Постанова № 76417161, 10.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4785/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Макарика В.Я.,

секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Ромазан В.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Тернопіль о 16 год. 02 хв. 27 квітня 2018 року, повне судове рішення складено 07 травня 2018 року, у справі №607/12636/17 за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробуд» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

10.10.2017 ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (далі - Управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробуд», просив визнати протиправними дії Управління щодо відмови у встановлені статусу учасника війни та зобов'язати Тернопільську міську комісію для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановити позивачу статус учасника війни.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, до участі у справі в якості співвідповідача залучено Тернопільську міську комісію для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 безпосередньо приймав участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, а саме брав участь у будівництві взводних опорних пунктів у м.Золоте Попаснянського району Луганської області з 01 липня 2015 року по 27 липня 2015 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2018 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» рішення про залучення до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення та використання сил та засобів суб'єктів боротьби з тероризмом приймає керівник АТЦ або особа, яка його заміщує, перший заступник чи заступник керівника АТЦ. При цьому, залучення до АТО передбачає підпорядкування відповідних сил та засобів (інших осіб, що залучаються до АТО), а також виконання ними не тільки своїх службових обов'язків, а й завдань, безпосередньо пов'язаних з проведенням заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Таким чином, скаржник вказує, що виконання своїх службових обов'язків хоча і в районі проведення АТО, але не пов'язаних із заходами з протидії терористичній діяльності, які координуються ОШУ АТО, не може бути підставою для залучення до АТО.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, зазначив, що перебував в зоні АТО на будівництві інженерних споруд першої лінії оборони в м.Золоте Попаснянського району Луганської області з 01.07.2015 по 27.07.2015, що підтверджується копією посвідчення про відрядження, позначками про вибуття, прибуття до пунктів призначення, вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи, а також підтверджено дані обставини показаннями свідків.

В судове засіданні 10.09.2018 позивач, Тернопільська міська комісія для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ТОВ «Добробуд» не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу приписів ст.230 КАС України секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Наказом ТОВ «Добробуд» №31 (по виробничій дільниці) від 01 липня 2015 року «Про організацію та проведення робіт з будівництва інженерних споруд» на виконання доручення голови Тернопільської ОДА №24 від 25.03.2015, Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №107 наказано відрядити на будівництво взводних опорних пунктів з метою зміцнення обороноздатності держави в Луганську область Попаснянський район в м.Золоте з 1 липня 2015 року по 30 липня 2015 року, серед інших, ОСОБА_3 (а.с.5).

Згідно з посвідченням про відрядження ОСОБА_3 відряджений в м.Золоте Попаснянський район Луганська область терміном на 20 днів з 01.07.2015 до 20.07.2015.

Згідно з відмітками про вибуття у відрядження, прибуття в пункти призначень, відбуття з них і прибуття до місця постійної роботи ОСОБА_3 вибув з м.Тернополя 01.07.2015, прибув в м.Золоте 02.07.2015, вибув з м.Золоте 26.07.2015, прибув до м.Тернополя 27.07.2015 (а.с.6).

02.08.2017 ОСОБА_3 повторно звернувся в Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про надання статусу учасника війни, однак листом від 10.08.2017 №2471/13.5 Управління соціальної політики Тернопільської міської ради повідомило, що згідно з рішенням міської комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни від 10.06.2016 №106 та рішенням обласної комісії від 16.12.2016 №9 заявнику відмовлено у встановленні статусу учасника війни у зв'язку з відсутністю документа про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витягу з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), оскільки не подано нових підтверджуючих документів, встановити статус учасника війни немає законних підстав (а.с.8).

Отримавши вказану відповідь, ОСОБА_3 28.09.2017 подав в Управління заяву, просив долучити до заяви від 02.08.2017 нові підтверджуючі документи, а саме: копії відповіді Тернопільської ОДА від 21.02.2017 №02-808/16-20 та архівної довідки Галузевого державного архіву, повторно розглянути заяву від 02.08.2017 на комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни (а.с.7).

Листом від 03.10.2017 №3152/13.5 Управління повідомило ОСОБА_3, що оскільки не подано нових підтверджуючих документів, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №739, встановити статус учасника війна немає законних підстав (а.с.9).

Вважаючи дії Управління неправомірними, ОСОБА_3 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 №638-IV до участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» від 07.04.2015 № 291-VIII, з метою впорядкування кола осіб, які беручи безпосередню участь в антитерористичній операції, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечення належного рівня соціального захисту та гарантій цих осіб, статтю 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII доповнено пунктом 13 відповідно до якого учасниками війни вважаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством. Порядок надання статусу учасника війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам» на комісії, утворені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року №458 «Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» покладено розгляд питань про встановлення статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення.

Згідно з п.2 зазначеної Постанови підставою для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а також інші документи, видані державними органами, підприємствами, установами, організаціями, що містять відомості про безпосередню участь працівника в забезпеченні виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів і розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

В такій редакції п.2 викладено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року №414, тоді як на час прийняття рішення міської комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни від 10.06.2016 №106 та рішення обласної комісії від 16.12.2016 №9, на які покликається Управління у листах-відповідях на заяви позивача, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №739 встановлювалось, що підставою для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документи про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Таким чином, з метою уникнення спірних питань під час встановлення відповідними комісіями статусу учасника війни, Кабінет Міністрів України уточнив та розширив перелік документів, необхідних для встановлення статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення.

Як встановлено зі змісту листів-відповідей, відзиву на адміністративний позов та апеляційної скарги позивачу відмовлено у встановленні статусу учасника війни у зв'язку з відсутністю документа про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витягу з наказу керівника антитерористичного центру при СБУ).

Разом з тим, як зазначено у долученому до матеріалів справи листі Кабінету Міністрів України від 28.10.2016 №1623/0/2-16 будівництво інженерних споруд за замовленням Тернопільської облдержадміністрації у Попаснянському районі Луганської області з метою зміцнення обороноздатності держави, здійснювалось підрядними будівельними організаціями, в тому числі ТОВ «Добробуд». Після успішного завершення будівництва частині працівників, які брали безпосередню участь у будівництві та забезпечували будівництво на місці, оформлено витяг з наказу керівника сектору «С» про прибуття і вибуття, на підставі якого вони отримали статус учасника війни. Документи стосовно будівельників, які працювали на завершальній стадії будівництва були сформовані підрядними організаціями пізніше, після розформування сектор «С», внаслідок чого для частини працівників не оформлено відповідного наказу про прибуття та вибуття (а.с.10).

В листі Тернопільської ОДА №02-808/16-20 від 21.02.2017 вказано, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року за №107 «Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних спору з метою зміцнення обороноздатності держави» за замовленням обласної державної адміністрації збудовано чотири фортифікаційній споруди. Будівництво вказаних об'єктів здійснювалось підрядними будівельними організаціями, серед яких ТОВ «Добробуд». У період будівництва обласна державна адміністрація не зверталась до Антитерористичного центру при Службі безпеки України та штабу АТО з клопотаннями про залучення конкретних осіб до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, пов'язаних з будівництвом, оскільки необхідність оформлення документів для надання статусу учасників війни працівникам, які залучались та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, виникла після завершення будівництва та повернення усіх будівельників на місця постійної дислокації. Після завершення будівництва, за результатами розгляду звернення будівельників обласна державна адміністрація зверталась до Штабу Антитерористичного центру при СБУ з клопотання про включення осіб, у тому числі ОСОБА_3 до наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ (а.с.11-12).

З архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/3129 від 24.03.2017 року встановлено, що з 16.12.2015 сектор «С» розформований, на зберіганні в архіві знаходяться накази керівника сектору «С» м.Артемівськ за період по 16.12.2015. Для надання інформації, чи включенні в наказ сектора «С» особи зазначені у запиті, у тому числі позивач, необхідно вказати номер наказу та від якого числа він датований (а.с.13).

