Ухвала суду № 76427849, 07.09.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7439/18 1-кс/335/6576/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., представника заявника ОСОБА_1, прокурора Кравець І.А., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Дюкарь” про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дюкарь” звернулося до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, в якому просило:

скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2018 року (справа № 335/7439/18 провадження 1-кс/335/5252/2018) на майно, вилучене 05.07.2018 року у період часу з 02 год. 20 хв. по 04 год. 23 хв. під час санкціонованого обшуку виробничих та господарчих приміщень за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна, буд. 87-Г, а саме: 743 сформованих прозорих пакунків з рибою, яка зовні схожа на бичок, вага кожного окремого пакунка 10 кг, загальною вагою 7430 кг.

В обґрунтування доводів клопотання сторона заявника вказує, що вилучене майно, не відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК, та не має жодного доказового значення у кримінальному провадженні, в рамках якого воно було вилучено. Крім того, зазначає, що вилучене майно, є харчовою продукцією, а не біоресурсами, тому воно не може бути речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні (за ч. 2 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України). Тому вважають, що існують передбачені законом підстави для скасування арешту вище переліченого майна.

В судовому засіданні представник заявника підтримав клопотання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо скасування арешту та вказав, що підстави, які слугували для накладення арешту на майно на даний час продовжують існувати, а відтак і актуальність арешту майна залишається в силі.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви, з яких слідчий суддя виходить при постановленні ухвали.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого про арешт майна, подане в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000157 від 30.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України та накладено арешт на майно, вилучене 05.07.2018 року у період часу з 02 год. 20 хв. по 04 год. 23 хв. під час санкціонованого обшуку виробничих та господарчих приміщень за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна, буд. 87-Г, а саме: 743 сформованих прозорих пакунків з рибою, яка зовні схожа на бичок, вага кожного окремого пакунка 10 кг, загальною вагою 7430 кг.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018080000000157 від 30.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до слідчого управління надійшло повідомлення від УСБУ в Запорізькій області щодо протиправних дій посадових осіб контролюючих органів, які зловживаючи своїм службовим становищем в сфері використання природних ресурсів на території Запорізької області, організували механізм отримання неправомірної вигоди.

Також було встановлено, що начальник управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області ОСОБА_2 за попередньо домовленістю із т.в.о. начальника Азовсько-Басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Азоврибоохорони ОСОБА_3 та його підлеглими ОСОБА_4, та ОСОБА_5 використовуючи своє службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи за попередньою змовою, організували схему незаконного промислу з вилову водних живих біоресурсів, під час нерестової заборони в Азовському морі та Каховському водосховищі. З метою адміністративного контролю території Запорізької області, ОСОБА_2 залучив свого заступника начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області ОСОБА_6 та свого підлеглого головного державного інспектора управління ОСОБА_7

За попередніми даними, шкода нанесена державі від діяльності вищезазначеного злочинного механізму складає близько 50 мільйонів гривень на рік.

05.07.2018 року у період часу з 02 год. 20 хв. по 04 год. 23 хв. було проведено санкціонований обшук виробничих та господарчих приміщень за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна, буд. 87-Г в ході якого виявлено та вилучено: 743 сформованих прозорих пакунків з рибою, яка зовні схожа на бичок, вага кожного окремого пакунка 10 кг, загальною вагою 7430 кг.

Слідчий вважав за необхідне накласти арешт на вилучене в ході обшуку майно, посилаючись на те, воно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів, у зв’язку з чим звернувся до суду із вказаним клопотанням про арешт майна.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів доданих до клопотання випливає, що підставою для накладення арешту на майно орган слідства зазначав – збереження речового доказу, що передбачає доведення відповідності даного майна визначеним ст. 98 КПК України критеріям речового доказу і наявністю ризиків щодо знищення речового доказу.

На переконання слідчого судді, орган досудового розслідування, звертаючись з клопотанням про арешт майна, вилученого 05.07.2018 року під час проведення санкціонованого обшуку виробничих та господарчих приміщень за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна, буд. 87-Г, не надав відповідних доказів, що означене майно є предметом протиправної діяльності ТОВ «Дюкарь», а метою накладення арешту є, зокрема, збереження речового доказу.

Отже, ініціатор клопотання не довів правової підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

В порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України докази щодо обґрунтування обставин, викладених у клопотанні ні слідчий, ні прокурор не надали.

При цьому саме клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 249 та ч.2 ст. 364 КК України.

За змістом клопотання посадові особи управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області та Азовсько-Басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Азоврибоохорони, зловживаючи своїм службовим становищем в сфері використання природних ресурсів на території Запорізької області, організували механізм отримання неправомірної вигоди, чим завдають державі шкоди близько на 50 мільйонів гривень за рік.

Крім того, у фабулах витягу з кримінального провадження за ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 249 КК України було зазначено, що саме посадові особи контролюючих органів, шляхом зловживання своїм службовим становищем у сфері використання природних ресурсів на території Запорізької області, організували механізм отримання неправомірної вигоди та під час нерестової заборони, браконьєрським шляхом здійснюють незаконний вилов живих біоресурсів, до яких ТОВ «Дюкарь» не відноситься, інших відомостей про причетність зазначеного товариства не наведено.

При цьому звертає на себе увагу, що обов’язкова кваліфікуюча ознака за ст. 249 КК України у вигляді заподіяння істотної шкоди не знайшло підтвердження у наданих органом слідства матеріалах.

Разом з цим документи, додані до клопотання, не містять даних про внесення будь-яких відомостей відносно діяльності ТОВ «Дюкарь» до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Надані матеріали кримінального провадження відомостей щодо здійснення кримінального провадження у відношенні юридичної особи – ТОВ «Дюкарь» чи посадових осіб даного Товариства також не містять. Відсутнє і обґрунтування відповідності вилученого майна під час проведення обшуку за вище вказаною адресою, критеріям ст. 98 КПК України, що усуває можливість застосування такого виду обтяження як арешт майна.

При розгляді клопотання ТОВ «Дюкарь» в порядку ст. 174 КПК України прокурором також не надано будь-яких відомостей з приводу наведених обставин.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання, відсутні докази, що вилучене майно за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна, буд. 87-Г, набуте кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тому існування правової підстави для арешту зазначеного майна з метою збереження речових доказів спростовується.

Також необхідно зазначити, що не може бути метою накладення арешту на майно ТОВ «Дюкарь» і конфіскація майна, про що також зазначено у клопотанні, у зв'язку з тим, що, зокрема жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

При цьому слід зауважити, що ТОВ «Дюкарь» має ліцензії за заняття рибним промислом, зазначені ліцензії на теперішній час не скасовані.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що прокурор в клопотанні, в порушення ст.ст. 171, 173 КПК України не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ТОВ «Дюкарь» та виконання самим товариством своїх зобов’язань перед іншими суб’єктами.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Дюкарь” про скасування арешту майна – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2018 року (справа № 335/7439/18 провадження 1-кс/335/5252/2018) на майно, вилучене 05.07.2018 року у період часу з 02 год. 20 хв. по 04 год. 23 хв. під час санкціонованого обшуку виробничих та господарчих приміщень за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна, буд. 87-Г, а саме: 743 сформованих прозорих пакунків з рибою, яка зовні схожа на бичок, вага кожного окремого пакунка 10 кг, загальною вагою 7430 кг.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ю.В.Геєць