

Частиною 1 ст.6 Закону України “Про рекламу” визначено, що застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства України про мови.

Згідно ст.36 Закону України „Про мови в Українській РСР„ №8312-11 від 28.10.1989 р. тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами та ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.

Звідси, розповсюдження відповідачем реклами російською мовою є порушенням наведених норм законодавства.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні: у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України "Про систему оподаткування" (пп.пп. 4, 5 п.1 ч.2, п.1 ч.4, ч.5 ст.27 Закону України „Про рекламу”).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Приймаючи до уваги те, що рішення Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів №20 від 23.02.06 р. було оскаржено відповідачем в судовому порядку та постановою господарського суду Одеської області від 05.05.06 р., ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.06 р. по справі №6/99-06-2547А було визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, суд з врахуванням цього та на підставі вищенаведених положень законодавчих актів, вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Паритет»штрафу в сумі 3007 грн. обґрунтованими та правомірними, що є підставою для їх задоволення в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст.69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 КАСУ передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд задовольняє заявлені Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів позовні вимоги в повній мірі та стягує з відповідача на користь держави штраф в сумі 3007 грн.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з ТОВ „Паритет” (65020, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 93, код ЄДРПОУ 24527686) 3007 (три тисячі сім) грн. штраф на користь Державного бюджету України, р/р №3112106700007 в ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 23030300.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя