
05.09.2018 Єдиний унікальний номер 205/6844/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2018 рокум. ДніпроСправа № 205/6844/17 2/205/548/18
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Новокодацький відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач 18.10.2017р. звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 07.06.2017р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за № 5132, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000021258580 від 24.04.2008р. у розмірі 86 676,15 грн. Позовна заява мотивована тим, що нотаріусом не виконані всі вимоги Закону України «Про нотаріат» щодо видачі спірного напису нотаріуса, оскільки між позивачем та відповідачем існує спір щодо стягнутої заборгованості.
Позивач у судове засідання не з’явився, проте його представником надано суду заяву, у якій він просить справу розглядати за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, проте матеріали справи містять від нього заяву, у якій представник просить суд розглядати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, водночас матеріали справи містять від неї письмові пояснення, у яких вона посилаючись на виконання всіх вимог Закону України «Про нотаріат» щодо вчинення спірного виконавчого напису, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Новокодацький ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області явку свого представника у судове засідання не забезпечив, проте матеріали справи містять від нього пояснення, у яких представник, зокрема, просить суд справу розглядати за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
24.04.2008р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SAMDN03000021258580, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 15 000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 22.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки, а саме до квітня 2009 року. (а.с.21).
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2011р. позовні вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» у розмірі 44 971,02 грн.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.10.2015р. заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2011р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Пат «КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 30 999,92 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.02.2016р. рішення апеляційного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015р. скасовано та направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.04.2016р. у задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено (а.а19-20).
07.06.2017р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 87-89 ЗУ «Про нотаріат» та відповідно до пункту 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 5132 (а.с.9).
Вказаним виконавчим написом пропонується стягнути на користь ПАТ «КБ Приватбанк» з ОСОБА_1 несплачену в строк за Кредитним договором № SAMDN03000021258580 від 24.04.2008р. заборгованість у розмірі 86 676,15 грн., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 15 841,63 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 66 707,08 грн.; штрафу 4 127,44 грн.; витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 3 000,00 грн.
Строк, за який проводиться стягнення, - з 24.04.2008р. по 23.04.2017р.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15.
Враховуючи існування спору між позивачем та відповідачем щодо розміру заборгованості за кредитним договором № SAMDN03000021258580 від 24.04.2008р., що підтверджується вищевказаними рішеннями судів, а також те, що виконавчий напис вчинено після спливу визначених у ст.88 Закону України «Про нотаріат» трьох років з моменту виникнення права вимоги у ПАТ «КБ «Приватбанк» з повернення простроченої заборгованості, суд доходить висновку про достатність правових підстав для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд не бере до уваги посилання приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_2 на відсутність в неї інформації щодо строку виконання основного зобов’язання за кредитним договором № SAMDN03000021258580 від 24.04.2008р., оскільки строк дії кредитного договору вказано у п.1 договору № SAMDN03000021258580 про відкриття карткового рахунку, який їй було надано представником банку, як один з документів на підтвердження безспірності заборгованості (а.с.91).
Окрім того, з документів на підставі яких вчинено спірний виконавчий напис нотаріуса вбачається, що його вчинено до спливу 30 днів з моменту надіслання боржнику вимоги, оскільки така вимога датована 29.05.2017р., а спірний виконавчий напис вчинено 07.06.2017р., що є порушенням підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку (а.с.88).
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог.
За змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264 268 ЦПК України, 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат», -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001; м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; МФО 305299; ЄДРПОУ 14360570), треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (місцезнаходження: 49000, АДРЕСА_2), Новокодацький відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 108), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 07.06.2017р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за № 5132, яким стягнуто з ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000021258580 від 24.04.2008р. у розмірі 86 676,15 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001; м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; МФО 305299; ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 12.09.2018р.
СуддяОСОБА_3
Судове рішення № 76425344, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 05.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/6844/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: