Постанова № 76419617, 12.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5991/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2018р. в адміністративній справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській обл. до Дошкільного навчального закладу № 2 м.Любомля Любомльської міської ради Волинської обл. про зупинення експлуатації дошкільного навчального закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки (суддя суду І інстанції: Димарчук Т.М.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 02 хв. 20.06.2018р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 25.06.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

26.04.2018р. позивач Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській обл. (УДСНС України у Волинській обл.) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) та зобов'язати відповідача Дошкільний навчальний заклад № 2 м.Любомля Любомльської міської ради Волинської обл. (ДНЗ № 2 м.Любомля) повністю зупинити експлуатацію закладу, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Любомль, вул.Завальська, 1, до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки (а.с.3-5).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2018р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.77-80).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач УДСНС України у Волинській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.85-87).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною позаплановою перевіркою відповідача виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які не у повній мірі усунуті відповідачем. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення пожежі, перешкоджати її гасінню, знищенню майна закладу, а також до травмування та загибелі людей.

Разом з тим, під час вирішення спору суд не врахував факторів небезпеки, не надав їм правової оцінки, а також залишив поза увагою ту обставину, що запропонований захід реагування має крайній характер через наявність неусунутих порушень, які несуть реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Також стан пожежної та техногенної безпеки відповідача знаходиться в край незадовільному стані.

Ризики виникнення небезпеки пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, тому позивач вправі на підставі приписів ст.ст.68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходів реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень по усуненню таких порушень.

Наголошує, що частина порушень виявлена позивачем ще в 2011 році, про що були видані відповідні приписи, однак результати останньої перевірки вказують на тенденцію збільшення кількості порушень, тобто, з боку відповідача не вживалося всіх необхідних заходів по усуненню виявлених порушень.

Таким чином, подальша експлуатація ДНЗ № 2 м.Любомля із вищевказаними порушеннями вимог пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затв. постановою КМ України № 1052 від 16.12.2015р., на виконання наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 202 від 29.03.2018р. «Про здійснення позапланових перевірок», наказу Любомльського районного відділу УДСНС України у Волинській обл. № 2 від 29.03.2018р. «Про проведення перевірки», додатку № 1 до цього наказу (а.с.8-10), на підставі посвідчення на проведення перевірки № 13 від 02.04.2018р. (а.с.11), інспектором Любомльського районного відділу УДСНС України проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання ДНЗ № 2 м.Любомля вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 12 від 06.04.2018р. (а.с.12-17).

Проведеною перевіркою виявлено дванадцять порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

глави 16 розділу II НАПБ А.01.001-2014 - посадова особа не пройшла навчання з питань пожежної безпеки;

п.1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 та п.5.1 таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення не обладнано системою протипожежного захисту;

глави 8 розділу II НАПБ А.01.001-2014 - територія об'єктів, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»;

п.1.20 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - не проведено перевірку заміру опору ізоляції та спрацювання приладів захисту електричних мереж, електроустановок від короткого замикання;

пп.9 п.2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не проведено технічне обслуговування та перевірку пожежних кранів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обладнання;

п.1.21 глава 1 розділ IV НАПБ А.01.001 - 2014 - будівлю не забезпечено установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

п.2.5 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - не оброблено дерев'яні елементи горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнегасної ефективності;

п.2.17 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - на шляхах евакуації використовується оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2;

п.3.11 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - на території пожежний щит не укомплектовано засобами пожежогасіння, до яких входять: вогнегасник - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

п.3.6 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - приміщення не дозабезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);

п.11 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

п.4 ч.1 ст.20, ч.9 ст.33 Кодексу цивільного захисту України - не здійснено планування та організацію евакуаційних заходів на випадок загрози або виникнення надзвичайної ситуації.

15.06.2018р. позивачем проведено повторну позапланову перевірку щодо додержання відповідачем ДНЗ № 2 м.Любомля вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 74 (а.с.70-73).

Відповідно до результатів цієї перевірки неусунутими зі сторони відповідача залишились наступні порушення, а саме:

п.2.5 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - не оброблено дерев'яні елементи горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнегасної ефективності;

п.2.17 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - на шляхах евакуації використовується оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2;

п.1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 та п.5.1 таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення не обладнано системою протипожежного захисту;

п.1.21 глава 1 розділ IV НАПБ А.01.001 - 2014 - будівлю не забезпечено установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

Отже, під час судового розгляду відповідачем надані докази на підтвердження часткового усунення виявлених порушень, при цьому останнім не представлено доказів усунення таких порушень як відсутність обробки дерев'яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнегасної ефективності, використання на шляхах евакуації оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2, відсутність обладнання приміщення закладу системою протипожежного захисту, а також незабезпечення будівлі установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