На підтвердження факту перебування позивача в зоні АТО на будівництві інженерних споруд першої лінії оборони в Луганській області до матеріалів справи долучено копію подяки Тернопільської обласної державної адміністрації від жовтня 2015 року, оголошеної муляру ТОВ «Добробуд» м.Тернопіль ОСОБА_3 за активну громадянську позицію, сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави в Луганській області (а.с.14).

Окрім того, в судовому засіданні суду першої інстанції допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким надано статус учасника війни, підтвердили те, що позивач у період з 01 липня 2015 року по 27 липня 2015 року перебував в м.Золоте Луганської області та брав безпосередню участю у будівництві взводних опорних пунктів у м. Золоте Попаснянського району Луганської області з метою зміцнення обороноздатності держави.

Представником позивача до матеріалів справи долучено нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким підтверджено показання, наданні в судовому засіданні суду першої інстанції, та нотаріально засвідченні копії посвідчень «Учасника війни», видані вказаним особам.

За таких обставин, враховуючи вказані законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що наданими позивачем документами підтверджено факт перебування ОСОБА_3 в зоні проведення антитерористичної операції, а також участь в забезпеченні виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, а саме будівництві взводних опорних пунктів з метою зміцнення обороноздатності держави в Луганській області, Попаснянському районі в м.Золоте.

Віднесення вказаного населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відповідачами під сумнів не ставиться.

Щодо аргументу скаржника про те, що рішення про залучення до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення та використання сил та засобів суб'єктів боротьби з тероризмом приймає керівник АТЦ або особа, яка його заміщує, перший заступник чи заступник керівника АТЦ та покликання на ч.2 ст.13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтю 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» доповнено частиною 2 у зв'язку з необхідністю надання керівникові АТЦ більшого обсягу повноважень на залучення та використання зазначених сил і засобів з метою здійснення забезпечення повномасштабного проведення антитерористичної операції.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постанов Кабінету Міністрів України від 26.04.1996 №458 «Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни», від 23.09.2015 №739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам», керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №995 від 21.10.2015 затверджено Положення про комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до п.4 якого комісії зобов'язана уважно вивчити документи, заслухати пояснення громадян, які їх подали, свідків, представників державних органів і громадських організацій, дослідити інші докази, надати допомогу громадянам у розшуку документів, інших доказів, необхідних для встановлення статусу учасника війни, та в 10-денний термін з дня подання документів прийняти відповідне рішення, про що інформувати громадянина.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Положення підставою для встановлення комісією статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, відповідно до п.13 ч.1 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документи про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Тернопільська міська комісія для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не була позбавлена можливості уважно вивчити документи, а за необхідності надати позивачу допомогу у розшуку документів, інших доказів, необхідних для встановлення статусу учасника війни.

З долучених до матеріалів справи документів встановлено, що незважаючи на факт безпосередньої участі позивача у забезпеченні проведення антитерористичної операції, надати витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ неможливо з об'єктивних причин.

Водночас, відсутність такого документа, на переконання суду апеляційної інстанції, за сукупності встановлених обставин не може бути самодостатнім доказом на спростування факту залучення позивача до антитерористичної операції, виконання ним завдань, безпосередньо пов'язаних з проведенням заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, забезпечення безпеки населення.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що наявна в суб'єкта повноважень свобода дій при прийнятті рішення в межах його повноважень не є абсолютною, а обмежена певними законодавчо встановленими рамками, якими, зокрема, визначаються підстави та необхідні умови прийняття певного рішення, зміст цього рішення, його альтернативні варіанти, а також перелік дій, які повинна вчинити особа для отримання певної вигоди внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення.

Згідно з положеннями ст.2 КАС України справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин здійснюється з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Відтак, належним способом захисту інтересів позивача з метою відновлення порушених прав у даному випадку є зобов'язання Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановити ОСОБА_3 статус учасника війни.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності дій відповідачів щодо відмови позивачу у наданні статусу учасника війни та на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2018 року у справі №607/12636/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 12.09.2018