Постанова № 76417215, 12.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3086/16 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна фіскальна служба України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа: Державна фіскальна служба України про скасування постанови про арешт коштів боржника ВП № 51720887 від 22.09.2016 року.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 13 жовтня 2016 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, у лютому 2015 року Державна фіскальна служба України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення штрафів у загальному розмірі 186956800,16 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року, адміністративний позов Державної фіскальної служби України задоволено: стягнуто з державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до бюджету штраф у розмірі 186956800,16 грн.

31.08.2015 року судом першої інстанції було видано виконавчий лист № 810/549/15.

18.03.2016 року Київським окружним адміністративним судом видано дублікат виконавчого листа № 810/549/15, а також продовжено строк для його пред'явлення до виконання.

21.07.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянуто заяву ДФС України про примусове виконання дублікату виконавчого листа №810/549/15 та прийнято рішення (постанову) про відкриття виконавчого провадження № 51720887.

Боржником у виконавчому провадженні зазначене Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», стягувачем - ДФС України.

У пункті 2 вказаної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати рішення у термін до 27.07.2016 року включно.

З матеріалів виконавчого провадження, копія якого наявна в матеріалах справи, убачається, що вказану постанову ДП «Укрспирт» отримало 26.07.2016 року.

У зв'язку з тим, що ДП «Укрспирт» одержано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51720887 від 21.07.2016 року лише 26.07.2016 року, заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 27.07.2016 року прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій ВП №51720887 до 01.08.2016 року включно.

В подальшому, 03.08.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №51720887, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника - ДП «Укрспирт» виконавчий збір у розмірі 18695680,01 грн.

У зв'язку з невиконанням ДП «Укрспирт» у добровільному порядку у встановлений державним виконавцем строк рішення суду заступник начальника відділу примусового виконання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вжив заходи щодо примусового виконання дубліката виконавчого листа №810/549/15 та прийняв 22.09.2016 року постанову про арешт коштів боржника ВП №51720887, згідно з якою постановив накласти арешт на кошти боржника, що містяться на всіх його рахунках в банківських установах. Окрім рахунків, захищених відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями», які належать боржнику - Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», адреса:07400, Київська області, м.Бровари, вул.Гагаріна, буд.16, код ЄДРПОУ:37199618, у межах суми 186956800,16 грн. або еквівалентний сумі в іноземній валюті по офіційному курсу НБУ (7197672,19 доларів США та 6455311,45 Євро)

Проте, вважаючи постанову про арешт коштів боржника ВП №51720887 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разу невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIVв редакції, на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №606).

Частинами 1,2 статті 17 Закону №606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.

Вимоги до виконавчого документа визначено у статті 18 Закону №606.

Згідно статті 25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ст.27 Закону №606).

Відповідно до ст.32 Закону №606 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Так, частинами 1,2 цієї статті передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності у тому чисті кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Частиною 2 статті 57 Закону №606 встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз Закону № 606 дає підстави стверджувати, що накладення арешту на кошти боржника, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України на забезпечення реального виконання рішення суду.

Так, на виконання судового рішення в адміністративній справі № 810/549/15 Державна фіскальна служба України 20.07.2016 року звернулася з заявою до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про примусове виконання зазначеного виконавчого листа, за результатами розгляду якої 21.07.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51720887 та надано позивачу (боржнику) строк для добровільного виконання рішення у термін до 27.07.2016 року включно, який був продовжений до 01.08.2016 року постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 27.07.2016 року у ВП № 51720887.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 20116 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 31 січня 2018 року, у справі №810/2363/16 відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №51720887 від 21 липня 2016 року.

Зокрема, у своїй постанові Верховний Суд зазначив, що суб'єкт владних повноважень, діяв в межах та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства України та не мав жодних правових підстав для відмові у відкритті виконавчого провадження, а також повернення стягувану виконавчого документу від 18.03.2016 року №810/549/16.

Оскільки позивачем не виконано дублікат виконавчого документа № 810/549/15 в добровільному порядку, у встановлений строк, відповідач мав право вчиняти виконавчі дії направлені саме на виконання виконавчого документа, у тому числі накласти арешт на кошти боржника, які знаходяться у фінансових установах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача стосовно накладення арешту на кошти позивача у банківських установах є правомірними та вчиненими на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо доводів позивача відносно того, що зазначене судове рішення повинно бути виконано безпосередньо Державною фіскальною службою України в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для сплати податкового боргу, а не відповідачем, то суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР) передбачено фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Прядок № 790).

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 481/95-ВР у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Аналогічна норма визначена в пункті 10 Порядку № 790, яким передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Рішення суду про стягнення з ДП «Укрспирт» фінансових санкцій за порушення вимог ст. 14 Закону № 481/95-ВР та ст. 230 Податкового кодексу України набрало законної сили, а тому підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа.

Крім того, суд також звертає увагу, що ДП «Укрспирт» вже зверталося до суду зі скаргою на ухвалу суду, якою було вирішено питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Проте, ухвалою суду від 07.07.2016 року у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою підприємству було відмовлено.

Разом з цим, судом встановлено, що в липні 2016 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з заявою про визнання виконавчого листа № 810/549/15 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 року, у задоволенні вказаної заяви Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» було відмовлено.

В цьому судовому рішенні, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що доводи ДП «Укрспирт» про необхідність стягнення вказаної у позові суми заборгованості податковим органом в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для сплати податкового боргу без видачі виконавчого листа, є безпідставними та суперечать зазначеним нормам, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України.

Також колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилань ДП «Укрспирт» на інформаційний лист № 375/11/14-14 від 28.03.2014 року, оскільки метою видачі цього інформаційного листа було унеможливлення виникнення ситуацій, коли судове рішення може бути виконане як за процедурою, встановленою Податковим кодексом України, так і відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Крім того, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 року колегією судців було встановлено, що дублікат виконавчого листа від 18.03.2016 року № 810/549/16 не був виданий судом помилково та підлягає виконанню.

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» на підставі виконавчого листа (дубліката виконавчого листа) шляхом відкриття виконавчого провадження за заявою стягувана.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 року справа №810/2363/16.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв в межах та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства України, оскільки Законом № 606 надано право державному виконавцю накладати арешт на кошти боржника в банківських установах у разі невиконання боржником рішення суду (виконавчого документа) в добровільному порядку.

Відносно доводів позивача про понесення підприємством збитків, пов'язаних зі сплатою виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження № 51720887, боржнику було запропоновано добровільно виконати судове рішення у термін до 27.07.2016 року включно, який був продовжений до 01.08.2016 року включно постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 27.07.2016 року у ВП № 51720887.

Крім того, боржника було також попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, рішення буде виконуватися в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та проведенням виконавчих дій.

Отже, з наведеного убачається, що ДП «Укрспирт» не було позбавлено права виконання рішення суду в добровільному порядку та бути звільненим від сплати витрат по проведенню виконавчих дій відповідачем та від накладенню арешту на кошти в банківських установах, а тому оскаржувана постанова про арешт коштів боржника була винесена відповідачем в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері примусового виконання рішень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»- залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев