Постанова № 76417172, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1021/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Літвіної Н.М.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: Столичне шосе, 98 у Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: Столичне шосе, 98 у Голосіївському районі міста Києва, встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень.

При цьому, виявлені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у Відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: Столичне шосе, 98 у Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, апелянт зазначає, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано, що виявлені порушення вимог законодавства на АЗК Відповідача створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей, і що усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме повного припинення експлуатації АЗК відповідача.

Розгляд справи було перенесено на 11 вересня 2018 року у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, призначене на 04 вересня 2018 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, зазначив про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Представник позивача заперечував проти скарги, наполягав на тому, що всі порушення відповідачем не було усунуто, при цьому, наявні порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 465 від 07 грудня 2017 року та згідно з посвідченням на проведення перевірки № 431 від 07 грудня 2017 року, у період з 12 грудня 2017 року по 21 грудня 2017 року посадовими особами Позивача проведено позапланову перевірку щодо додержання Відповідачем як суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема, автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: Столичне Шосе, 98, Голосіївський район м. Києва, за результатами якої складено відповідний Акт №190.

В ході перевірки встановлено, що АЗК Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», яке розташовано за адресою: Столичне шосе, 98 у Голосіївському районі м. Києва, експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на АЗК, а саме:

- з метою проведення заходів із запобігання із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону;

- двері на шляхах евакуації з другої сходової клітини відчиняються не в напрямку виходу з будівлі;

- на сходовій клітині встановлені прилади опалення, на висоті менше 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок;

- в сходовій клітині влаштовані підсобні приміщення;

- під сходовою клітиною влаштовано підсобне приміщення (склад);

- на шляху евакуації улаштовано поріг, якій перешкоджає вільній евакуації людей;

- ширина маршу сходових кліток (сходів) менше 1,2 м. в порушення п. 9.1.11 ДБН В.2.2-9-2009;

- допускається захаращення другого евакуаційного виходу матеріальними цінностями;

- допускається виконання з'єднань, відгалужень та окінцювання проводів і кабелів не за допомоги опресування, зварювання, паянь або затискачів;

- в приміщенні допускається використання пошкодженого електрообладнання (розетки);

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м. від електроустаткування та під електрощитами;

- електрощитова не відділена протипожежними перешкодами від складських приміщень підвалу;

- в приміщеннях АЗК дозволяється експлуатація та улаштування тимчасових електромереж;

- вхідні двері в номери готелю не виконані з класом вогнестійкості ЕІ 30 в порушення п. 9.16 ДБН В.2.2-20:2008;

- технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- приміщення автозаправного комплексу не обладнані автоматичною системою пожежогасіння в порушення п.12.6 табл.А1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014;

- дерев'яні конструкції кровлі прибудови не оброблено вогнетривною сумішшю;

- відстань від резервуарів автозаправного комплексу до шляхопроводу (інженерна споруда мостового типу) менше 100 метрів в порушення п.7.61* Додаток 8.3 ДБН 360-92**;

- територія АЗК не відокремлена від проїзної частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з умов розміщення транспортного бар'єру в порушення п. 7.64* ДБН 360-92**;

- складські приміщення, розташовані в підвальному поверсі не обладнані люками чи вікнами розміром 0,9Ч1,2 м. з приямками. У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень системою димовидалення;

- вхід на сходи з підвального поверху не виконано через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу з підпором повітря пі час пожежі в порушення п.6.36 ДБН В.1.1-7:2016;

- автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

- не укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування об'єкту з аварійно-рятувальними службами;

- не проведено розрахунків потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

- кількість плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою не підтверджена розрахунком.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення Позивача з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов часткового суд першої інстанції виходив з того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

З огляду на те, що Відповідачем не спростовано наявності порушень, зазначених в пунктах 1-4, 6-8 акта перевірки № 54, то суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

При цьому, положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 (далі - Положення № 20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

За приписами абзацу 2 пункту 1 Положення № 20/2013 ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності

У пункті 3 вказаного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вищевказаних норм законодавства випливає, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.

У той же час, застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05 березня 2018 року по 06 березня 2018 року проведено позапланову перевірку автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл» за адрсеою: Столичне шосе, 98 Голосіївський район м. Києва, за результатами якої складено акт № 54.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що ряд порушень усунуто, однак частина порушень станом на березень 2018 року залишилась не усунутою, зокрема: на шляху евакуації улаштовано поріг, якій перешкоджає вільній евакуації людей; ширина маршу сходових кліток (сходів) менше 1,2 м. в порушення п. 9.1.11 ДБН В.2.2-9-2009; електрощитова не відділена протипожежними перешкодами від складських приміщень підвалу; вхідні двері в номери готелю не виконані з класом вогнестійкості ЕІ 30 в порушення п. 9.16 ДБН В.2.2-20:2008; приміщення автозаправного комплексу не обладнані автоматичною системою пожежогасіння в порушення п.12.6 табл.А1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014; територія АЗК не відокремлена від проїзної частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з умов розміщення транспортного бар'єру в порушення п. 7.64? ДБН 360-92??; вхід на сходи з підвального поверху не виконано через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу з підпором повітря пі час пожежі в порушення п.6.36 ДБН В.1.1-7:2016; автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Так, відповідно до пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, забороняється, зокрема, улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Проте, Відповідачем не було надано доказів того, що прохід, який обладнано порогом, не є шляхом евакуації, і в приміщенні є інший, евакуаційний, вихід.

Пунктом 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в України передбачено, що забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Між тим, Відповідачем не спростовано доводи щодо порушення ним вимог пункту 9.1.11 ДБН В.2.2-9-2009 в частині звуження ширини маршу сходових кліток (сходів) на 1,2 м.

Також, Відповідачем не надано доказів виконання вхідних дверей в номери готелю з класом вогнестійкості ЕІ30, як і не надано доказів перебудови входу на сходи з підвального поверху через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу.

За приписами пункту 1.24 розділу IV Правил пожежної безпеки в України забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Пунктом 1.1 розділу V Правил пожежної безпеки в України усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

У матеріалах справи наявний акт прийому в експлуатацію охоронної та пожежної сигналізації від 26 травня 2000 року.

Згідно з пунктом 7.63, затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року №44, Державних будівельних норм 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, наземні споруди АЗС слід розміщувати на відстані не менше 10 м від краю проїжджої частини. На дорогах з 1 - 2 смугами руху в кожному напрямку на під'їздах до АЗС необхідно улаштовувати додаткову смугу накопичення транспортних засобів завширшки, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3,0 м, впродовж 50 м до в'їзду на АЗС та 15 м від виїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м. Допускається зменшення довжини смуги накопичення до 30 м для малих та 40 м для середніх АЗС за умови їх розташування на вулицях з інтенсивністю руху не більше 300 авт./год. на 1 смугу руху.

З матеріалів справи вбачається, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

За таких обставив, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, адже Відповідачем не спростовано наявності порушень, зазначених в пунктах 1-4, 6-8 акта перевірки № 54. Зокрема, до суду апеляційної інстанції не було надано жодних доказів протилежного.

При цьому, відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В ході позапланових перевірок відповідача встановлено порушення останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому такі порушення мають системний та триваючий характер.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог частково, адже належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі Відповідачем не надано.

Крім того, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл», є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Літвіна Н.М.