Ухвала суду № 76422805, 13.09.2018, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/824/18

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 вересня 2018 року смт. Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі судді Коломійцевої В.І., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мурованокуриловецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту та скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Свої вимоги позивач обґрунтовує, тим що державним виконавцем ВДВС Мурованокуриловецького РУЮ у Вінницькій області у зведеному виконавчому провадженні № 351/4 від 30.10.2014 про стягнення заборгованості на користь групи стягувачів, винесено постанову про арешт коштів боржника. 31.03.2015 ухвалою Мурованокуриловецького районного суду задоволено подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання зведеного виконавчого провадження.

Позивач зазначив, що станом на 01.06.2018 заборгованість по зведеному виконавчому провадженні погашена, тому просив скасувати відносно нього обмеження у праві виїзду за межі України та зняти арешт накладений на належні йому кошти в сумі 6656,33 грн.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що ОСОБА_1 порушено правила об'єднання позовних вимог.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

28.08.2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 року, згідно якого статтю 441 ЦПК України, доповнено частинами п'ятою - восьмою такого змісту:

«5. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

6. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.

7. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

8. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України».

Таким чином, для захисту прав позивача в частині його вимоги про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, в даному випадку, цивільним процесуальним законодавством передбачений інший порядок, який реалізується шляхом подання відповідної заяви (а не позову), відповідно до положень ч.ч. 5-8 ст. 441 ЦПК України.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, суд звертає увагу, що відповідно до положень п.п. 1-2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.03.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

В даному випадку, вбачається, що заявлене позивачем порушення його прав відбулося внаслідок дій посадових осіб органу ДВС, які, за твердженням ОСОБА_1, не зняли арешт накладений на майно у виконавчому провадженні у якому ним повністю погашено будь-яку заборгованість.

У зв’язку з цим, захист прав позивача, можливий лише шляхом подання відповідної скарги на дії ДВС.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли порушено правила об’єднання позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає неможливим розглянути справу, тому позовну заяву ОСОБА_1 слід вважати неподаною і повернути її позивачу.

Суд зазначає, що згідно вимог ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мурованокуриловецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту та скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, - вважати неподаною і повернути її позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом п’ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: Коломійцева В.І.