Постанова № 76417632, 05.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1960/18

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурія О.В.,судді -Вербицької Н.В.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в особі директора ОСОБА_7 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (надалі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в особі директора ОСОБА_7 (надалі - відповідач) в якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не передачі Одеській міській раді проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність за адресою: АДРЕСА_1, для прийняття відповідного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність позивачів, площею 0,0853 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати відповідача передати Одеській міській раді проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність за адресою: АДРЕСА_1, для прийняття відповідного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність позивачів, площею 0,0853 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог було заначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність за адресою: АДРЕСА_1 розроблявся протягом двох років та був погоджений усіма відповідними державними органами, але посадові особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради протиправно повернули його позивачам з надуманих підстав, порушивши їх право на приватизацію земельної ділянки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договорів дарування від 21.01.2016 року у спільній сумісній власності позивачів знаходиться житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул. Обільна, 78.

Зазначене право позивачів належним чином зареєстроване, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 28.01.2016 року.

Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 853 кв.м., яка знаходиться у користуванні позивачів та вони бажають отримати її у власність.

Позивачами 29.01.2016 року подана заява до Одеської міської ради про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації жилого будинку.

Рішенням Одеської міської ради №615-VII від 27.04.2016 року позивачам наданий дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На виконання Рішення Одеської міської ради №615-VII від 27.04.2016 року позивачі звернулися до ТОВ «Спектр нова» із заявою про виконання землевпорядних робіт по проекту відведення земельної ділянки площею 0,0853 га, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області №Г-1599/0-1896/6-16 від 08.12.2016 року земельна ділянка орієнтованою площею 0,0853 га, за адресою: АДРЕСА_1 відводиться позивачам за рахунок земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність позивачів за адресою: АДРЕСА_1 погоджений, про що свідчить відповідний висновок №01-11/5818-253 оз-к від 20.04.2017 року.

Позивачі 08.06.2017 року звернулися до Одеської міської ради із заявою про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у їх власність площею 0,0853 га, за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до висновку експерта державної експертизи ОСОБА_8 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 26.07.2017 року №2976/0/80-17, зазначений проект є погодженим.

Відповідно до довідки з Адресного реєстру міста Одеси №373866/1 від 01.09.2017 року зарезервовано адресу об'єкта нерухомого майна, земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна будівля), за адресою: АДРЕСА_1.

Для прийняття відповідного рішення, позивачі 05.02.2018 року направили до Одеської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул.Обільна, 78.

Однак, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позивачам повернутий проект для вирішення питання щодо погодження меж земельної ділянки з суміжним землекористувачем, що підтверджується листом №01-20/62 від 02.04.2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було обґрунтованих підстав для повернення позивачам проекту та не передачі його на розгляд Одеській міській раді, оскільки позивачами належним чином погоджено межі земельної ділянки з суміжними користувачами та виконані всі передбачені законодавством для цього дії, проте як відповідачем не надано до суду будь-яких доказів наявності земельного спору між позивачами та суміжними користувачами земельних ділянок.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-20/62 від 02.04.2018 року вбачається, що підставою для повернення проекту позивачам стала необхідність погодження меж земельної ділянки з суміжним користувачем. Також в цьому листі зазначено, що відповідно до п.2 ст.198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та користувачами, а відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включає акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Крім того, в листі зазначено, що в разі неможливості погодження меж з сусідніми землевласниками (землекористувачами), земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політики у сфері земельних відносин (ст.158 Земельного кодексу України) та на засіданні комісії з розгляду земельних спорів Одеської міської ради від 08.09.2016 року встановлено, що суміжний землекористувач не дає згоди на погодження меж та можливості встановлення огорожі.

Отже, в вищевказаному листі відповідач посилається на ст.50 Закону України «Про землеустрій», яка передбачає наявність актів приймання-передачі межових знаків на зберігання, тобто відповідач вказує на відсутність актів приймання-передачі межових знаків на зберігання, проте такий висновок відповідача спростовується матеріалами проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки, в яких наявні акти приймання-передачі межових знаків на зберігання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.89, 115).

Щодо твердження відповідача про існування спору між позивачами та суміжним землекористувачем, який не дає згоди на погодження меж та можливості встановлення огорожі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст.198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, які включають, в тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

З матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну власність за адресою: АДРЕСА_1 вбачається про наявність погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками (землекористувачами), про що свідчать відповідні акти від 16.03.2017 року, від 17.10.2017 року та погодження (а.с.103-105).

Також з матеріалів проекту землеустрою вбачається, що суміжний землекористувач - ОСОБА_9 (АДРЕСА_2) повідомлявся про проведення землевпорядних робіт за адресою місця проживання, місця розташування земельної ділянки, шляхом оголошення в газеті, про що свідчать квитанції, повідомлення, поштові повернення, копії газет, тощо, наявні в матеріалах проекту.

Відповідно до п.3.12 «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010 року, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Отже, суміжний землекористувач - ОСОБА_9 був повідомлений про закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі у порядку передбаченому вищенаведеною Інструкцією.

Позивачі зазначають, що ніякого спору із суміжним землекористувачем ОСОБА_9 у них немає, і цю особу вони взагалі ніколи не бачили, а належна йому суміжна земельна ділянка вже тривалий час в занепаді і ніким не використовується.

Відповідачем ці обставини жодним чином не перевірялись, і в ході розгляду даної справи будь-яких підтвердження наявності спору між позивачами та суміжним землекористувачем ОСОБА_9 не надано, що вказує на надуманість тверджень відповідача про існування такого спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачами належним чином погоджено межі земельної ділянки з суміжним користувачами та виконані всі передбачені законодавством дії для цього.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано до суду будь-яких доказів наявності земельного спору між позивачами та суміжними користувачами земельних ділянок, не надано доказів розгляду земельного спору Одеською міською радою, а тому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що у відповідача не було підстав для повернення проекту позивачам та не передачі його на розгляд Одеській міській раді.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем по справі є Департамент комунальної власності Одеської міської ради, а не його посадова особа - директор ОСОБА_7.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 07 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В.Судді Джабурія О.В. Вербицька Н.В.