Рішення № 76421456, 13.09.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 225/2925/18

Номер провадження № 2/225/832/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Качаленка Є.В.

за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Донвест", третя особа Перша Донецька державна нотаріальна контора, про усунення перешкод шляхом зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2018 року до Дзержинського міського суду Донецької області на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 24.05.2018 року про передачу справи на розгляд іншому суду надійшла цивільна справа за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ "Компанія "Донвест", третя особа Перша Донецька державна нотаріальна контора про усунення перешкод шляхом зняття арешту з майна.

11 липня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 надала суду позовну заяву про усунення перешкод шляхом зняття арешту з майна з урахуванням недоліків, в якій просить скасувати арешт на 1/2 частину квартири №37 в будинку № 33 на проспекті Ленінський в м.Донецьку, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №4639706; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 16.03.2007 року за № 4639706 про арешт 1/2 частини вказаної квартири. В обґрунтування позовної заяви зазначила:

В березні 2018 року позивач ОСОБА_2 дізналася, що на підставі ухвали від 13.03.2007 року Ворошиловського райсуду м.Донецька у справі № 2- 587 на 1/2 частину її квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт. Представник позивача зазначила, що до цього часу ОСОБА_2 про наявність позову щодо неї не знала. Копію ухвали про залишення позову без розгляду від 05.12.2007 року отримала від ріелтора. Цивільну справу №2-587-2007 знищено за спливом п’ятирічного терміну зберігання. Отримати ухвалу суду, на підставі якої накладено арешт не вдалося, оскільки архіви Першої Донецької нотаріальної контори на територію підконтрольну Україні вивезені не були. Так як позов щодо ОСОБА_2 по цивільній справі №2-587-2007 залишено без розгляду, а вона є власником квартири, просить скасувати арешт 1/2 частину квартири №37 в будинку № 33 на проспекті Ленінський в м.Донецьку.

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, заявлені вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки суд не інформував.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи надав суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позову та ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Судом встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу квартири від 17.11.2006 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що також підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.6,7).

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з’ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі ухвали Ворошиловського райсуду м.Донецька від 13.03.2007 року по цивільній справі №2-587 (а.с.5)

На підставі зібраних матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні Ворошиловського районного суду м.Донецька перебувала цивільна справа №2-587-2007 за позовом ТОВ «Компанія «Донвест» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

В межах даної справи було винесено ухвалу про забезпечення позову, на підставі якої накладено арешт на 1/2 частину квартири, що належить ОСОБА_2

Згідно ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 05.12.2007 року позов ТОВ «Компанія «Донвест» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу залишено без розгляду (а.с.8).

Частиною 9 ст.158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Представник ОСОБА_2 зверталася до Селидівського міського суду Донецької області з заявою про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №2-587-2007. Однак їй було відмовлено у відкритті провадження у справі, про що свідчить ухвала Селидівського міського суду Донецької області від 11.06.2018 року.

Отже наразі, ОСОБА_2 не може звернутися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-587-2007, оскільки неможливо відновити втрачене провадження та згідно відповіді ДСА України за №02-1097/18 від 07.08.2018 року організувати передачу справ з Ворошиловського райсуду м.Донецька до Селидівського міського суду Донецької області не виявилося можливим у зв’язку з діяльністю на тимчасово окупованій території Донецької області незаконних збойних формувань, веденням бойових дій (а.с.34) та згідно відповіді Селидівського міського суду Донецької області від 15.08.2018 року за №01-43/16/2018 справи, розгляд яких не закінчено і які перебували у провадженні Ворошиловського районного суду м.Донецька до Селидівського міського суду Донецької області не передавались.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна. Відсутність підстав накладення арешту вказує на незаконність перебування майна під арештом.

Суд дійшов висновку, що арешт, який накладений ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 13.03.2007 року у цивільній справі № 2-587-2007 підлягає скасуванню, так як його наявність порушує права ОСОБА_2, як власника майна.

На даний час позивач має намір розпорядитися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Оскільки, позов ТОВ «Компанія «Донвест» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу залишено без розгляду, право позивача підлягає судовому захисту у заявлений позивачем спосіб, а саме шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановлено сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов представника позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Донвест", третя особа Перша Донецька державна нотаріальна контора, про усунення перешкод шляхом зняття арешту з майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Донвест", третя особа Перша Донецька державна нотаріальна контора, про усунення перешкод шляхом зняття арешту з майна, задовольнити.

Скасувати арешт на 1/2 частину квартири №37 в будинку № 33 на проспекті Ленінський в м.Донецьку, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №4639706.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 16.03.2007 року за № 4639706 про арешт 1/2 частини квартири №37 в будинку №33 на проспекті Ленінський в м.Донецьку.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: