
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 816/2090/18
Провадження № 2-а/553/95/2018
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12.09.2018м. Полтава
Ленінський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого судді Тимчука Р.І.
за участю секретаря Лунич Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава адміністративну справу за позовом Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови старшого державного виконавця від 29.05.2018 року у виконавчому провадженні №52257076 про накладення штрафу, -
встановив :
Позивач 18 червня 2018 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року дану справу було передано до Ленінського районного суду м.Полтави за підсудністю.
04 липня 2018 року дана справа передана на розгляд судді Тимчуку Р.І.
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 04.06.2018 року до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області надійшла постанова державного виконавця від 29.05.2018 року про накладення на управління штрафу в розмірі 10 200,00 грн., за невиконання виконавчого листа №553/989/14-а від 23.07.2014 року відповідно до якого управління зобов’язано здійснити перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 року, виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та привести відповідні виплати, з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач не погоджується з вищевказаною постановою державного виконавця та зазначає, що 04.09.2014 року розпорядженням №121810 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до зазначеного виконавчого листа, а відсутність асигнувань на зазначені цілі не може бути підставою для накладення штрафу. Управління не є безпосереднім розпорядником коштів на виплати особам, постраждалим від катастрофи на ЧАЕС, а отже не може відповідати за їх несвоєчасну сплату розпорядником цих коштів.
Згідно ж ст. 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
Від представника відповідача надійшой відзив на позов, у якому просить розглядати справу без їх участі, у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у відзиві.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до такого висновку.
Судом установлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 від 29.05.2018 року накладено штраф в розмірі 10 200,00 грн., за невиконання виконавчого листа №553/989/14-а від 23.07.2014 року відповідно до якого управління зобов’язано здійснити перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 року, виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та привести відповідні виплати, з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.8).
04.09.2014 року розпорядженням №121810 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до зазначеного виконавчого листа, однак через відсутність асигнувань на зазначені цілі виплати не були проведені.
Відповідно до п.4 розділу VII „Прикінцевих положень” Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” №25 87-VI із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” № 3491-VI від 14.06.2011 норми та положення статей 39, 50, 51. 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду на 2011 рік. Порядок і розміри власне виплат вказаним категоріям громадян були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06.07,2011 №745 „Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету”.
Законами України “Про Державний бюджет на 2013 рік”, Бюджетним кодексом на 2014 рік, “Про Державний бюджет на 2015 рік” зазначено, що відсутні кошти на вказані виплати.
А законами України “Про Державний бюджет на 2016”, “Про Державний бюджет на 2017” та “Про Державний бюджет на 2018”роки дані виплати взагалі не передбачено.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.ч. 1,2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Суд звертає увагу на те, що накладення штрафу за невиконання судового рішення можливе лише у випадку, якщо таке невиконання мало місце без поважних причин.
Як зазначено в ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.
Приймаючи до уваги те, що позивач своїми діями по проведенню перерахунку пенсії, частково виконав судове рішення, а іншу його частину, яка полягає у виплаті донарахованої пенсії ним не виконана з незалежних від позивача причин, а саме через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, суд вважає зазначену причину невиконання рішення суду поважною.
Накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше утруднює виконання судового рішення про виплату пенсії.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 139, 241-243,246,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови старшого державного виконавця від 29.05.2018 року у виконавчому провадженні №52257076 про накладення штрафу - задовольнити.
Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №52257076 від 29.05.2018 року про накладення штрафу на Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця в розмірі 10 200 грн. – скасувати.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Полтави. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_3
Судове рішення № 76422955, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави) було прийнято 12.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/2090/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: