Рішення № 7642647, 26.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.10                                                                                           Справа№ 2/236

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Бачинського А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів” до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба”, с. Шнирів Бродівського району про звернення стягнення на заставлене майно на суму 54432 грн. 55 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба”, с. Шнирів Бродівського району про звернення стягнення на заставлене майно на суму 95740 грн. 34 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.12.2009р. призначив розгляд справи на 17.12.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 12.01.2010р., 26.01.2010р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 404928 грн. 00 коп. для придбання комбайна. Відповідач зобов’язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов’язання по кредитному договору не виконав –суму кредиту та відсотків за користування кредтними коштами у визначений в договорі строк сплатив частково, станом на дату подання позову до суду заборгованість становила 83899 грн. 93 коп. по кредиту, 7397 грн. 86 коп. по сплаті процентів, 4057 грн. 33 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 385 грн. 22 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів. Також зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір застави, згідно умов якого відповідач передає в заставу позивачу для забезпечення вимог позивача по кредитному договору зернозбиральний комбайн. Відповідно до умов договору застави, в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договором застави вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави. У зв’язку з цим просить стягнути заборгованість, звернувши стягнення на заставлене майно на суму 95740 грн. 34 коп.

В судовому засіданні 26.01.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість, звернувши стягнення на заставлене майно на суму 54432 грн. 55 коп., в тому числі 49990 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 4057 грн. 33 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 385 грн. 22 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 07.12.2009р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

26 червня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №401/05-К.

За цим договором банк (позивач) зобов’язувався надати позичальнику (відповідачу) кредит у сумі 404928 грн. 00 коп. на умовах, передбачених цим договором.

Повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до графіку, встановленого п. 2.2. кредитного договору №401/05-К від 26.06.2006р., з кінцевою датою повернення кредиту –не пізніше 19 червня 2009р.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 26.06.2006р. відповідно до розпорядження №2 від 26.06.2006р. та на виконання платіжного доручення від 26.06.2006р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 404928 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору №401/05-К від 26.06.2006р., проценти за користування кредитом сплачуються позичальником (відповідачем), виходячи із встановленої банком (позивачем) процентної ставки у розмірі 17% річних.

Згідно п. 3.5. кредитного договору №401/05-К від 26.06.2006р., у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку погашення одержаного кредиту, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 19% річних, порядок нарахування і сплати яких встановлюється згідно п. 3.3., 3.4. цього договору.

Пунктом 3.4. кредитного договору №401/05-К від 26.06.2006р. встановлено, що сплата відсотків за користування кредитом, нарахованих за три декади поточного місяця повинна бути завершена позичальником не пізніше останнього робочого дня даного місяця. Відсотки нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом сплачуються одночасно з поверненням кредиту.

У зв’язку з неповерненням суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором, позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №09/410 від 29.07.2009р., в якій вимагав повернути суму кредиту в розмірі 83899 грн. 58 коп., а також сплатити відсотки в розмірі 7069 грн. 65 коп. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту по кредитному договору №401/05-К від 26.06.2006р. виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 49990 грн. 00 коп.

26 червня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортних засобів.

За цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з кредитного договору №401/05-К від 26.06.2006р. (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між заставодержателем (позивачем) та заставодавцем (відповідачем), за умовами якого останній зобов’язаний повернути заставодержателю не пізніше 19.06.2009р. кредит у розмірі 404928 грн. 00 коп., відсотки за користування ним у розмірі 17% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 19% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору застави транспортних засобів від 26.06.2006р., предметом застави є: зернозбиральний комбайн марки “ДОН-1500Б”, 2006 року випуску, заводський №092609, двигун №50262218, реєстраційний №09811 ЕА.

Згідно п. 5.1. договору застави транспортних засобів від 26.06.2006р., заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію якщо у момент настання строку виконання заставодержателем зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2. кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору №401/05-К від 26.06.2006р., за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник (відповідач) сплачує банку (позивачу) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 4057 грн. 33 коп. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 385 грн. 22 коп.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України “Про заставу” встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно абз. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 6 ст. 20 Закону України “Про заставу”).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба”, с. Шнирів, Бродівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 30124588) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, пров. Шевченка, 12 (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів”, м. Львів, вул. Гнатюка, 2 (ідентифікаційний код 09325637) заборгованість по кредитному договору №401/05-К від 26.06.2006р. на суму 54432 грн. 55 коп., в тому числі 49990 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 4057 грн. 33 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 385 грн. 22 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Дружба”, а саме: зернозбиральний комбайн марки “ДОН-1500Б”, 2006 року випуску, заводський №092609, двигун №50262218, реєстраційний №09811 ЕА, яке знаходиться за адресою: Львівська область, Бродівський район, с. Шнирів, переданого згідно договору застави транспортних засобів, посвідченого приватним нотаріусом Бродівського районного нотаріального округу Матіяш Г.П. 26.06.2006р. за реєстраційним №2378.

3.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба”, с. Шнирів, Бродівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 30124588) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, пров. Шевченка, 12 (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів”, м. Львів, вул. Гнатюка, 2 (ідентифікаційний код 09325637) 957 грн. 40 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, пров. Шевченка, 12 (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів”, м. Львів, вул. Гнатюка, 2 (ідентифікаційний код 09325637) в користь державного бюджету 40 коп. державного мита.

5.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя