Рішення № 76422919, 31.08.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/861/18

Провадження №2/539/599/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі головуючого судді – Іващенка Ю.А.,

при секретарі – Карпенко Т.П.,

з участю : позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника третьої особи ОСОБА_6 – ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лубенської міської ради, треті особи : ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватний нотаріус ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Лубенської міської ради, треті особи : ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватний нотаріус ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 червня 2016 року помер його двоюрідний племінник ОСОБА_9. Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина, що складається з 13/25 частини домоволодіння по вул. Л. Толстого, 39 в м. Лубни Полтавської області, яку він успадкував після смерті його матері ОСОБА_10, яка померла 10.05.2001 року. Ним був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він дізнався про смерть двоюрідного племінника ОСОБА_9 лише в березні 2017 року, зі слів його троюрідної сестри ОСОБА_5. Крім того, він має похилий вік, часто хворіє, мешкає в іншій країні.

Позивач ОСОБА_1 прохав суд визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого 14.06.2016 року ОСОБА_9 строком шість місяців.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 прохав позов задовольнити та пояснив, що він мешкає в іншій державі. Про смерть ОСОБА_9 він дізнався у березні 2017 року від ОСОБА_5 через інтернет, після цього він подав заяву про прийняття спадщини. Він приїздив у м. Лубни влітку 2017 року лише на дванадцять днів і тому не встиг звернутись з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до суду.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позивач дуже рідко приїздить в Україну, він необізнаний із законодавством, проживає в іншій державі. ОСОБА_1 дізнався про пропуск строку на подачу заяви про прийняття спадщини вже після його закінчення.

Представники відповідача виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_3 прохали відмовити в задоволенні позову, пояснювали, що позивач з березня 2017 року не вживав заходів щодо прийняття спадщини. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не знав про смерть племінника, має поважний вік та поганий стан здоров’я, не є підставами для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона повідомила ОСОБА_1 про смерть його двоюрідного племінника ОСОБА_9 в березні 2017 року. Не заперечувала проти позову.

ОСОБА_6, третя особа по справі, та його представник ОСОБА_7 проти позову заперечували мотивуючи тим, що позивач кожного року приїздить до м. Лубни, проживає тут влітку тривалий час, так як має нерухоме майно за адресою м. Лубни, вул. Партизанська, 30. Постійно спілкується з родичами та знайомими з м. Лубни. Про смерть ОСОБА_9 дізнався відразу. Ніяких доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач не надав. Наведені позивачем причини, а саме те, що він не знав про смерть племінника, проживає в іншій державі, має поважний вік та поганий стан здоров’я, не можуть бути визнані поважними.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась, на адресу суду надіслала лист з проханням розглядати справу за її відсутності, покладається на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 14 червня 2016 року помер ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КЕ № 326659 від 15.06.2016 року.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина, що складається з 13/25 частини домоволодіння по вул. Л. Толстого, 39 в м. Лубни Полтавської області, яку він фактично прийняв після смерті його матері ОСОБА_10, яка померла 10.05.2001 року.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Згідно рішення Лубенського міськрайонного суд Полтавської області №539/2405/17 від 21.12.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, територіальної громади в особі Лубенської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, ОСОБА_6 було подано заяву до приватного нотаріуса Лубенського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про прийняття спадщини за законом, на підставі його заяви було відкрито спадкову справу №19-2016. Крім того, як вбачається з даного рішення позов ОСОБА_6 задоволено, визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті 14 червня 2016 року ОСОБА_9 право власності на домоволодіння, яке складається з житлового будинку «А-1» загальною площею 86,4 кв.м., житловою площею 63,7 кв.м.; сараю – «Б»; прибудови до сараю - «б», убиральні «В», огорожі №1, вигрібної ями №2, і розташоване за адресою: вул.Л.Толстого, 39 в м.Лубнах Полтавської області.

Наведені обставини свідчать про те, що належним відповідачем за даним позовом являється ОСОБА_6, як спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9, а визначений позивачем відповідач – виконавчий комітет Лубенської міської ради є відповідно неналежним відповідачем.

Беручи до уваги вищевикладене суд вважає за необхідне в задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лубенської міської ради, треті особи : ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватний нотаріус ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити, оскільки даний позов пред'явлений до неналежного відповідача.

Крім того, звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 вказував на своє постійне проживання за межами України та відсутність інформації про смерть двоюрідного племінника ОСОБА_9.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив, що про смерть ОСОБА_9 він дізнався прочитавши некролог. Він наглядає за будинком позивача ОСОБА_1, що знаходиться за адресою м. Лубни, вул. Партизанська, 30. Позивач приїздив до м. Лубни влітку 2017 року та в цьому році, у 2016 році ОСОБА_1 до м. Лубни не приїзжав. З 2017 року спілкувався з позивачем за допомогою засобів зв’язку. Коли ОСОБА_1 дізнався про смерть двоюрідного племінника він не знає, він йому про це не казав.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу учасники справи на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами та обов'язками щодо предмета спору (стаття 13 ЦПК України ), а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти застосуванню таких прав та виконанню обов'язків, ураховуючи при цьому принципи справедливості та рівності учасників процесу перед законом та судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів того, що з червня 2016 по березень 2017 року йому не було відомо про смерть його двоюрідного племінника, а також доказів того, що його проживання за межами України в указаний період було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 06 червня 2018 року за №592/9058/17-ц.

Крім того, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі 6-1215цс16 від 14 вересня 2016 року, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання Ізраїль, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до виконавчого комітету Лубенської міської ради (місце знаходження м. Лубни, вул. Я. Мудрого, 33, Полтавської області, ЄДРПОУ 04057439), треті особи : ОСОБА_5 (місце проживання м. Лубни, Володимирський майдан, 6АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_6 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_3), приватний нотаріус ОСОБА_8 (місце знаходження м. Лубни, Володимирський майдан, 18/2, Полтавської області) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю. А. Іващенко