Рішення № 764212, 06.06.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2007 р.

Справа № 11/37-07-1572

За позовом: Державного підприємство “Одеський морський торговельний порт”.

До відповідача: Одеської залізниці.

про стягнення 387,36 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

від позивача: Орешкова Н.В., Пархоменко О.А. (за довіреністю);

від відповідача: Кірічек С.В., Слюсар М.М., Кіташевський Д.А. (за довіреністю);

В засіданні приймали участь:

від позивача: Орешкова Н.В. (за довіреністю);

від відповідача: Кіташевський Д.А. (за довіреністю);

Суть спору: 22.02.2007 р. за вх. № 1901 Державне підприємство “Одеський морський торговельний порт” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці про повернення безпідставно списаних коштів в сумі 387,36 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 14.03.2007 р. за вх. № 5892 та 21.05.2007 р. за вх. № 11264 надав письмові пояснення по справі, 11.04.2007 р. за вх. № 8145 заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, надав відзив на позовну заяву вх. № 8915 від 20.04.2007 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд встановив наступне:

Позивач вказує, що між Одеською залізницею та Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" 13.12.2005 р. було укладено договір на обробку вагонів з вантажами, а 01.07.03 р. було укладено договір на організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до умов вищезазначених договорів оплата послуг здійснюється шляхом списання в акцептному порядку відповідної суми (провізна плата, додаткові збори, штрафи та ін.) з особового рахунку Одеського порту № 131830, відкритого Одеською залізницею для проведення розрахунків за надані послуги та обліку сплачених сум, на підставі узгоджених накопичувальних карток, перевізних документів, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами та ін. (п.3.2 договору від 01.07.03 р., п.7.8 договору від 13.12.2005 р.).

Позивач наполягає на тому, що Одеською залізницею в серпні - жовтні 2006 року незаконно списано з особового рахунку Одеського порту № 131830 суму 387,36 грн. відповідно до наданих Відповідачем Одеському порту переліків ТехПД.

В наданих Відповідачем для узгодження та акцепту відомостях плати та накопичувальних картках, вищезазначені суми не були вказані та списання вказаних сум було здійснено в безакцептному порядку без відповідного узгодження з Одеським портом.

Позивач вважає, що Відповідач, зокрема, порушив умови договору від 01.07.2003 р. (п.п. 2.3, 3.2, 4.2), умови договору від 13.12.2005 р. (п.п. 7.4, 7.7, 7.8), Статут залізниць України (ст.62), затверджений постановою КМУ №457 від 06.04.98 р., Тарифне керівництво №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджене наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.99 р. та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.12.99 р. за № 828/4121, Положення про порядок подачі в ремонт та видачу з ремонту рухомого складу, затверджене наказом Міністерства транспорту України № 261 від 22.04.02 р., Правила складання актів (ст. 129 Статуту) (п.20), затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.02 р., Правила користування вагонами та контейнерами (п.п. З, 4, 5, 14, 17 та ін.), затверджені наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.99 р., Правила розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту) (розділ 2), затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00 р., Правила обслуговування залізничних під'їзних колій (ст.ст. 12, 64-77 Статуту) (розділ 2), затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00 р., ст.ст. 11, 13, 14, 525, 526 Цивільного кодексу України.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до Відповідача (вих. №№ 070/289 від 31.08.06 р., 070/289 від 01.09.06 р., 070/298 від 08.09.06 р., 070/308 від 19.09.06 р., 070/310 від 21.09.06 р., 070/313 від 26.09.06 р.) та повідомляв останнього про свою незгоду щодо списання вищезазначених сум, у зв'язку з тим, що Одеський порт акцепт на списання вищезазначених сум не давав, перевізних документів не оформляв, накопичувальні картки не підписував, зазначені послуги йому не надавалися. На запити Позивача Відповідач будь-які письмові відповіді, пояснення, документи з приводу здійсненого списання у розмірі 387,36 грн. не надав, а з усних переговорів Позивачу стало відомо, що безакцептне списання вказаних коштів було здійснено Залізницею з особового рахунку Одеського порту за пересилку ушкоджених вагонів в ремонт.

