Постанова № 76426467, 12.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1400/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 20 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом витребування його з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Регіональний центр Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу фіктивним правочином, -

в с т а н о в и в :

12.09.2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні автомобілем марки «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974, шляхом витребування у ОСОБА_3 вказаного автомобіля, посилаючись на те, що 05.03.2016 року на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №00242/01/7143/216 укладеного між позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вона набула право власності на автомобіль «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974. договір укладений в приміщенні територіального сервісного центру № 145 РСЦ МВС в Черкаській області. З того часу вищевказаний автомобіль перебував у її володінні. Згідно досягнутої домовленості, вартість автомобіля вони визначили в розмірі 1000000,00 грн., які були повністю передані відповідачу.

28 червня 2017 року коли позивачка знаходилась в автомобілі біля будинку за адресою м. Тальне провулок Павлова, 3 за місцем свого проживання, в цей час до автомобіля підійшов відповідач, застосувавши фізичне насильство відібрав у неї ключі, сів за кермо і поїхав у невідомому напрямку. З того часу місце знаходження автомобіля позивачці не відомо, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.

10.10.2017 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом на підставу своїх вимог посилається на те, що починаючи з 2010 року по квітень 2017 року він із ОСОБА_4 проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання із відповідачкою вони придбали у власність за кредитні кошти автомобіль «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974. Погашення кредиту здійснював самостійно з особистих доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності. Для забезпечення виконань зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_3 передав транспортний засіб у заставу, згідно договору між ним та ПАТ «Ідея Банк». З огляду на те, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі було вирішено укласти фіктивний договір купівлі – продажу транспортного засобу для збереження майна в разі звернення стягнення на нього через існуючі борги. Грошових коштів як частково так і в цілому до укладення спірного договору так і після його укладення ОСОБА_4 всупереч її твердженням не передавала, що і змусило звернутися з зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 04.06.2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом витребування його з чужого незаконного володіння – задоволено.

Витребувано у ОСОБА_3 автомобіль марки «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974, та зобов`язано передати ОСОБА_4 належний їй автомобіль.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати за сплачений судовий збір в розмірі 1000 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу фіктивним правочином – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 оскаржив рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що на його думку висновки суду першої інстанції були передчасними та необґрунтованими, не встановлено всі фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, а неправильне застосування норм матеріального права призвели до невірного вирішення справи.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши суддю – доповідача, сторін, які з’явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, з яких вбачається, що власником автомобіля «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974 є саме ОСОБА_4

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.03.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, був укладений договір купівлі-продажу автомобіля «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974 (а.с.9-10).

Відповідно до п.1.1. Договору. продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність транспортний засіб («Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974).

Відповідно до п.4.2. Договору, договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Факт оформлення та підписання сторонами договору засвідчений адміністратором Сервісного центру МВС.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважаються набутим правомірно, якщо інше не прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 квітня 2017 року ОСОБА_3 заволодів автомобілем «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.14-15,16) та не заперечується самим відповідачем.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують, що ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі володіє автомобілем («Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974), користування яким обмежено відповідачем ОСОБА_3, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, який прийшов до вірного висновку задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом витребування його з чужого незаконного володіння.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Територіальний сервісний центр №7143 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу фіктивним правочином, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог та відсутності доказів, які б давали підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Апеляційний суд, вважає за важливе зазначити, що звертаючись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_3 в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він проживав з відповідачкою ОСОБА_4 разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу. При укладенні договору купівлі-продажу автомобіля грошей від відповідачки не отримав. Зазначає, що договір було укладено фіктивно так, як договір було укладено без наміру створення правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво – чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, у тому числі у разі його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи та неодноразово зазначалося, відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 00242/01/7143/216 від 05.03.2016 року продавець ОСОБА_3 на підставі власного волевиявлення зобов`язався передати у власність автомобіль «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974, а покупець ОСОБА_4 зобов`ячалася прийняти у власність вищезазначений транспортний засіб.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1.5 Договору, право власності та транспортний засіб виникає у покупця з моменту укладення даного договору. Тобто, 05 березня 2016 року ОСОБА_4 набула права власності на автомобіль «Hyundai Tycson» 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова Y6LIN81BPCL21116, № двигуна G4GCBW073974, після чого ОСОБА_4 користувалася та розпоряджалася даним автомобілем, а отже даний факт свідчить про намір створення юридичних наслідків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до ст..6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження вищезазначених обставин на які посилається ОСОБА_3, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, який прийшов до обґрунтованого та вмотивованого висновку, відмовивши у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3, оскільки доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка судом, а особою, яка подає апеляційну скаргу висновки суду не спростовуються .

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінюючи надані сторонами докази, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для задоволення доводів апеляційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права та залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи.

Отже, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, були предметом розгляду суду першої інстанції, яким дана належна оцінка, не спростовують висновків суду, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб’єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом витребування його з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу фіктивним правочином – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2018 року.