
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції О.В. Соп'яненко
12 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1173/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Перцової Т.С.
суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 (12:45 год., повний текст складено 25.06.18) по справі № 818/1173/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання відмови у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ
22.03.2018 ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - Міноборони, відповідач) в якому просив суд :
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні та виплаті одноразової допомоги як інваліду 3 групи.
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про виплату та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2016 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі № 818/1173/18 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі № 818/1173/18 скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 752 від 18.03.2014 є належним документом, що засвідчує обставини та причин поранення, а саме те, що воно не пов'язане із вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення чи є наслідком вчинення позивачем дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Пояснив, що єдина існуюча форма довідки, на наданні якої наполягає відповідач, наведена у додатку № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони № 402 від 14.08.2008, і видається лише з 14 серпня 2008 року, коли Міністерством оборони України було видано наказ про затвердження цього Положення. Вказує, що поранення позивач отримав у 1984 році і на той період такої форми довідки не було, тому він не мав фізичної можливості долучити її до додатків до заяви про надання одноразової грошової допомоги. Враховуючи викладене, вважає, що посилання відповідача та суду першої інстанції на відсутність серед документів, поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, довідки про причини та обставини поранення є необґрунтованими, та не позбавляють позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період з 22.06.1983 по 26.12.1984 під час проходження строкової служби брав участь у бойових діях в Демократичній республіці Афганістан, має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією його військового квитка, копією посвідчення, наявними в матеріалах справи (а.с. 8-14).
Відповідно до висновку судово-медичного обстеження від 16.01.2014 у ОСОБА_1 виявлено ділянки енцефалопатії головного мозку, що вірогідно є наслідком контузії та ряд тілесних ушкоджень, характер яких дозволяє зробити висновок про їх утворення внаслідок осколкового поранення. Тілесні ушкодження могли утворитися в липні 1984 року під час військової служби в Республіці Афганістан, що підтверджується стадією формування рубців (а.с. 16).
Рішенням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 18.03.2014 року, викладеним в протоколі засідання № 752, встановлено що поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_1 ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 15).
Рішенням МСЕК від 03.04.2014 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення (контузії), пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у зв'язку з чим позивачеві видано посвідчення серії Є № 076321, відповідно до якого позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 14).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", однак документи були повернуті.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 07.02.2017 та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової допомоги.
На виконання вказаних судових рішень комісією Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі по тексту - Комісія) заяву ОСОБА_1 розглянуто. Прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії № 53 від 26.05.2017, про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги, з посиланням на неподання документу, який свідчить про обставини поранення (а.с. 49).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з відсутністю відомостей про обставини отримання поранення ОСОБА_1, відповідач позбавлений можливості встановити відсутність обставин, що відповідно до вимог ст. 16-4 закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виключають виплату одноразової допомоги.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Як встановлено підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Пунктом 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Станом на день набуття позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги, яким є день встановлення інвалідності (03.04.2014) механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено Порядком № 975.
Відповідно до п.3 Порядку № 975 (в редакції, чинній на час встановлення позивачеві інвалідності ІІІ групи вперше) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.
Такий висновок суду першої та апеляційної інстанцій узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.06.2018 по справі № 645/5832/16-а, від 19.06.2018 по справі № 333/2340/17.
Підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 975 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з п.11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
З приводу доводів відповідача про те, що позивачем не надано документу, що свідчить про причини та обставини поранення, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи містить витяг з протоколу протоколу №752 від 18.03.2014 року Центральної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця - отримані ОСОБА_1 поранення та контузія - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії /а.с 15/.
Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (далі по тексту - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36 (0169-01), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2 (0177-94), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).
Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 752 від 18.03.2014 року, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) і захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, засвідчили в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії).
Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що позивач подав належні документи, які зазначені в п.11 Порядку № 975, що свідчать про причини та обставини його поранення, травми, контузії та захворювання.
Інших підстав для відмови позивачеві у призначенні одноразової грошової допомоги відповідачем не наведено.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача у спірних відносинах, колегія суддів виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, а практичне застосування ефективного механізму захисту для адміністративного суду є обов'язковим, оскільки протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи, що відповідач вдруге грубо порушив права позивача у цій справі та проігнорував судове рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, судова колегія вважає, що при розгляді даної справи необхідно обрати ефективний засіб захисту прав позивача з метою припинення протиправних дій з боку відповідача, як суб'єкта владних повноважень, який би забезпечив при прийнятті відповідачем у подальшому відповідного рішення та зазначає, що останній не вправі відмовляти позивачу у праві отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії та рішення відповідача.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність права у позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та приходить до висновку про визнання протиправним і скасування рішення Міноборони в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформленого протоколом від 26.05.2017 № 53 (пункт 9 протоколу), та зобов'язання Міноборони призначити позивачу одноразову грошову допомогу на дату встановлення інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Разом з тим, з приводу позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити вказану допомогу колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до п.12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
За приписами п.13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу (п.14 Порядку № 975).
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку (П.15 Порядку № 975).
У відповідності до п.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 (далі по тексту - Положення № 530), цим Положенням визначається порядок, зокрема, виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Пунктом 4.7 Положення №530 передбачено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні (п.4.8 Положення № 530).
Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.
Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються (п.4.10 Положення № 530).
Таким чином, процедура призначення одноразової грошової допомоги особі, яка звільнена з військової служби, в разі встановлення їй інвалідності, передбачає певні етапи, серед яких подача до обласного військового комісаріату заяви про виплату допомоги, а також документів, передбачених п.11 Порядку № 975; складення обласним військовим комісаріатом (уповноваженою особою) висновку щодо можливості призначення такій особі одноразової грошової допомоги; направлення висновку до Департаменту фінансів Міноборони; надання Департаментом оцінки поданим документам та передача їх Міністру оборони для прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги; прийняття Міністром оборони рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надіслання його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Отже, у відповідності до Порядку № 975 виплату одноразової грошової допомоги здійснює не Міноборони, а уповноважений орган, у зв'язку з чим покладення такого обов'язку на відповідача є помилковим, а тому позовні вимоги про зобов'язання Міноборони виплатити позивачу вказану допомогу не можуть бути задоволені.
У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З огляду на наведене, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі № 818/1173/18 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 по справі № 818/1173/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання відмови у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, оформлену пунктом 9 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.05.2017.
Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді О.А. Спаскін С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 13.09.2018.
Судове рішення № 76417889, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/1173/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: