Постанова № 76419820, 11.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 649/349/18

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Мамаєв В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції України на рішення Великолепетинського районного суду Херсонської області від 06.06.2018 р. по справі №649/349/18 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Павлюка Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог.

У квітня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Павлюка Миколи Миколайовича про:

- визнання протиправною та скасування постанови серії ВР №233525 від 13.04.2018 року винесену інспектором роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Павлюком Миколою Миколайовичем за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

- закриття провадження по адміністративній справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 06 червня 2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Павлюка Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Визнано протиправною та скасовано постанову серії ВР № 233525 від 13.04.2018 року винесену інспектором роти №4 Батальйону УПП в Херсонській області лейтенантом поліції Павлюком Миколою Миколайовичем за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Департамент патрульної поліції України, у встановлений строк 21.06.2018 року, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Обставини справи.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 13.04.2018 року він на власному автомобілі Мерседес рухався по автошляху Одеса-Мелітополь-Н.Азовськ. Його наздогнав автомобіль патрульної поліції подаючи сигнал зупинитися. Після зупинки співробітник поліції пояснив причину зупинки тим, що він нібито перетнув суцільну горизонтальну лінію 1.1 дод. 2 при цьому зробив обгін транспортного засобу, чим порушив Правил дорожнього руху України. На підставі цього співробітник поліції виніс постанову (серія ВР № 233525) про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою накладено штраф в розмірі 255 грн. З винесеною відносно нього постановою він не згоден, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. Позивач вважає, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є протиправними. Дійсно 13.04.2018 року близько 01:00 год. він на власному автомобілі рухався на автошляху Одеса-Мелітополь-Н.Азовськ. Попереду його автомобіля рухався вантажний автомобіль Камаз із причепом. Він близько 3-5 кілометрів слідував за ним. Через деякий час вказаний автомобіль увімкнув показник правого повороту та здійснив повну зупинку при цьому водій вказаного автомобіля повністю не з'їхав на узбіччя дороги, а частина автомобіля була розташована на проїжджій частині, що унеможливлювало його об'їзд без наїзду на суцільну смугу дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Тобто, він будь-якого обгону з виїздом на смугу зустрічного руху не здійснював, а здійснив об'їзд нерухомого транспортного засобу, розташованого на проїжджій частині, без повного перетину своїм автомобілем суцільної розмітки. Свідок водій вантажного автомобіля Камаз, який би міг підтвердити, чи спростувати факт правопорушення позивачем правил обгону навіть на його вимогу про це - допитаний не був. Так, в порушення вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП у постанові немає даних чи були свідки правопорушення. Дані цих осіб є відомостями, які мають зазначатися у постанові. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних про свідків грубо суперечить приписам правових норм та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. Отже, постанова інспектора є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Частина 3 ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина 3 ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи. Разом з тим, ст. 276 КУпАП вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою: м. Херсон пр-т Сенявина, 128, де розташоване управління патрульної поліції. Проте, інспектор Павлюк М.М. положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу. Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор Павлюк М.М. суттєво порушив мої права, та не дав мені можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Після висловлення звинувачень, інспектор Павлюк М.М. пішов до свого патрульного автомобілю, де виніс постанову.

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачено, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи. Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою: м. Херсон пр-т Сенявина, 128, де розташоване управління патрульної поліції. Проте, інспектор Павлюк М.М. положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, без розгляду клопотання позивача про допит свідка, без підготовки справи до розгляду, без дослідження доказів, без з'ясування обставин, що підлягає з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.ст. 278, 279, 280 КУпАП). Суд першої інстанції вважає, що відповідач, незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу суттєво, порушив права позивача, та не надав йому можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Джерела права й акти їх застосування.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці «чинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган посадова особа виносить постанову по справі.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Згідно п.п.8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію», що набув чинності 07 листопада 2015 року, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, а саме оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення серії ВР № 233525 від 13.04.2018 року, колегією суддів встановлено, що 13.04.2018 року інспектором роти № 4 батальйону УПП в Херсонській області Павлюком М.М. винесено постанову серії ВР № 233525 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., за те, що він 13.04.2018 року, керуючи автомобілем марки Мерседес, номерний знак «ВТ5400ВК» перетнув суцільну горизонтальну лінію 1.1 дод. 2 при цьому зробив обгін транспортного засобу, чим порушив Правила дорожнього руху України.

З приводу обставин зазначених інспектором у постанові позивач пояснив наступне. Так, 13 квітня 2018 року приблизно о 01:00 год. він на власному автомобілі рухався на автошляху Одеса-Мелітополь-Н.Азовськ. Попереду його автомобіля рухався вантажний автомобіль Камаз із причепом. Він близько 3-5 кілометрів слідував за ним. Через деякий час вказаний автомобіль увімкнув показник правого повороту та здійснив повну зупинку при цьому водій вказаного автомобіля повністю не з'їхав на узбіччя дороги, а частина автомобіля була розташована на проїжджій частині, що унеможливлювало його об'їзд без наїзду на суцільну смугу дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Тобто, він будь-якого обгону з виїздом на смугу зустрічного руху не здійснював, а здійснив об'їзд нерухомого транспортного засобу, розташованого на проїжджій частині, без повного перетину своїм автомобілем суцільної розмітки. Свідок водій вантажного автомобіля Камаз, який би міг підтвердити, чи спростувати факт правопорушення позивачем правил обгону навіть на його вимогу про це - допитаний відповідачем не був.

Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України». Частина 3 ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи. Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою: м. Херсон пр-т Сенявина, 128, де розташоване управління патрульної поліції. Проте, інспектор Павлюк М.М. положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, без розгляду клопотання позивача про допит свідка, без підготовки справи до розгляду, без дослідження доказів, без з'ясування обставин, що підлягає з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.ст. 278, 279, 280 КУпАП).

Відповідач незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу суттєво порушив права позивача, та не надав йому можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 247 КУпАП передбачено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Отже, у відповідності до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Колегія суддів вважає, що відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доказано, що позивачем вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та вважає, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є протиправними, оскільки постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо процедури складення, є незаконною.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 286, 308, 316, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України - залишити без задоволення.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Павлюка Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 11 вересня 2018 року.

Суддя доповідач: Потапчук В.О.

Суддя: Семенюк Г.В.

Суддя: Шляхтицький О.І.