
Дата документу 10.09.2018 Справа № 554/4489/18
Провадження №2/554/2283/2018
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.
за участю секретаря Садошенко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Шевченківський відділ державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 у червні 2018 року звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №9785 від 04.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 54108,93 гривень. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 31.05.2018 року в бухгалтерії підприємства, де він працює – ГПУ «Полтавагазвидобування», він дізнався, що з позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі виконавчого напису нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №9785 від 04.10.2017 року стягнуто борг в сумі 55908,93 гривень.
Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, тому звернувся до суду. Виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору, який не може вважатися доказом безспірної заборгованості боржника перед стягувачем та поза межами строків позовної давності, так як строк, за який проводиться стягнення на підставі виконавчого напису понад 9 років, а саме: з 24.12.2007 року по 26.07.2017 року. Крім того, ні банком, ні нотаріусом не надано доказів державному виконавцю вручення ОСОБА_1 досудових або інших вимог про сплату боргу та його обґрунтованого розрахунку. До розрахунку заборгованості не додані первинні фінансові документи, які підтверджують вірність розрахунку, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Ухвалою суду від 15.06.2018 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.06.2018 року було забезпечено позов, шляхом зупинення стягнення з доходу ОСОБА_1
Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позов підтримує, проти заочного винесення рішення не заперечує.
Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з’явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутності представника від відповідача не надходило.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 10.09.2018 року постановлено про заочний розгляд справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст.ст.280,281 ЦПК України.
Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до суду не з’явився, просив справу розглядати у його відсутність.
Третя особа - представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до суду не з’явився, просив справу розглядати у його відсутність.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.10.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис №9785 про стягнення боргуз ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору №PLXRFO01420455 від 24.12.2007 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 26.07.2017 року, грошових коштів у сумі 54108,93 гривень, з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3361,77 гривень; заборгованості за відсотками у розмірі 1,47 гривень; заборгованості з пені у розмірі 47692,88 гривень; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 гривень; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2552,81 гривень. Стягнення здійснюється за період з 24.12.2007 року по 26.07.2017 року (а.с.6 – виконавчий напис).
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 при примусовому виконанні у ВП №56002507 виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №9785 від 04.10.2017 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.7).
Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, ОСОБА_1, зокрема, посилався на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 04.10.2017 року не переконався належним чином у безспірному розмірі суми, що підлягає стягненню за написом з позивача на користь банку, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.
Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. (далі - Перелік)
Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначає позивач, нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 04.10.2017 року не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Відповідач же - ПАТ КБ «ПриватБанк» не спростував зазначені позивачем обставини.
Крім того, в п.2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» було направлено позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов’язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов’язань, також відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що вказаний лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_1 отримував, у зв’язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред’явленої до стягнення.
Таким чином, ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Також, нотаріус не з’ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 24.12.2007 року по 26.07.2017 року, тобто більше ніж три роки.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню.
Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 704,80 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268,280 ЦПК України, ст.ст.3,15,16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 36008, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, місцезнаходження: 14000 м.Чернігів, просп.Миру,55, Шевченківський відділ державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, місцезнаходження: 36023 м.Полтава, вул.Стешенка,6, код ЄДРПОУ: 34963066 – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №9785 від 04.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, місцезнаходження: 14000 м.Чернігів, просп.Миру,55, щодо стягнення заборгованості в сумі 54108,93 гривеньз ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 36008, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 36008, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 704,80 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: А.М.Чуванова
Судове рішення № 76423283, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 10.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/4489/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: