Постанова № 76427206, 04.09.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/2175/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 вересня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Собослой Г.Г.,

суддів: Джуга С.Д., Бисага Т.Ю.,

з участю секретаря: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Вилоцької селищної ради Виноградівського району на рішення Виноградівського районного суду від 13 березня 2018 року у справі №299/2175/17 (Головуючий: Надопта А.А.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Вилоцької селищної ради Виноградівського району про скасування пункту 2-4 рішення виконкому Вилоцької селищної ради та зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що позивач з неповнолітньою дитиною проживають в непридатному для життя житловому будинку, який через підземні води руйнується і рішенням №98 від 18.10.2006 року відповідач взяв позивача на облік як таку, що є матір’ю одиночкою і потребує поліпшення житлових умов. Пунктом 3 цього рішення виділено їй комунальну квартиру в смт.Вилок, по вул.Шевченка, 8/3.

Рішенням Виконкому Вилоцької селищної ради №116 від 22.10.2008 року пункт 3-5 рішення №98 від 18.10.2006 року визнано таким, що втратило чинність та виділено позивачу комунальну квартиру в АДРЕСА_1.

Однак, вищезазначена квартира виявилась повністю непридатною для проживання, без вікон, дверей та санвузла, що підтверджується листами управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА №167/01-07 від 14.04.2008 року, №55/01-07 від 06.02.2009 року, 4-270/01-01 від 22.06.2009 року.

ОСОБА_2 є одинокою матір’ю, є опікуном дитини-інваліда, інваліда з дитинства ОСОБА_3, який страждає на виражену ступінь розумової відсталості, що є формою деменції, як раніше, так і на даний момент має право на першочергове отримання житлового приміщення.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Виноградівського районного суду від 13 березня 2018 року та з урахуванням ухвали цього ж суду від 03 квітня 2013 року про виправлення описок допущених судом при постановленні рішення позов задоволено і пункти 2-4 рішення виконкому Вилоцької селищної ради №116 від 22.10.2018 року скасовано.

Зобов’язано Вилоцьку селищну раду на черговій сесії розглянути питання виділення ОСОБА_1 з житлового фонду комунальної власності квартири, придатної для проживання та такої, що відповідає державним санітарним та технічним умовам і прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 такої квартири.

Стягнуто з Вилоцької селищної ради Виноградівського району на користь держави витрати по оплаті судового збору у розмірі 640,00 грн..

Не погоджуючись із даним рішенням суду Вилоцька селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як судом не взято до уваги, що рішенням виконавчого комітету Вилоцької селищної ради за №11 від 15.02.2018 року припинено дію рішення виконкому від 22.10.2008 року №116, як такого, що втратило чинність. Крім того, ОСОБА_2 не є матір’ю одиночко, як зазначено в рішення суду та виховує неповнолітню дитину. Рішенням суду від 30.07.2013 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним та призначено опікуном позивача. Згідно відомостей Виноградівського ДРАЦСГ наявний актовий запис про шлюб №142 від 08.08.2017 року і позивач змінила прізвище на «Лемак» та змінила своє місце проживання ота виїхала в м.Виноградів разом із сином ОСОБА_3, що стверджується повідомленням про зняття з реєстрації місця проживання відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Виноградівської міської ради від 03.11.2017 року за вих.№05-02/479 та за вих.№05-02/478.

Заслухавши пояснення представника Вилоцької селищної ради – ОСОБА_4, яка підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що позивач з неповнолітньою дитиною проживають у непридатному для життя житловому будинку, який через підземні води руйнується і рішенням виконкому Вилоцької селищної ради Виноградівського району №98 від 18.10.2006 року громадянку ОСОБА_1, мешк.смт.Вилок, вул.Водяна, 14, Винорадівського району, взято на облік як таку, що є матір’ю одиночкою і потребує поліпшення житлових умов. Пунктом 3 даного рішення позивачу виділено комунальну квартиру в смт.Вилок, по вул.Шевченка, 8/3.

Рішенням виконкому Вилоцької селищної ради №116 від 22.10.2018 року пункт 3-5 рішення №98 від 18.10.2006 року визнано такими, що втратили чинність та виділено позивачу комунальну квартиру в АДРЕСА_2.

Листами управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА №167/01-07 від 14.04.2008 року, №55/01-07 від 06.02.2009 року, 4-270/01-01 від 22.06.2009 року стверджується, що квартира АДРЕСА_3 виявилась повністю непридатною для проживання, без вікон, дверей та санвузла.

Згідно листа управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА №167/01-07 від 14.04.2008 року працівниками управління з виїздом на місце в смт.Вилок було встановлено, що виділене приміщення є аварійним та не відповідає державним будівельним нормам та санітарним вимогам житлової квартири і рекомендовано виконкому Вилоцьої селищної ради згідно ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.24 Закону України «Про планування та забудову територій» прийняти рішення щодо реконструкції корпусу №3 загальноосвітньої школи №2 в смт.Вилок під житловий будинок і розробити проектно-кошторисну документацію та провести від повідні будівельні роботи і реконструкції.

У листі управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА №270/01-01 від 22.06.2009 року зазначено, що рекомендації управління, надані листом №167/01-07 від 14.04.2008 року до уваги не взяті та не виконані і вказано, що виділена позивачам квартира не відповідає державним Будівельним нормам, а саме – пункту 2.22 ДБН В.2, 2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» і дане приміщення є непридатним для проживання.

Відповідно до ст.45 ЖК України у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством Союзу РСР порядку та матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня», багатодітним сім’ям, сім’ям, що виховують дітей-інвалідів, і одиноким матерям.

Рішення виконкому Вилоцької селищної ради приймалися на виконання вимог ст.ст.39,45 ЖК України і є чинними в частині взяття на облік на одержання комунальної квартири гр.ОСОБА_2, мешк.смт.Вилок, вул.Водяна, 14, як таку, що являється матір’ю одиночкою і потребує поліпшення житлових умов (п.2 рішення №98 від 18.10.2006 року).

Відповідач напротязі більше 10 років не виконував зобов’язання взятих ним на виконання своїх рішень щодо забезпечення позивача житлом та не реалізовано її право на отримання житла, як одинокої матері, яка є і опікуном дитини-інваліда, інваліда з дитинства I групи, який страждає на захворювання, що дає право на першочергове отримання житлової площі.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача та про необхідність захисту порушеного права і визначив порядок усунення порушеного права із врахуванням вимог п.30 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що Вилоцька селищна рада виділила гр.ОСОБА_2 комунальну квартиру в смт.Вилок, по вул.Шевченка, 13/5 і позивач не скористалася таким правом та також можливістю, так як не прийняла від Вилоцької селищної ради виділене приміщення в користування, оскільки не взяла житловий ордер для вселення в помешкання, судова колегія до уваги не приймає, так як надана квартира виявилась непридатною для проживання.

Доводи відповідача, що судом не взято до уваги рішення виконавчого комітету Вилоцької селищної ради за №11 від 15.02.2018 року, яким припинено дію рішення виконкому від 22.10.2008 року №116, як такого, що втратив чинність, судовою колегією також не може бути взято до уваги, так як органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями скасовувати, відміняти або визнавати нечинними свої рішення, а такі проводяться у судовому порядку.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Вилоцької селищної ради Виноградівського району залишити без задоволення.

Рішення Виноградівського районного суду від 13 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2018 року.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області ОСОБА_5