Позивач зазначив, що умовами договору від 13.12.2005 р. передбачений обов'язок Одеського порту сплатити Залізниці у встановленому порядку лише фактичну вартість ушкоджених вагонів (п.7.5), та звертає увагу на те, що Одеський апеляційний господарський суд при прийнятті постанови від 13.12.05 р. у справі № 15/245-05-6980 про укладання вищезазначеного договору з Одеською залізницею від 13.12.05 р. визнав вимоги Залізниці про включення до договору умов про відшкодування тарифу за пробіг ушкодженого вагону до ремонтного депо, плати за користування ушкодженими вагонами за період знаходження їх в ремонті та плати за подачу/прибирання на путі ремонтного депо такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

Згідно п.17.3 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.99 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 р. за №828/4121, плата за перевезення вагонів, які направляються в ремонт та оформляються відповідними перевізними документами, сплачується після прибуття вагона на станцію призначення вагонним депо чи вагоноремонтним заводом, в адрес якого прибули вагони.

Позивач також зазначив, що 03.11.2006 р. направив на адресу Відповідача претензію за № 020/1-701 про необхідність повернення суми 387,36 грн. шляхом її зарахування на особовий рахунок Одеського порту, але зазначена претензія була відхилена без посилань на конкретні норми законодавства.

Позивач вважає дії Відповідача щодо списання з порушенням встановленого порядку зі свого особового рахунку 387,36 грн. неправомірними та незаконними.

11.04.2007 р. за вх. № 8145 Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача безпідставно списану Відповідачем суму у розмірі 387,36 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, 20.04.2007 р. за вх. № 8915 надав відзив на позов якому зазначає, що відповідно до умов Договору, укладеного сторонами 13.12.2005 р. на обробку вагонів з вантажами, встановлено обов’язок Одеського порту сплатити залізниці в установленому порядку фактичну вартість пошкоджених вагонів (п. 7.5. Договору), що складає реальну суму - 387,36 грн.

В наданих позивачем 21.05.2007 р. за вх. № 11264 письмових поясненнях Позивач вказує, що у відзиві на позов Відповідач стверджує, що стягнута ним сума 387,36 грн., є саме платою за пошкоджені вагони відповідно до доданих до відзиву копій актів загальної форми:

- вагон № 68617208 (акт загальної форми № 3904);

- вагон № 68701564 (акт загальної форми № 3904);

- вагон № 68823053 (акт загальної форми № 3908);

- вагон № 62562780 (акт загальної форми № 3651);

- вагон № 62394705 (акт загальної форми № 3507).

Позивач зазначив, що ці твердження Відповідача не відповідають дійсності, та зазначив що вартість пошкоджень в сумі 387,36 грн. була у повному обсязі сплачена Відповідачу стівідорними компаніями, які здійснювали вантажно-розвантажувальні роботи в порту, на підставі виставлених залізницею рахунків.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

13.12.2005 р. сторонами було укладено Договір про обробку вагонів з вантажами, відповідно до п. 2.1. якого Залізниця здає/приймає, а Порт приймає/здає експортні, транзитні імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського, залізничного транспорту, а також господарські вантажі для Порту або для його контрагентів.

01.07.2003 р. між сторонами було Укладено договір № 131830 КД-4025 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, пунктом 1.1. якого встановлено, що предметом цього договору є надання Залізницею Порту послуг, пов’язаних з подачею, прибиранням вагонів, перевезенням вантажів і т. інше, та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7.8. Договору від 13.12.2005 р. списання грошей з особистого рахунку Порту проводиться в акцептному порядку на підставі накопичувальних карток, підписаних представником порту.

Пунктом 3.2. Договору від 01.07.2003 р. встановлено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку Порта на підставі перевізних документів та узгоджених накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т. інш.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив (а.с.71), що відповідно до умов Договору (п.7.5.) від 13.12.2003 р. передбачено обов’язок Порту сплатити фактичну вартість пошкоджених вагонів. Відповідач надав акти загальної форми № 3904 від 29.08.2006 р., № 3908 від 30.08.2006 р., № 3651 від 31.08.2006 р., № 3507 від 12.09.2007 р. (а.с.72-75) в обґрунтування того, що Позивачем були пошкоджені вагони на суму 387,36 грн.

Заперечення Відповідача судом до уваги не приймаються, як необґрунтовані з огляду на наступне:

- стосовно пошкодження вагону № 68617208 (акт загальної форми № 3904 від 29.08.2006 р.). Одеською залізницею за участю стивідорної компанії ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", яка здійснює вантажно-розвантажувальні роботи в Одеському порту, був складений акт № 566 про пошкодження зазначеного вагону на суму 260,28 грн. (216,90 грн. без ПДВ). За пошкодження цього вагону в зазначеній сумі залізницею був виставлений рахунок № 644 від 01.09.06 р., який був сплачений ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" в повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 814 від 22.09.06 р.;

- стосовно пошкодження вагону № 68701564 (акт загальної форми № 3904 від 29.08.2006 р.) Одеською залізницею за участю стивідорної компанії ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", яка здійснює вантажно-розвантажувальні роботи в Одеському порту, був складений акт № 567 про пошкодження зазначеного вагону на суму 260,28 грн. (216,90 грн. без ПДВ). За пошкодження цього вагону в зазначеній сумі залізницею був виставлений рахунок № 644 від 01.09.06 р., який був сплачений ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" в повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 814 від 22.09.06 р.;

- стосовно пошкодження вагону № 68823053 (акт загальної форми № 3908 від 30.08.2006 р.). Одеською залізницею за участю стивідорної компанії ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", яка здійснює вантажно-розвантажувальні роботи в Одеському порту, був складений акт № 564 про пошкодження зазначеного вагону на суму 100,49 грн. (83,74 грн. без ПДВ). За пошкодження цього вагону в зазначеній сумі залізницею був виставлений рахунок № 644 від 01.09.06 р., який був сплачений ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" в повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 814 від 22.09.06 р.;

- стосовно пошкодження вагону № 62562780 (акт загальної форми № 3651 від 31.08.2006 р.). Одеською залізницею за участю стивідорної компанії ІП "Металзюкрайн Корп. ЛТД", яка здійснює вантажно-розвантажувальні роботи в Одеському порту, був складений акт № 565 про пошкодження зазначеного вагону на суму 348,83 грн. (290,69 грн. без ПДВ). За пошкодження цього вагону в зазначеній сумі залізницею був виставлений рахунок № 645 від 01.09.06 р., який був сплачений ІП "Металзюкрайн Корп. ЛТД" в повному обсязі відповідно до платіжного доручення від 13.09.06 р.;

- стосовно пошкодження вагону № 62394705 (акт загальної форми № 3507 від 12.09.2007 р.). Одеською залізницею за участю стивідорної компанії ТОВ "Бруклін-Київ", що здійснює вантажно-розвантажувальні роботи в Одеському порту, був складений акт № 588 про пошкодження зазначеного вагону на суму 158,50 грн. (132,08 грн. без ПДВ). За пошкодження цього вагону в зазначеній сумі залізницею був виставлений рахунок № 656 від 13.09.06 р., який був сплачений ТОВ "Бруклін-Київ" в повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 227 від 14.03.07 р.

Таким чином, плата вартості за пошкоджені вагони, зазначені Відповідачем в відзиві, була сплачена стивідорними компаніями, що здійснюють свою діяльність на території Одеського порту, в повному обсязі відповідно до виставлених залізницею рахунків (а.с.91-98).

Враховуючи вищезазначене, твердження Відповідача про те, що сума 387,36 грн. була списана, як плата за пошкоджені вагони, є необґрунтованими та такими, що протирічать наявним матеріалам справи.

Відповідно до умов Договору, укладеного сторонами 13.12.2005 р., на обробку вагонів з вантажами, а також Договору від 01.07.03 р. на організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги оплата послуг здійснюється шляхом списання в акцептному порядку відповідної суми (провізна плата, додаткові збори, штрафи та ін.) з особового рахунку Одеського порту № 131830, відкритого Одеською залізницею для проведення розрахунків за надані послуги та обліку сплачених сум, на підставі узгоджених накопичувальних карток, перевізних документів, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами та ін. (п.3.2 договору від 01.07.2003 р., п.7.8 договору від 13.12.2005 р.).

В ході розгляду суд неодноразово зобов’язував Одеську залізницю надати обґрунтовання підстав списання з особового рахунку Одеського порту № 131830 суми 387,36 грн., але Відповідач вимоги суду не виконав , обґрунтування та доказів надання цих послуг Залізницею та акцептування їх Портом в період з серпня по жовтень 2006 р. не надав.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” про стягнення з Одеської залізниці безпідставно списаних коштів в сумі 387,36 грн. підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на Відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, п/р № 26031100003 в Одеській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801, код 01071315) на користь Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” (65026, м. Одеса, Митна пл., 1, п/р 26004124091 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 328168, код 01125666) - 387,36 грн., 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 22.06.2007 р.