Постанова № 76417388, 10.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4998/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Носа С.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року про відмову у забезпеченні позову, ухвалену головуючим суддею Коморним О.І. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №163 від 23.02.2018 року «Про вжиття заходів з усунення аварійності Монумента бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській» та подала заяву про забезпечення позову. Просить заборонити будь-яким виконавчим органам Львівської міської ради та будь-яким іншим підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам проведення будь-яких робіт щодо демонтажу, руйнування, знесення, знищення тощо Монументу бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській у м. Львові до вирішення справи по суті, оскільки невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

ОСОБА_1 оскаржила ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими та із невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуваним нею рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради фактично надано дозвіл знищити Монумент бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській, оскільки в рішенні вказано, що після проведення заходів основні частини не будуть повернуті на Монумент, а тому неможливо буде відновити первісний вигляд Монументу бойової слави радянських військ на вул. Стрийській. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що рішення виконавчого комітету є фактично рішенням про частковий демонтаж Монументу бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській і на день подання заяви про забезпечення позову спостерігається активна підготовча робота, яка, на думку апелянта, спрямована на знесення (демонтаж, знищення тощо) Монументу. Наголошує, що невжиття заходів щодо забезпечення позову надасть можливість відповідачу вчинити дії, які можуть пошкодити пам'ятку історії та культури, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким забезпечити позов.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Апелянтом подано клопотання про відкладення апеляційного розгляду у зв'язку з неможливістю участі у розгляді її представника через його відпустку. Причин неявки апелянта у клопотанні не зазначено.

До суду надійшли також клопотання про відкладення апеляційного розгляду від адвоката ОСОБА_3 як представника апелянта та адвоката ОСОБА_4 як представника третьої особи ОСОБА_2 Підтвердження повноважень адвокатів на представництво у матеріалах справи відсутні. Причини відкладення, зазначені адвокатами, визнані апеляційним судом неповажними.

Відповідно до ч.4 ст.229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 163 від 23.02.2018 року «Про вжиття заходів з усунення аварійності Монумента бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській» виконавчий комітет визначив Галицьку районну адміністрацію замовником проведення першочергових протиаварійних заходів на окремих частинах Монумента бойової слави радянських збройних сил з подальшою передачею основних елементів до Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору», доручив департаменту містобудування провести містобудівний аналіз загального стану території, обмеженої вул. Стрийською, вул. Героїв Майдану, вул. Д. Вітовського та пл. І. Франка з метою визначення умов Міжнародного архітектурного конкурсу, оголосив Міжнародний архітектурний конкурс на облаштування простору, обмеженого вул. Стрийською, вул. Героїв Майдану, вул. Д. Вітовського та пл. І. Франка та зобов'язав управління інформаційної політики та зовнішніх відносин департаменту «Адміністрація міського голови» оприлюднити це рішення через засоби масової інформації. Контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови з питань розвитку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, виходив з того, що оскаржуване рішення не передбачає проведення будь-яких робіт по реконструкції, демонтажу чи частковому демонтажу Монумента бойової слави радянських збройних сил, а метою його прийняття є підготовка до проведення першочергових протиаварійних заходів. Крім того, суд першої інстанції встановив, що жодних доказів протилежного на підтвердження доводів клопотання про забезпечення позову заявником не надано.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам апеляційної скарги, зазначає наступне.

Відповідно до статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відтак, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що очевидних ознак протиправності прийняття виконавчим комітетом Львівської міської ради рішення № 163 від 23.02.2018 року «Про вжиття заходів з усунення аварійності Монумента бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській», не встановлено. Крім того, апелянт, клопочучи про забезпечення позову, не покликалася на очевидну протиправність оскаржуваного нею рішення як на підставу забезпечення позову і не надала доказів цього.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; врахував зв'язок між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позову; ймовірність виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідність у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участі у розгляді справи.

Покликання апелянта на те, що рішення виконавчого комітету є фактично рішенням про частковий демонтаж Монументу бойової слави радянських збройних сил не заслуговує на увагу, оскільки з самого змісту рішення такого не вбачається. Як вбачається зі змісту рішення, проведення будь-яких робіт по реконструкції, демонтажу чи частковому демонтажу оскаржуване рішення не передбачає; воно не зобов'язує будь-кого вчинити певні дії, що пов'язані безпосередньо із Монументом, а прийняте з метою створення умов для проведення першочергових протиаварійних заходів та впорядкування відповідної території.

Водночас апеляційний суд зазначає, що будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, заявник не зазначила і не надала суду відповідних доказів.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ч.6 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову у справі № 813/399/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді С. П. Нос Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складене 12.09.2018 року