Рішення № 76426359, 10.09.2018, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/834/18

Номер провадження №2/708/342/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді – Івахненко О.Г.,

при секретарі – Паічній Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Топилівської сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку, зазначивши, що 28.02.1996 року між нею та ОСОБА_2, було укладено Договір довічного утримання за яким відчужувач ОСОБА_2 передала їй у власність житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: с.Топилівка, вул. Слави,43, Чигиринського району Черкаської області та який розташований на земельній ділянці, площею 0,25га.

03 квітня 1997 року ОСОБА_2 померла. Позивачка в установленому законом порядку зареєструвала своє право власності на вище зазначений житловий будинок. Після смерті ОСОБА_2, позивачка не являється спадкоємцем її майна по заповіту чи по закону та не приймала спадщину після її смерті. Після смерті ОСОБА_2 з’ясувалося, що земельна ділянка на якій розміщено вище зазначене домоволодіння належить на підставі рішення виконкому Топилівської сільської ради народних депутатів від 20.11.1996 року №40 ОСОБА_2 Виходячи з того, що позивачка є власником домоволодіння, яке розташоване за адресою: с.Топилівка, вул. Слави,43, Чигиринського району Черкаської області, вона звернулася до реєстратора Управління агропромислового та економічного розвитку, містобудування та архітектури Чигиринської РДА з заявою зареєструвати право власності на земельну ділянку в с.Топилівка, вул.Слави,43 Чигиринського району Черкаської області, однак їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду.

Оскільки, позивачці за договором довічного утримання перейшло у власність домоволодіння належне ОСОБА_2, проте розпоряджатися та користуватися у повному обсязі ним вона не в змозі , оскільки земельна ділянка на якій знаходиться житловий будинок на сьогодні належить попередній власниці ОСОБА_2

А тому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,2497 га, яка належала померлій ОСОБА_2

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надіславши листа, в якому просить розглянути справу без представника Топилівської сільської ради Чигиринського району та про визнання позову в повному обсязі.

Суд, враховуючи листи представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно до ч.3 т.120 Земельного кодексу України у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

Судом встановлено, що 28 лютого 1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання, посвідченого Чигиринькою державною нотаріальною конторою від 28 лютого 1996 року, на підставі якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_3, житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: с.Торилівка, Чигиринського району Черкаської області.(а.с.9).

За вказаним договором ОСОБА_3, яка змінила своє прізвище, що вбачається з свідоцтва про шлюб серії І-СР № 127613 від 22.10.2016 року, набула право власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.06.2018 року (а.с.10,12).

Згідно пп. ґ п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходить право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких вона належала відчужувачу.

Відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного Кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, в тому випадку, якщо право власності не визнається або відсутні документи, що підтверджують право власності - власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності.

Згідно ч.3 ст.120 Земельного кодексу України у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Топилівської сільської ради Чигиринського району №371 від 23.05.2018 року, вбачається, що рішенням Топилівської сільської ради Чигиринського району від 19 лютого 2008 року №14-1 «Про перейменування вулиць» : вулицю Радянську перейменовано на вулицю Слави.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Топилівської сільської ради Чигиринського району №372 від 23.05.2018 року,встановлено, що житловий будинок, який належить ОСОБА_1 на підставі договору довічного утримання, посвідчений Чигиринською державною нотаріальною конторою від 28.02.1996 року, реєстраційний №417, на даний час має адресу: Черкаська область, Чигиринський район, с.Топилівка, вул.Слави (до 19.02.2008 року ву.Радянська,) №43. Земельна ділянка 0,2497 га.

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Топилівської сільської ради Чигиринського району №373 від 23.05.2018 року, вбачається, що згідно з по господарським обліком Топилівської сільської ради, присадибну земельну ділянку за адресою: вул.Слави,43, с.Топилівка Чигиринського району, Черкаської області, обліковано на ім’я ОСОБА_2 – колишньої власниці житлового будинку, а державний акт на право приватної власності серії ЧР 18-17-44 видано ОСОБА_3 22 червня 2001 року.

Згідно даних завідувача Чигиринської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 № 663/01-16 від 15.08.2018 року з заявою про прийняття спадщини щодо майна померлої 03 квітня 1997 року ОСОБА_2, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звертався ОСОБА_5 Миколайович.27 березня 2000 року ОСОБА_5. отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай) та на майновий пай. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, із заявами про відмову від прийняття спадщини, із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися. (а.с.31).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Таким чином, є підстави для визнання за позивачем права власності за договором довічного утримання після смерті ОСОБА_2 на майно у виді земельної ділянки.

Поскільки відповідач не заперечує проти задоволення позову, а інших спадкоємців після померлої ОСОБА_2 не має, а ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай) та на майновий пай, а до даної земельної ділянки він за заповітом немає ніякого відношення, тому суд вважає можливим позов задовольнити та визнати за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 377, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 120, 125,126 ЗК Ккраїни, ст.ст. 4, 30, 174, 175, 177, 184, 274, 276 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Топилівської сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2497 га, (кадастровий номер 7125487000:02:000:0335), для ведення особистого підсобного господарства, розташовану за адресою: с.Топилівка, вул..Слави,43 Чигиринського району Черкаської області, без зміни її цільового призначення, яка згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР № 18-17-44 на підставі рішення виконкому Топилівської сільської ради народних депутатів від 20 листопада 1996 року № 40, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1105 на ім'я ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.Г.Івахненко