Рішення № 7642069, 18.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.10                                                                                 Справа № 4/195

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ Служба безпеки “БАРС”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотуре Транс Груп”, м. Луганськ

про стягнення 133 041 грн. 12 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Брехунова А.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –Говоров Т.В. довіреність № б/н від 01.01.10.;

від відповідача - Коноводов В.В. довіреність № 10 від 14.01.10.

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 133041грн. 12 коп. згідно договору від 01.10.2008 року № 269/2008-ох.

Позивач позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 14.01.2010 року було оголошено перерву до 18.01.2010 року до 10 год. 50 хв.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 18.01.2010.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 18.01.2010 року позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав доводи представників сторін, оцінивши надані ним докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі 01.10.2008 року укладено договір № 269/2008-ох (надалі- Договір), відповідно до якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) приймає на себе зобов’язання з охорони приміщень та майна, переданих під охорону в порядку, передбаченому Договором, підтриманню встановленого порядку в нежилому приміщенні, розташованому за адресою: м. Луганськ, вул. Кирова, 2. Відповідач здійснює право користування зазначеним приміщенням на підставі договору оренди № 81030 від 01.07.2008 року.

Позивач взяті на себе згідно Договору зобов’язання виконував належним чином, що підтверджується залученими до матеріалів справи актами прийому–здачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата за надані послуги здійснюється відповідачем не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі виставленого позивачем рахунку та за умови надання позивачем акту наданих послуг.

Відповідач допустив порушення зобов’язання стосовно повної та своєчасної сплати отриманих за Договором послуг, у зв’язку з цим у відповідача перед позивачем за період з листопад 2008 року по червень 2009 року виникла заборгованість за виконані роботи у сумі 133041 грн. 12 коп.

Сторонами 11.06.2009 року складено акт звірення взаємних розрахунків, яким заборгованість у сумі 133041 грн. 12 коп. підтверджена.

Позивачем 22.12.2009 року подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 133041 грн. 12 коп. за надані з листопада 2008 року по червень 2009 року згідно договору від 01.10.2008 року № 269/2008-ох послуги. В обґрунтування позову позивач посилається на умови Договору та положення ст. 903 ЦК України.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 18.01.2010 року позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 зазначеного кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманих від позивача, згідно договору від 01.10.2008 року № 269/2008-ох, послуг на суму 133041 грн. 12 коп.

З огляду на наведене вище, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні 18.01.2010 року за згодою представників сторін були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.           

Надмірно сплачені позивачем за платіжним дорученням № 13258 від 19.11.2009 року витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 76 грн. 50 коп. підлягають поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 1330 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,610,903 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.44, 49, 77,ч.5 ст.78, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотуре Транс Груп”, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 100/2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Служба безпеки “БАРС”, м. Луганськ, вул. Советская, 20-б, кор. 3, ідентифікаційний код 32538846, заборгованість у сумі 133041 грн. 12 коп., державне мито у сумі 1330 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Служба безпеки “БАРС”, м. Луганськ, вул. Советская, 20-б, кор. 3, ідентифікаційний код 32538846, з державного бюджету України надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 76 грн. 50 коп. за платіжним дорученням № 13258 від 19.11.2009 року, що знаходиться в матеріалах справи.

Підставою для повернення є дане рішення засвідчене відтиском гербової печатки суду.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –22.01.2010 року

Суддя                                                                                           Г.М.Батюк