Постанова № 76418673, 12.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2018 рокусправа № 804/5352/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельник В.В.

судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьова Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс»на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року (головуючий суддя - Чорна В.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» до третя особа про Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» (далі - Позивач, ТОВ «Оптімус Плюс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправною діяльність Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб у сумі 103 412,30 грн. (сто три тисячі чотириста дванадцять гривень 30 коп.) з Державного бюджету України згідно із поданою заявою від 26.04.2016 р. № 199;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вчинити дії, передбачені пунктами 5-11 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 р. щодо повернення платнику податку з доходів фізичних осіб - Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» помилково сплачених коштів в сумі 103 412,30 грн.

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подати протягом 1 (одного) місяця звіт про виконання судового рішення по даній справі.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що рішенням Державної фіскальної служби України про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП від 08.12.2015 р., ТОВ «Оптімус Плюс» переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

06.01.2016 року ТОВ «Оптімус Плюс» було помилково сплачено податок з доходів фізичних осіб у сумі 103 412,30 грн. на рахунок Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. При цьому, 26.04.2016 року ТОВ «Оптімус Плюс» подано до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заяву про повернення помилково сплачених грошових коштів згідно платіжного доручення №101087 від 06.01.2016 року. Проте, відповідні дії щодо повернення позивачу суми помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 103 412,30 грн. з Державного бюджету України відповідачем здійснені не були.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року відкрито провадження у справі №804/5352/16.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі №804/5352/16 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що згідно рішення ДФС України про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, чи іншого контролюючого органу від 08.12.2015 р. № 26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП, ТОВ «Оптімус Плюс» визнано великим платником податків та переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС з 01.01.2016 року. Таким чином, з цієї дати місцем обліку для ТОВ «Оптімус Плюс» є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (на даний час - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби). Отже, саме цей податковий орган є відповідним контролюючим органом по відношенню до платника податків ТОВ «Оптімус Плюс», який здійснює, в тому числі, адміністрування ПДФО. Таким чином, ТОВ «Оптімус-Плюс», при зверненні до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених зобов'язань, не виконано умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, визначених у статті 43 Податкового кодексу України, а отже, не набуло права на повернення помилково сплачених грошових зобов'язань з ПДФО у сумі 103 412,30 грн. згідно платіжного доручення № 0110187 від 06.01.2016 р.

Позивач - ТОВ «Оптімус Плюс», не погодившись з рішенням суду першої інстанції оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 № 1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення. Таким чином, враховуючи те, що грошові зобов'язання були помилково сплачені позивачем до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, то саме Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є територіальним органом ДФС за місцем адміністрування помилково сплаченої суми, що, у свою чергу, свідчить про подання заяви до належного органу ДФС. Крім того, судом першої інстанції взагалі не взято до уваги той факт, що відповідач не заперечував обставини відсутності податкового боргу у ТОВ «Оптімус Плюс» та зарахування до державного бюджету грошових коштів, сплачених позивачем за платіжним дорученням №010187 від 06.01.2016 року.

Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив обґрунтовано тим, що враховуючи лист Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.02.2016 року №3090/10/28-10-06-11 «Про надання роз'яснення» щодо зміни місця обліку, ТОВ «Оптімус Плюс» заяву про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань необхідно було подавати до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, оскільки позивач з 01.01.2016 року перебуває на обліку саме у зазначеному територіальному органі ДФС.

Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «Оптімус Плюс» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 21.10.2009 року.

У період з 22.10.2009 р. по 31.12.2015 р. ТОВ «Оптімус Плюс» перебувало на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (на даний час - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, а з 01.01.2016 року переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (на даний час - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби).

06.01.2016 року ТОВ «Оптімус Плюс» згідно платіжного доручення №0110187 здійснило перерахування податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) за грудень 2015 року у розмірі 103 412,30 грн. на рахунок №33118340700004 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (а.с. 11).

