Ухвала суду № 76422927, 07.09.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 255/4929/13-ц

Провадження № 2-в/242/64/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: судді Любчика О.В., при секретареві Каменської А.С., розглянувши цивільну справу про вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі 255/4919/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном та вселення,

В С Т А Н О В И В:

Від Верховного Суду надійшла до суду ухвала про вирішення питання відновлення втраченого судового провадження по справі 255/4929/13-ц Ворошиловського районного суду м. Донецьк за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном та вселення, в порядку розгляду касаційної скарги ОСОБА_2, з якої вбачається, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04.04.2014 року по справі № 255/4929/13-ц зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном та вселення – задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_2 усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпоряджання своїм майном, а саме квартирою яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 «а», шляхом звільнення квартири від усіх особистих речей ОСОБА_2 та речей членів його сім’ї. Вселити ОСОБА_1 у квартиру №56а в будинку №84 по вулиці Коваля у місті Донецьку. В іншій частині позовних вимог – відмовлено, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,70 гривень. До ухвали додані копії рішень Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04.04.2014 року, Апеляційного суду Донецької області від 04.06.2014 року.

Зацікавлені особи в судове засідання не з’явилися ,про день і час слухання справи повідомлялися належним чином, інформація про час і місце судового засідання розміщена на сторінці Селидівського міського суду Донецької області у розділі «Інформація для учасників процесів (зона АТО)» офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 488 Цивільного процесуального кодексу України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 489 Цивільного процесуального кодексу України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам, визначено територіальну підсудність, зокрема, цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції. Територіальну підсудність Ворошиловського районного суду м. Донецька змінено на Селидівський міський суд Донецької області.

При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження (ст.493 Цивільного процесуального кодексу України).

З довідки Селидівського міського суду Донецької області № 162/18 від 16 серпня 2018 року вбачається, що відповідно до бази даних Ворошиловського районного суду м. Донецька за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном та вселення, Ворошиловським районним судом м. Донецька ухвалено рішення від 04.04.2014 року № 255/4929/13-ц. Дати набрання судовим рішенням законної сили в ОСК не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим відновити втрачене провадження в частині судових рішень.

Керуючись ст. 488, 490, 494 суд,

У Х В А Л И В:

Відновити втрачене провадження Ворошиловського районного суду м. Донецька по цивільній справі № 255/4929/13-ц за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном та вселення, в частині рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04.04.2014 року, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 04.06.2014 року наступного змісту:

« 255/4929/13-ц

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Алтухової О.С.,

секретар – Щукіна О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном та вселення, -

встановив:

Ухвалою суду від 04.04.2014 р. позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним залишено без розгляду через повторну неявку позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном та вселення, посилаючись на наступні обставини.

Йому на праві приватної власності належить двокімнатна квартира загальною площею 103,5 кв. м, житловою площею 50,8 кв.м, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 «а». Цю квартиру ним було придбано у Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» 26.12.2012 року згідно із договором купівлі-продажу.

Після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу ПАТ «Банк Камбіо» повинен був надати йому ключі від квартири, що ним зроблено не було.

ПАТ «Банк Камбіо» набув право власності на вищезгадану квартиру на підставі п. 7.4 Іпотечного договору від 25.06.2010 р. - звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру може здійснюватись у позасудовому порядку шляхом передачі ПАТ «Банк Камбіо» права власності на предмет іпотеки, в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

На даний час він позбавлений можливості вільного розпорядження та користування придбаною квартирою № 56а у будинку № 84 по вул. Коваля у м. Донецьку, оскільки колишній господар даної квартири ПАТ «Банк Камбіо» не надав йому ключі від квартири, а ОСОБА_2 залишив у квартирі особисті речі і не забирає їх. Згідно довідки №449 від 11.03.2013 року, виданою КП СЕЗ Ворошиловського району, у квартирі 56а в будинку 84 по вулиці Коваля в місті Донецьку ніхто не зареєстрований.

Станом на 21.05.2012 року ОСОБА_2 добровільно не звільнив квартиру від особистих речей та не передав йому ключі від квартири, що перешкоджає йому володіти, користуватись та розпоряджатись належною йому на праві власності кв. № 56а, щознаходиться в будинку №84 по вул. Коваля в м. Донецьку.

Просив суд усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а саме квартирою 56а в будинку 84 по вулиці Коваля в м. Донецьку, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити квартиру від усіх особистих речей; вселити його в квартиру 56а в будинку 84 по вулиці Коваля в місті Денецьку; зобов’язати ПАТ «банк «Камбіо» надати йому ключі від квартири 56а в будинку 84 по вулиці Коваля в місті Донецьку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Уточнив позовні вимоги в частині усунення перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а саме квартирою 56а в будинку 84 по вулиці Коваля в м. Донецьку, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити квартиру від усіх його особистих речей та речей членів його сім’ї. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, заперечень не надав.

Представник відповідача ПАТ «Банк Камбіо» в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову в частині, що не стосується висунутих вимог до них. В частині вимог про зобов’язання ПАТ «банк «Камбіо» надати позивачу ключі від квартири 56а в будинку домі 84 по вулиці Коваля в місті Донецьку просили відмовити, оскільки банк не має ключів від квартири 56а в будинку 84 по вулиці Коваля в місті Донецьку, а тому, в у разі задоволення вказаної вимоги, банк не буде мати можливості її виконати.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира загальною площею 103,5 кв. м, житловою площею 50,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 «а».

Вказана квартира була придбана у Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» позивачем 26.12.2012 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округа ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 3933. Державна реєстрація квартири була здійснена 28.12.2012 р. КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька номер витягу 37038897.

В постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.01.2014 р. було встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» на законних підставах набуло право власності на іпотечну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 «а», та належала іпотекодавцю ОСОБА_2

Як встановлено в судовому засіданні, на даний час позивач позбавлений можливості для реалізації свого права власності на придбану на законних підставах квартиру, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Коваля, буд. 84, кв. 56 «а», оскільки в квартирі залишились особисті речі попереднього власника ОСОБА_2 та членів його родини.

Ст.41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, вимога позивача про усунення перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а саме квартирою 56а в будинку 84 по вулиці Коваля в м. Донецьку, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити квартиру від усіх його особистих речей та речей членів його сім’ї підлягає задоволенню.

Крім того, ОСОБА_1. підлягає вселенню у квартиру №56а в будинку №84 по вулиці Коваля у місті Донецьку, оскільки станом на дату ухвалення рішення ОСОБА_2 добровільно не звільнив квартиру від особистих речей та не передав позивачу ключі від квартири, що перешкоджає позивачу володіти, користуватись та розпоряджатись належною йому на праві власності квартирою.

В частині позовних вимог про зобов’язання ПАТ «банк «Камбіо» надати позивачу ключі від квартири 56а в будинку 84 по вулиці Коваля в місті Донецьку суд відмовляє, оскільки як було встановлено судом, банк не має ключів від квартири 56а в будинку домі 84 по вулиці Коваля в місті Донецьку.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114,70 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном та вселення – задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпоряджання своїм майном, а саме квартирою яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 «а», шляхом звільнення квартири від усіх особистих речей ОСОБА_2 та речей членів його сім’ї.

Вселити ОСОБА_1 у квартиру №56а в будинку №84 по вулиці Коваля у місті Донецьку.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,70 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька О.С. Алтухова

Головуючий 1 інстанції Алтухова О.С. єдиний унікальний номер 255/4919/13-ц

Доповідач Папоян В.В. номер провадження 22- ц/775/4812/2014

Категорія 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Папоян В.В., Мальованого Ю.М.

при секретарі Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном і вселення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду с зустрічним позовом про усунення перешкоду у здійсненні права власності та вселення на обґрунтування якого зазначав, що йому на праві власності за договором купівлі-продажу належить двокімнатна квартира № 56а яка розташована за адресою м. Донецька вул.Коваля, б.84. Після нотаріального посвідчення вказаної угоди продавець за договором ПАТ «Банк Камбіо» не передав йому ключі від квартири, а колишній власник ОСОБА_2 не звільнив квартиру від особистих речей. Просив усунути перешкоди у здійсненні права власності та зобов'язати надати йому ключі, звільнити квартиру від особистих речей колишнього власника та вселити його у квартиру.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні шляхом звільнення квартири.

З рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_2 та надав апеляційну скаргу, в якої просить скасувати рішення суду і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що справу розглянуто у його відсутність, що порушило його права та призвело до неповного з'ясування обставин по справі.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 та представник ПАТ «Банк Камбіо» в судовому проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу від 26 грудня 2012 року, якій посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 3933, ПАТ «Банк Камбіо» передав у власність ОСОБА_1 квартиру № 56 «а» в будинку № 84 по вул.Коваля м.Донецька. Право власності останнього зареєстровано в державному реєстрі 28 грудня 2012 року. Відповідно до договору купівлі-продажу зазначена квартира належала продавцю на праві приватної власності на підставі Іпотечного договору укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_2 і посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 25 червня 2010 року.

Відповідно до довідки КП «СЕЗ Ворошиловського району м.Донецьк на час розгляду справи в спірній квартирі ніхто не зареєстрований. Сторонами по справі не спростовується, що в квартирі перебуває майно належне ОСОБА_2

Ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 04 квітня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири залишено без розгляду, ухвала суду набрала чинності та сторонами не оскаржена.

Оскільки відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, та враховуючі, що у відповідача відсутні відповідні правові підстави на користування спірним жилим приміщенням, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права вимагати усунення будь-яких порушень його права, у тому числі шляхом звільнення кварти від особистих речей колишнього власника спірного житла, право користування цим жилим приміщенням для якого було похідним від права власності.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправомірності договору купівлі-продажу за яким позивач придбав спірне жиле приміщення оскільки відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Право власності позивача підтверджується договором купіль-продажу, який у встановленому законодавством порядку не визнаний недійсним, та зареєстровано у БТІ м.Донецька.

Решта доводів апеляційної скарги, у тому числі щодо неналежного повідомлення сторони про час та місце розгляду справи, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду та не спростовують правильність правових висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Копія вірна

Суддя: (підпис)»

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 – ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Любчик