Неможливість усунення вказаних порушень, за твердженням відповідача, зумовлена відсутністю необхідного фінансування з міського бюджету.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення таких до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Щодо суті виявлених порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, суд зазначив, що чинне законодавство не відносить обставини щодо необладнання приміщення системами протипожежного захисту; необроблення дерев'яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, невстановлення захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та використання на шляхах евакуації оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (вихованцям, працівникам та відвідувачам дошкільного навчального закладу).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні, завідувач ДНЗ № 2 м.Любомля звернулась до Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради з проханням виділити кошти, необхідні для обладнання будівлі автоматичною пожежною сигналізацією та проведення обробки дерев'яних будівель сертифікованим вогнетривким розчином, оскільки обладнання приміщення ДНЗ системою протипожежного захисту є високовартісним заходом, а ДНЗ є неприбутковою організацією та фінансується з місцевого бюджету м.Любомль, тому встановлення системи протипожежного захисту можливе лише після виділення коштів у встановленому законом порядку. Листом № 68 від 08.05.2018р. Відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради повідомив, що здійснення даних заходів потребує значних коштів, які на цей час є відсутніми, тому останній звернувся до Любомльської міської ради з проханням про виділення додаткових коштів на вказані потреби (а.с.27).

Враховуючи, що переважна більшість порушень, які зазначені в Актах № 12 від 06.04.2018р. та № 74 від 15.06.2018р. відповідачем усунута, а усунення решти не пов'язано зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей; враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме повного зупинення роботи ДНЗ №2 до повного усунення виявлених порушень.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та суперечать вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Частиною 5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з ч.7 ст.7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За приписами ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 зазначеного Кодексу визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).

Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

В розглядуваному випадку позивачем шляхом проведення перевірки виявлена сукупність порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час експлуатації приміщень ДНЗ № 2 м.Любомля, при цьому на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не у повній мірі такі порушення були усунуті. За таких обставин в суду першої інстанції були наявними правові підстави для задоволення заявленого позову.

У частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що застосування розглядуваного крайнього заходу обгрунтовано позивачем належними доказами та причинами.

Так, представленими доказами доводиться факт часткового усунення відповідачами виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, при цьому такі порушення як відсутність обробки дерев'яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнегасної ефективності, використання на шляхах евакуації оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2, відсутність обладнання приміщення закладу системою протипожежного захисту, а також незабезпечення будівлі установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, залишаються неусунутими, хоча строки їх усунення минули.

Обґрунтування наведеного заходу зумовлено необхідністю вжиття дієвих та своєчасних заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Також враховуючи цільове призначення наведеного об'єкта відповідача та виявлені під час його експлуатації порушення, тривалий час їх неусунення (починаючи з 2011 року - а.с.19), в колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості доводів позивача про наявність за цих умов загрози безпосередньо життю та здоров'ю людей.

Зокрема, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що відсутність пристроїв блискавкозахисту або їх несправність створює загрозу проходження електричного розряду - блискавки через об'єкт, що призведе до можливого ураження людини електричним струмом, а також до виділення теплоти на шляху проходження струму блискавки через об'єкт, в результаті чого можливе виникнення пожежі та вплив небезпечних факторів - продуктів горіння, чадного газу на людей, які перебувають в будівлі дитячого дошкільного закладу.

Застосування на шляхах евакуації оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2, у випадку виникнення пожежі призведе до швидкого поширення пожежі по шляхах евакуації, виділення невідомих речовин, які за своїм складом можуть бути хімічно токсичними, що, в свою чергу, значно збільшить час евакуації, також може призвести до відсутності можливості самостійно евакуюватись працівникам закладу та людям, які там знаходяться, вдихання токсичних речовин, що може призвести до загибелі людей.

Системи пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень, евакуаційне освітлення призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, як наприклад, евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, відключення або блокування (розблокування) інших інженерних систем. Невлаштування систем протипожежного захисту збільшує час виявлення пожежі, що, у свою чергу, призводить до несвоєчасних заходів щодо евакуації людей та матеріальних цінностей та може призвести до отримання травм, загибелі людей, що знаходяться в будівлі, та значних матеріальних втрат.

Непроведення вогнезахисного обробляння дерев'яних конструкцій горища вогнетривким розчином пришвидшить процес горіння та розповсюдження продуктів горіння по будівлі та на горищі, руйнування приміщення закладу, перехід пожежі на всю площу приміщення та на сусідні будівлі, що, в свою чергу, створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позовні вимоги УДСНС України у Волинській обл. про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є частково обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а тому такі належить задовольнити частково, а саме застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ДНЗ № 2 м.Любомля у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі навчального закладу, що розташована за адресою: 44300, Волинська обл., Любомльський район, м.Любомль, вул.Завальська, буд.1, до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням вказаних порушень; решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягає застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Згідно вимог ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодуванню УДСНС України у Волинській обл. не підлягають, через що останні слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській обл. задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2018р. скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській обл. позов задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Дошкільного навчального закладу № 2 м.Любомля Любомльської міської ради Волинської обл. у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі навчального закладу, що розташована за адресою: 44300, Волинська обл., Любомльський район, м.Любомль, вул.Завальська, буд.1, до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням вказаних порушень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на апелянта Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська М. В. Костів Дата складення повного судового рішення: 13.09.2018р.