26.04.2016 року ТОВ «Оптімус Плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано заяву за вих. №199 про повернення помилково сплачених коштів згідно платіжного доручення №0110187 від 06.01.2016 р., у зв'язку з помилковою сплатою податкових зобов'язань з ПДФО у розмірі 103 412,30 грн. на невідповідний рахунок №33118340700004 (а.с. 10).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо залишення заяви від 26.04.2016 року №199 без розгляду, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підпунктом 14.1.182. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань;

Згідно з п. 43.1. ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.3., п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно з п. 43.5. ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

При цьому, пунктом 43.6. статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до п.п. 5-11 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 року № 1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштiв, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з iнших платежiв, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно вiд виду бюджету;

3) готiвкою за чеком у разi вiдсутностi у платника податкiв рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку;

6) для подальших розрахункiв як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на небюджетний рахунок з облiку коштiв забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

банкiвський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових забовязань (крім грошових забовязань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку;

два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку;

три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.

Відповідний орган, визначений відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, у строк протягом двох робочих днiв погоджує отримані висновки шляхом засвідчення пiдписом керiвника відповідного органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, вiдповiдному органу ДФС.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня вiд дати отримання висновку, погодженого мiсцевим фiнансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Орган ДФС несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за несвоєчаснiсть передачi висновку органу Казначейства для виконання.

Якщо висновок підготовлено на частину вказаної у заяві суми, то у день його направлення до органу Казначейства орган ДФС направляє платнику письмове повідомлення з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі помилкової сплати грошових зобов'язань платник податків має право звернутись із заявою до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення та повернути власні помилково сплачені кошти на інший рахунок.

На підставі правового аналізу зазначених норма права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач повинен був звертатись із заявою про повернення помилково сплачених коштів до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, на обліку у якій він перебуває з 01.01.2016 року, оскільки територіальним органом ДФС, в якому обліковується помилково сплачена позивачем сума коштів 103 412,30 грн., є саме Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на розрахунковий рахунок якої означені кошти надійшли.

Отже, з урахуванням того, що відповідачем не надано відповіді на заяву позивача про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань, не надано доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу або ненадходження на розрахунковий рахунок №33118340700004 коштів у розмірі 103 412,30 грн., суд апеляційної інстанції вважає бездіяльність відповідача стосовно надання висновку до територіального органу державного казначейства для вчинення наступних дій щодо повернення помилково сплаченої суми податку шляхом перерахування на інший рахунок - протиправною.

Щодо вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на наведену норму, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визначення строку подання такого звіту є правом суду, а не його обов'язком. З метою застосування наведеного судового контролю повинні існувати об'єктивні обставини, які викликають сумнів у виконанні суб'єктом владних повноважень рішення суду, яке в силу приписів ст. 129-1 Конституції України є обов'язковим до виконання.

Позивачем не наведено, а колегією суддів не встановлено жодної обставини, яка б свідчила про можливість нехтування відповідачем своїми обов'язками в частині виконання судового рішення, а тому не вбачає необхідності у встановленні строку для подання звіту про виконання судового рішення, отже вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судове рішення у справі фактично прийнято на користь ТОВ «Оптімус Плюс», яке не є суб'єктом владних повноважень, в силу приписів вищенаведеної норми, всі судові витрати понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що виступав відповідачем у справі, а саме: судовий збір у розмірі 2756 грн., сплачений згідно платіжного доручення №080969 від 17.08.2016 року та №080968 від 17.08.2016 року за звернення до суду з адміністративним позовом та у розмірі 4134,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення від 25.06.2018 року №060027 за звернення до суду з апеляційною скаргою, всього 9646 грн.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, колегія суддів приходить висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб у сумі 103 412,30 грн. з Державного бюджету України згідно із поданою заявою від 26.04.2016 р. № 199.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі №804/5352/16 - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб у сумі 103 412,30 грн. з Державного бюджету України згідно із поданою заявою від 26.04.2016 р. № 199.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вчинити дії, передбачені пунктами 5-11 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року, щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб в сумі 103 412,30 грн. (сто три тисячі чотириста дванадцять гривень 30 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9646 грн. (дев'ять тисяч шістсот сорок шість гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 13 вересня 2018 р.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов