Рішення № 7642130, 18.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.10                                                                                 Справа № 17/327

          За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства „Попаснянська швейна фабрика” „Елегант”, м. Попасна Луганської області

про стягнення 10082 грн. 01 коп.

Суддя О.С. Фонова

Представники:

від позивача –Слостін А.Г., представник, довіреність № б/н від 15.01.2010;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 9217,64 грн. та 3% річних у сумі 1373,07 грн.

Представником позивача у судовому засіданні 18.01.2010 було подано заяву про зменшення позовних вимог згідно якої позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 8708,94 грн. та 3% річних у сумі 1373,07 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 24.12.2009, 18.01.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників, що прибули у судове засідання, суд

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством «Попаснянська швейна фабрика «Елегант»(відповідач у справі), як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Ліга»(позивач у справі), як Виконавцем, укладено Договір аудиту фінансової звітності №01/08-а від 01.08.2007 (далі –Договір).

          Відповідно до п.1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання здійснити аудиторську перевірку даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності замовника у відповідності до вимог чинного законодавства.

          Підпункт 1.2. Договору встановлює, що аудиторська перевірка охоплює діяльність замовника, результати якої відображені у його звітності за період з 01.01.2006 по 30.06.2007. Початок робіт –01.08.2007, закінчення –31.08.2007.

          Згідно з умовами Договору за виконання робіт замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 20348 грн.

Відповідно до підпунктів 2.2-2.3 Договору, оплата здійснюється у національній валюті України. Замовник авансує виконання у розмірі 50% вартості робіт за Договором протягом 30 днів з дня підписання Договору. У разі неповного авансу або його несплати кінцеві розрахунки повинні бути проведені протягом 3 днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

          Відповідно до підпункту 2.4 Договору, оплата роботи виконавця здійснюється замовником незалежно від характеру аудиторського висновку у відповідності до умов Договору.

Позивачем у встановлені Договором строки був проведений аудит бухгалтерського обліку та звітності відповідача за період 01.01.2006 по 30.06.2007, що підтверджується актом здачі-прийняття послуг № ОУ-2808072 від 28.08.2007.

          Порушуючи умови, передбачені пунктом 2.3 Договору, відповідач не сплатив вартості наданих послуг у розмірі 20348 грн.

Третейським судом при асоціації „Арбітраж” 06.11.2007 було прийняте рішення у справі № 19/02-2007 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, яке є також позивачем у даній справі до відповідача –Відкритого акціонерного товариства „Попаснянська швейна фабрика „Елегант”, що виступає відповідачем по даній справі, про стягнення заборгованості за договором аудиту фінансової звітності № 01/08-а від 01.08.2007 у сумі 20348,00 грн.

Позивачу господарським судом Луганської області виданий наказ на примусове стягнення боргу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування у сумі 8708,94 грн. за період з 01.09.2007 по 30.11.2009 та 3% річних у сумі 1373,07 грн. за аналогічний період.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Факт наявності боргу у сумі 20348 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

          Як було встановлено при розгляді справи, станом на час її слухання борг відповідачем не погашений.

Відповідачем не надані докази погашення боргу в період, за який нараховуються інфляційні нарахування та 3 % річних.

Інфляційні нарахування та 3 % річних були нараховані позивачем на суму основного боргу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за позовом є обґрунтованими, вірно нарахованими та такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають фактичним обставинам, тому позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову складає 10590,71 грн., отже державне мито складатиме 105,91 грн., тоді як позивачем сплачено 106,00 грн. Зайве сплачене держане мито у сумі 0,09 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Попаснянської швейної фабрики „Елегант”, м. Попасна, вул. Комісарська, 2, ідентифікаційний код 00308755, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, м. Луганськ, вул. Оборона, 24, ідентифікаційний код 31857418, інфляційні нарахування у сумі 8708,94 грн. та 3% річних у сумі 1373,07 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 100,82 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224,66 грн., видати наказ.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, м. Луганськ, вул. Оборона, 24, ідентифікаційний код 31857418, зайве сплачене державне мито у сумі 0,09 грн.

          Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 25.01.2010.

          Суддя О.С.Фонова