Рішення № 7642828, 26.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.10                                                                                           Справа№ 11/235

За позовом: Приватного підприємства „Новофарм”, м.Луганськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю регіональної аптечної бази „Данфарм”, м.Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 8709,44грн.

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача - Дейнека - предст.доручення № 56 від 21.07.2009року

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством „Новофарм” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю регіональної аптечної бази „Данфарм” 8709,44грн. боргу, з яких: 7697,24грн. сума основного боргу, 887,50грн. пені та 124,70грн. річних.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.12.2009року.

У зв’язку із відсутністю представників сторін розгляд справи було відкладено на 28.01.2010року.

Позивач в судове засідання не з»явився. Надіслав клопотання про розгляд справи в його відсутності.

Відповідач письмового заперечення чи відзиву на позов не подав.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності позивача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

17.08.2006року між сторонами було укладено договір поставки № 138 відповідно до якого постачальник (позивач по справі) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач за договором) прийняти та оплатити медикаменти і вироби медичного призначення назва, кількість, ціна і вартість яких зазначені в накладних, які одночасно є договірними специфікаціями.

Факт здійснення позивачем поставки підтверджений:

-          видатковою накладною № 243 від 06.03.2009року на суму 5649,00грн.;

-          видатковою накладною № 377 від 09.04.2009року на суму 2556,39грн.;

-          видатковою накладною № 376 від 09.04.2009року на суму 2494,00грн.

Товар відповідач отримував згідно доручення № 257 від 09.04.2009року.

Відповідно до п.7 договору покупець зобов’язався оплатити товар на протязі 45-ти календарних днів з моменту його отримання.

Оскільки остання партія товару була поставлена 09.04.2009року, а термін оплати вже минув, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано 887,50грн. пені та 3% річних в розмірі 124,70грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 8709,44грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості отриманої продукції.

Відповідно до п.7 договору покупець зобов’язався оплатити товар на протязі 45-ти календарних днів з моменту його отримання.

Проте, відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється у відповідній товарно-транспортній накладній, яка є невід’ємною частиною договору.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.

Крім цього позивачем правомірно нараховано 887,50грн. нарахованої на підставі п.8 договору за прострочення платежу в розмірі 0,5% за кожен день прострочки.

А також позивач просить суд врахувати 3% річних, що складає 124,70грн. за користування чужими коштами.

Боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покласти на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю регіональної аптечної бази „Данфарм”, м.Львів, вул.Рудненська, 12 (код ЄДРПОУ 32053158) на користь Приватного підприємства „Новофарм”, м.Луганськ, вул.Лутугінська, 1Ч (код ЄДРПОУ 32279614) 7697,24грн. сума основного боргу, 887,50грн. пені та 124,70грн. річних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя