Постанова № 76418239, 11.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1464/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

11 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року (повний текст складений 11 травня 2018 року в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Катіон" про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2018 року позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Катіон" про визнання протиправними та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено їй в зарахуванні до пільгового стажу період роботи на посаді формувальника фольги з 15.12.1979 року по 21.03.1988 року та в призначенні пенсії на пільгових умова за Списком № 2, оскільки робота за вказаний період підтверджується копією трудової книжки та уточнюючою довідкою.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, який підтверджується трудовою книжкою та іншими доказами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в Управління відсутні підстави для призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах.

30 липня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому ОСОБА_2 вказує на безпідставність доводів апелянта та просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 з 20.08.1979 року на підставі наказу № 2242 прийнята на роботу в цех № 5 ученицею формувальника фольги на завод "Катіон"; з 15.12.1979 року позивачу присвоєний перший розряд формувальника фольги відповідно до наказу № 9 від 12.12.1979 року; з 05.05.1980 року позивачу присвоєний другий розряд формувальника фольги відповідно до наказу № 7 від 24.04.1980 року; з 15.06.1984 року позивачу присвоєний третій розряд формувальника фольги відповідно до наказу № 9 від 04.06.1984 року; з 01.02.1988 року позивачем підтверджено третій розряд формувальника фольги, у зв'язку із введенням нових тарифних умов оплати праці на підставі наказу № 323/23 від 30.12.1987 року; з 21.03.1988 року позивач звільнилась за власним бажанням із заводу "Катіон" згідно із наказом № 726 від 21.03.1988 року.

23.07.2017 року позивачу виповнилось - 56 років та 10.08.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 із зниженням пенсійного віку.

Листом від 17.10.2017 року за № 15834/0 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку із відсутністю пільгового стажу роботи не менше 10 років.

Також зазначено, що період роботи позивача на посаді формувальника фольги з 15.12.1979 року по 21.03.1988 року не можливо зарахувати до спеціального стажу роботи, оскільки згідно із Списком виробництв, робіт, професій, посад, робота яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах затвердженого постановою Кабінету Міністрів СССР від 22.08.1956 року № 1173, професія формувальника фольги - не передбачена.

В подальшому позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Листом від 02.03.2018 року за № 534/П-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача проте, що будь - яких документів, які підтверджували роботу позивача формувальником алюмінієвої фольги, її пенсійна справа не містить.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірними правовідносинам, які виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи.

Постановою Кабінету Міністрів України СССР від 22.08.1956 року № 1173 затверджений Список виробництв, робіт, професій, посад, робота яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, яким в тому числі передбачена посада формувальника алюмінієвої фольги.

Аналізуючи доводи апелянта щодо відсутності права у позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки ОСОБА_2 працювала на посаді - формувальник фольги, а не на посаді формувальник алюмінієвої фольги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до переліку найменувань характеристик професій працівників, передбачених Єдиним кваліфікаційним довідником робіт і професій робітників (випуск 20, частина II), затвердженого постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 23.01.1985 року №23/3-3, як і в кваліфікаційному довіднику характеристик професій працівників, яким встановлюються місячні оклади, затвердженого постановами Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 30.06.1970 року № 207, від 24.08.1970 року № 298, від 08.10.1970 року № 387, від 09.07.1971 року № 289 та кваліфікаційному довіднику характеристик професій працівників, яким встановлюються місячні оклади, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 20.02.1984 року № 58/3-120, передбачено професію "формувальника фольги".

Водночас, пункти 17-18 статті 3 глави 3 вищевказаного Єдиного кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників від 23.01.1985 року № 23/3-3 наводять характеристику праці для посади "формувальника фольги", а саме: "електрохімічне формування та відформовування алюмінієвої фольги для електролітичних конденсаторів всіх типів на агрегатах динамічного формування."

Здійснивши системний аналіз вищезазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що посада "формувальник фольги" відноситься до професій і посад, робота яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах.

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки позивача, з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 20.08.1979 року на підставі наказу № 2242 прийнята на роботу в цех № 5 ученицею формувальника фольги на завод "Катіон"; з 15.12.1979 року позивачу присвоєний перший розряд формувальника фольги відповідно до наказу № 9 від 12.12.1979 року; з 05.05.1980 року позивачу присвоєний другий розряд формувальника фольги відповідно до наказу № 7 від 24.04.1980 року; з 15.06.1984 року позивачу присвоєний третій розряд формувальника фольги відповідно до наказу № 9 від 04.06.1984 року; з 01.02.1988 року позивачем підтверджено третій розряд формувальника фольги, у зв'язку із введенням нових тарифних умов оплати праці на підставі наказу № 323/23 від 30.12.1987 року; з 21.03.1988 року позивач звільнилась за власним бажанням із заводу "Катіон" згідно із наказом № 726 від 21.03.1988 року.

Записи в трудовій книжці ніким не оскаржувались та в судовому порядку недійсними не визнавались.

Окрім того, в якості доказів по справі позивачем надано суду довідку про уточнюючий характер роботи, видану ПАТ "Катіон" від 23.03.2017 року, в якій посада позивача зазначається саме як "формувальник алюмінієвої фольги".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи ОСОБА_2 з 15.12.1979 року по 21.03.1988 року та відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 із зниженням пенсійного віку з 10.08.2017 року, оскільки наявні у трудовій книжці записи та довідки підтверджують роботу позивача на посаді формувальник алюмінієвої фольги.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, у зв'язку із чим судом першої інстанції прийнято обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.