Ухвала суду № 76424715, 13.09.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2285/17-к

Провадження № 1-кп/175/151/17

Ухвала

Іменем України

13 вересня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Рядській Є.С.,

за участю сторін: прокурора Мікуліної Н.А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4, її представника

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040000000904 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

встановив:

Перед дослідження висновку експерта № 5/10.4-1097 від 16.01.2017 року (т.1,а.к.п.95-101) захисник ОСОБА_2 заявив письмове клопотання про визнання цього доказу недопустимим, вказуючи, що огляд транспортного засобу «NISSAN PRIMASTAR» реєстраційний номер НОМЕР_1 під час проведення експертизи проведено не в порядку передбаченому КПК України, оскільки слідчим не було дотримано вимог ст.ст.167 ч.1, 168 ч.2, 237 ч.7 КПК України, що свідчить про очевидну недопустимість вказаного експертного висновку.

Захисник ОСОБА_1 і обвинувачений підтримали клопотання.

Прокурор не заперечувала проти визнання заявленого доказу недопустимим і вказала, що під час досудового розслідування у подальшому вказані порушення були усунуті та проведено іншу експертизу.

Представник потерпілої покладалася на розсуд суду, а потерпіла заперечувала проти клопотання та зазначила, що досудове слідство проведено законно.

Обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 2 цієї статті передбачає, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За приписом ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.2 ст.89 КПК України).

Вивчивши зміст клопотання захисника ОСОБА_2 і зазначеного ним у клопотанні висновку експерта, суд вважає клопотання обґрунтованим, оскільки відповідно до змісту висновку експерта огляд транспортного засобу проведено з грубим порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, що свідчить про очевидну недопустимість цього висновку як доказу в цілому, що тягне неможливість його подальшого дослідження в судовому засіданні.

Таке судове рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка зокрема закріплює принцип «Плодів отруєного дерева» (рішення у справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року).

Керуючись ст.ст.86, 87, 89, 350, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання захисника ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати недопустимим доказом висновок експерта № 5/10.4-1097 від 16.01.2017 року та припинити його дослідження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко