Постанова № 76420600, 10.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4288/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, ухвалене головуючим суддею Шульгач М.П. о 10:43 у м. Тернополі, повний текст складений 05.04.2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство «Зарубинський спиртовий завод» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі - Лановецьке УПФУ) про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком з урахуванням стажу роботи і заробітку у державному підприємстві «Зарубинський спиртовий завод» за період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року, з 01.01.2006 року по 30.09.2006 року, з 01.10.2007 року по 30.11.2007 року, з 01.02.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 30.10.2009 року, з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом не взято до уваги те, що внаслідок невиконання ДП «Зарубинський спиртовий завод» обов'язку зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, він позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві, що призвело до зменшення розміру пенсії. Покликається на те, що несплата страхувальником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не може слугувати підставою для відмови йому як застрахованій особі в зарахуванні періоду, за який такі страхові внески не були сплачені, до страхового стажу, що враховується при призначенні чи перерахунку пенсії. Покликається на ст.46 Конституції України, яка гарантує право особи на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у старості.

Просить скасувати судове рішення і прийняти постанову, якою задовольнити позов.

Лановецьке УПФУ подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що необхідною умовою зарахування страхового стажу для призначення чи перерахунку пенсії є сплата страхових внесків, яка враховується згідно відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Звертає увагу, що ДП «Зарубинський спиртовий завод» має значний борг зі страхових внесків перед управлінням, для стягнення якого вжито всіх заходів примусового стягнення, однак такі внески не сплачені. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Лановецькому УПФУ та йому призначена пенсія за віком з червня 2014 року.

При призначенні пенсії ОСОБА_1 Лановецьким УПФУ не враховано стажу роботи на ДП «Зарубинський спиртовий завод» з 1 серпня 2005 року по 30 вересня 2005 року, з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2006 року, з 1 жовтня 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 1 лютого 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 30 жовтня 2009 року, з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року у зв'язку із тим, що у системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату страхових внесків.

22.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Лановецького УПФУ із заявою про включення стажу роботи за вказані періоди до страхового стажу та проведення у зв'язку із цим перерахунку пенсії.

Листом № 5/Б-11 від 26.01.2018 року Лановецьке УПФУ відмовило ОСОБА_1 у зарахуванні стажу роботи з 1 серпня 2005 року по 30 вересня 2005 року, з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2006 року, з 1 жовтня 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 1 лютого 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 30 жовтня 2009 року, з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року у ДП «Зарубинський спиртовий завод» у зв'язку із несплатою підприємством страхових внесків.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що основною умовою для зарахування страхового стажу для призначення чи перерахунку пенсії є сплата страхових внесків, а відповідні внески за періоди роботи ОСОБА_1 з 1 серпня 2005 року по 30 вересня 2005 року, з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2006 року, з 1 жовтня 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 1 лютого 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 30 жовтня 2009 року, з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року ДП «Зарубинським спиртовим заводом» сплачені не були, то і підстав для зарахування даного періоду роботи в страховий стаж немає.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що зроблений без належного з'ясування обставин, що мають значення для даного спору і з порушенням норм матеріального права та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У п. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст. 20 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 13 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 794 від 04 червня 1998 року, визначено, що для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять в установленому порядку від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; Державної податкової адміністрації; роботодавців; фізичних осіб; державних органів реєстрації актів цивільного стану про громадян, які померли; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ та організацій.

Відповідно до п. 10 зазначеного Положення, роботодавці зобов'язані: в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) страхові внески з 1 серпня 2005 року по 30 вересня 2005 року, з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2006 року, з 1 жовтня 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 1 лютого 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 30 жовтня 2009 року, з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року ДП «Зарубинський спиртовий завод» до Пенсійного фонду України не сплачені, але заробітну плату позивач отримував за вирахуванням внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які нараховувалися ДП «Зарубинський спиртовий завод».

Апеляційний суд зазначає, що внаслідок невиконання ДП «Зарубинський спиртовий завод» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з 1 серпня 2005 року по 30 вересня 2005 року, з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2006 року, з 1 жовтня 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 1 лютого 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 30 жовтня 2009 року, з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року до страхового стажу за порушення, вчинене ДП «Зарубинський спиртовий завод», оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Апеляційний суд зазначає, що такий висновок апеляційного суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.03.2018 року за результатами розгляду справи № 208/6680/16-а.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням того, що рішення суду прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, то таке підлягає скасуванню з прийняттям постанови, якою слід задовольнити позов.

Відповідно до статті 139 КАС України, оскільки апеляційний суд ухвалив нове рішення, слід стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору за подання позову в розмірі 704 грн. 80 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1057 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 246, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі № 819/404/18 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо неврахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 стажу роботи на державному підприємстві «Зарубинський спиртовий завод» за період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року, з 01.01.2006 року по 30.09.2006 року, з 01.10.2007 року по 30.11.2007 року, з 01.02.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 30.10.2009 року, з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

Зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням стажу роботи і заробітку на державному підприємстві «Зарубинський спиртовий завод» за період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року, з 01.01.2006 року по 30.09.2006 року, з 01.10.2007 року по 30.11.2007 року, з 01.02.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 30.10.2009 року, з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (ЄДРПОУ 40376704) 1762 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складене 12.09.2018 року