Рішення № 76427399, 12.09.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/1068/18

2/311/594/2018

12.09.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12.09.2018 рік м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Степаненко Ю.А.

при секретареві Шак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом:

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва ПАТ КБ «ПриватБанк») (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д)

до

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1)

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що відповідно до укладеного 14.04.2011 року між позивачем та ОСОБА_2 кредитного договору № б/н, останній отримав кредит у розмірі 6 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з: заяви позичальника та Умов і правил надання банківських послуг.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, а ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.

06.05.2015 року ОСОБА_2 помер.

08.12.2015 року позивачем було отримано відповідь з Василівської державоної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 - є ОСОБА_1.

29.11.2017 року ОСОБА_1 було направлено лист-претензію.

Станом на дату смерті ОСОБА_2, виникла заборгованість в сумі – 5364 грн. 89 коп., що складається з:

- заборгованості за кредитом – 5280 грн. 74 коп.;

– проценти за користування кредитом - 84,15 грн.

Позивач просить суд: стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5364, 89 гривень, а також судові витрати.

Ухвалою судді Василівського районного суду Запорізької області від 02.05.2018 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 07.08.2018 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з’явився, але, відповідно до заяви, яка є у справі, просить суд розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином.

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає можливим, керуючись ст.ст.223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні та як видно із матеріалів справи, відповідно до укладеного 14.04.2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк» та ОСОБА_2 кредитного договору № б/н, останній отримала кредит у розмірі 6 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з: заяви позичальника та Умов і правил надання банківських послуг, копії яких є у справі.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Таким чином, сторонами на законних підставах було укладено вищевказану кредитну угоду, яка є предметом спору.

Сторони зобов'язані дотримуватися умов укладеної угоди та виконувати взяті на себе зобов'язання у встановлений угодою строк (термін) її виконання, що передбачено ст.ст.526-530 ЦК України.

ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.

06.05.2015 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого є у справі.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, у зазначений день відкрилася спадщина після його смерті.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а ч.1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

ОСОБА_1, яка є дружиною ОСОБА_2, у передбачених ст.ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України порядку та строку прийняла спадщину після смерті чоловіка, що підтверджується спадковою справою, копія якої є у справі.

При цьому, вона є спадкоємцем першої черги, відповідно до ст.1261 ЦК України.

За змістом ст. ст. 608, 1218, 1219 Цивільного кодексу України, у зв’язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов’язання, які нерозривно пов’язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час, як в результаті спадкування, до спадкоємця переходять права та обов’язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців. Таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов’язаннями.

Отже, кредитні зобов’язання за вищевказаною Кредитною угодою входять до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб’єктивне право.

При цьому, вимога Кредитором, відповідно до вказаної норми, може бути заявлена Кредитором безпосередньо спадкоємцям, у тому числі, шляхом подачі позову до суду, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів спадкодавця.

Таким чином, пред'явлення Кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса, не суперечить положенням ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Суду не надано докази на підтвердження того, що ОСОБА_1, у відповідності до вказаних норм, повідомила позивача про смерть боржника.

У відповідності до вказаних норм, 14.11.2015 року Кредитор, якому стало відомо про смерть боржника, надіслав на адресу Василівської державної нотаріальної контори заяву - претензію, копія якої є в справі, з вимогою до спадкоємців Позичальника, в якій зазначив, що договірні зобов'язання спадкодавця залишились невиконаними. Крім того, Кредитор просив державного нотаріуса долучити претензію кредитора до спадкової справи та довести до відома спадкоємців зміст заявлених вимог.

Отже, Кредитор спадкодавця ОСОБА_2, - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, належним чином та у передбачені законом строки, пред'явив свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, шляхом звернення до нотаріальної контори з зазначеною претензією.

У відповідь на заявлену претензію, Василівська державна нотаріальна контора листом від 25.11..2015 року, копія якого є в справі, проінформувала Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" про те, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1

Йосипівна. Свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалось.

Крім того, Василівська державна нотаріальна контора повідомила Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", що заявлені вимоги кредитора будуть доведені до відома спадкоємців ОСОБА_2.

29.11.2017 року на адресу спадкоємця померлого позичальника ОСОБА_2 - Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" було направлено лист-претензію, копія якого є в справі, яка виконана не була.

Станом на дату смерті ОСОБА_2, виникла заборгованість в сумі – 5364 грн. 89 коп., що складається з:

- заборгованості за кредитом – 5280 грн. 74 коп.;

- 84,15 грн. – проценти за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості, який є в справі.

Таким чином, ОСОБА_2 порушував умови укладеного кредитного договору, оскільки, відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у тому, що виникла вищевказана заборгованість перед позивачем, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Судом встановлено, що свідоцтво про право на спадщину спадкоємець ОСОБА_2 - ОСОБА_1, не отримувала.

Разом з тим, статтею 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права- є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі, нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з 1/3 частки земельної ділянки, розташованої на території Малобілозерської

сільської ради Василівського району Запорізької області. Площа всієї земельної ділянки складає – 8,2102 га.

Сторонами не було надано суду докази на підтвердження вартості спадкового майна, однак, суд, проаналізувавши перелік спадкового майна, вважає, що його вартості буде достатньо для задоволенні вимог Кредитора.

Отже, спадкоємець боржника та спадкодавця ОСОБА_2, його дружина - ОСОБА_1, зобов'язана задовольнити вимоги Кредитора повністю, в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належні, достатні, достовірні та допустимі докази, відповідно до вимог ст.ст.76-80 ЦПК України, на підтвердження своїх заперечень проти позову, якщо такі є, відповідачка суду не надала.

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об’єктивності, розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором, укладеним 14.04.2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк» та ОСОБА_2, в сумі 5364 грн. 89 коп.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 1762 грн., згідно платіжного доручення, яке є в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст.526,527,530, 549-552, 608, 610-612, 614, 615, 617, 625, 626, 628, 629, 631, 638, 651, 1054, 1055, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1231, 1268, 1269, 1261, 1268, 1270, 1272, 1281, 1282, 1296, 1297 ЦК України ЦК України, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором, укладеним 14.04.2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк» та ОСОБА_2, в сумі 5364 грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Василівського

Районного суду ОСОБА_3