Рішення № 7642157, 22.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.10                                                                                 Справа № 8/286

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ,

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Київ-Енерго-Поліс»в особі філії ЗАТ «Страхова компанія «Київ-Енерго-Поліс»у м. Луганську, м. Луганськ, -

про стягнення 247 грн. 39 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Топко В.Д. - юрисконсульт, довіреність №179 від 22.07.2008 року,

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

          суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

заборгованості у сумі 247,39 грн., яка виникла у зв’язку з неналежним виконанням ним своїх зобов’язань за договором про надання телекомунікаційних послуг №94853, укладеного між сторонами 30.06.2005 року;

судових витрат.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 05 січня до 22 січня 2010 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 22.01.10 року, представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Так, 11.12.09 року за вих. №1181 та 05.01.10 року за вих. №9 судом на адресу відповідача (м. Луганськ, вул. 16-а лінія, 7) спрямовано ухвали про призначення справи до слухання, однак обидва поштові відправлення оператором поштового зв’язку повернуто до суду, при цьому до 1-го відправлення додано довідку «за вказаною адресою організації немає», а до 2-го –«неповна адреса».

Інші дані про місцезнаходження відповідача у справі відсутні.

Представник позивача не заперечив проти розгляду спору по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, а також думку представника позивача, суд, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні на підставі наявних у справі, - за відсутності відповідача.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

30.06.05 року між позивачем (далі - Підприємство зв’язку, - яке є структурним підрозділом вищеназваної філії, що підтверджується Статутом позивача) та відповідачем (далі - Споживач) укладено договір №94853 про надання послуг електрозв’язку, за умовами якого підприємство зв’язку надає споживачу послуги електрозв’язку, перераховані у додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а споживач має право користуватися: додатковими (сервісними) видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), телефонним зв’язком із спецслужбами (п. 3.1.4), автоматичним міжміським та міжнародним телефонним зв’язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), міжміським та міжнародним телефонним зв’язком за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування: телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8); радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати, з поданням рахунків (п. 4.2); споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку та кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п.7.1).

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2).

Згідно матеріалам справи договір є чинним на час розгляду цього спору.

На виконання умов договору підприємством зв’язку (позивачем) за період з березня по липень 2007 року включно надано відповідачу послуг електрозв’язку на суму 247,39 грн., що підтверджується документальними доказами, доданими позивачем до справи, а саме:

вищезгаданим договором;

рахунками №94853 за період з березня по липень 2007 року включно на суму 247,39 грн.;

розрахунком суми боргу за той же період, наданим позивачем до справи.

Споживачем не вжито заходів до погашення суми боргу, у зв’язку з чим станом на 07.12.09 року він складає 247,39 грн.; позивач просить його стягнути з відповідача.

Відповідач позов не оспорив та не спростував.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, між іншим, є договори та інші правочини.

Зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 3.2.8, 3.2.16, 4.1-4.3 та 4.5-4.6 договору.

          Однак відповідач у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором, - тобто порушив зобов’язання.

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ). Відповідно до п. 3 статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, - сплата неустойки.           Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Частинами 1-3 статті 623 Цивільного кодексу передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.           Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.           

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

Відповідно до ст.ст. 44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного цивільного законодавства України.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49, 75 та 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київ-Енерго-Поліс»в особі Філії ЗАТ «Страхова компанія «Київ-Енерго-Поліс»у м. Луганськ, ідентифікаційний код 33551103, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. 16-а лінія, 7, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(м.Київ, б-р Т.Шевченка, 18) в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», ідентифікаційний код 01182820, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, - основний борг за надані послуги електрозв’язку у сумі 247 (двісті сорок сім) грн. 39 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 22.01.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –25 січня 2010 року.

Суддя                                                             А.П.Середа