Постанова № 76417029, 13.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року справа № 808/1863/18 (суддя - Лазаренко М.С., м. Запоріжжя)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді-доповідача Чередниченка В.Є.,

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі №808/1863/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 18 травня 2018 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, згідно з яким просить визнати дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу під час перерахунку та виплати пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення - неправомірними; зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Позов обґрунтовано тим, що 01 квітня 2018 року відповідачем проведено позивачу перерахунок розміру пенсії з 01 січня 2018 року та застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення 70% замість 90%, який був використаний під час призначення пенсії позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач стверджує, що йому була призначена пенсія у розмірі 90% місячного грошового забезпечення, хоча положення ч.2 ст. 13 Закону № 2262-XII на час призначення пенсії позивачу обмежували її розмір до 75% від відповідних сум грошового забезпечення. Проте будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачу вже після призначення пенсії її розмір було збільшено до 90 % місячного грошового забезпечення матеріали справи не містять.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду вважаючи його незаконним та необґрунтованим. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції виходячи із загальних принципів судочинства, встановивши факт порушення прав позивача в частині зменшення розміру процентної ставки грошового забезпечення з якого обраховується пенсія повинен був задовольнити позов частково, а не відмовляти у задоволенні позову повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що з 24.11.1994 року позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до висновку від 24.11.1994 року про призначення пенсії за вислугу строків служби згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» основний розмір пенсії становив 75% грошового забезпечення (а.с.18).

Відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до грошового забезпечення поліцейських. Після проведення перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 склав 70% грошового забезпечення.

02.05.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення у відповідності до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.6).

Листом від 16.05.2018 року № 1171/Т-9 відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку з посиланням на ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у застосуванні при перерахунку пенсії норми, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках яка діяла на момент призначення пенсії є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». згідно яких цифри «80» замінено цифрами « 70».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновок щодо застосування вищезазначених норм права викладено у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року справа №686/12623/17, які враховуючи положення вищезазначеної норми приймаються судом апеляційної інстанції під час вирішення спірних відносин.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Зробивши вірний висновок про необхідність застосування при перерахунку пенсії позивача норми, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову фактично обмежився заявленими позовними вимогами та не врахував наступне.

Відповідно до положень статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS N 005 передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Виходячи з загальних принципів судочинства та практики Європейського Суду, суд апеляційної інстанції вважає, що ефективний засіб юридичного захисту полягає у відновленні порушеного права в тій частині, яке згідно з національним законодавством було порушено органом державної влади.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до висновку УМВС України від 24.11.1994 року про призначення пенсії за вислугу строків служби згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» основний розмір пенсії становив 75% грошового забезпечення (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач під час здійснення перерахунку пенсії позивачу зменшив відсотковий розмір грошового забезпечення з 75% на 70%.

Позивач, не погодившись з такими діями звернувся до відповідача з відповідною заявою 02 травня 2018 року, у відповідь на яку відповідач листом №117/Т-9 від 16.05.2018 року повідомив, що зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення позивача відповідає чинному законодавству.

Тобто, у справі, що розглядається спірні відносини виникли саме після звернення позивача до відповідача з заявою 02 травня 2018 року, а отже саме з цієї дати підлягають поновленню порушені права позивача.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне позовні вимоги за період з 01.01.2016 року по 17.11.2017 року, включно, залишити без розгляду, оскільки позивач не порушує питання щодо поновлення строку звернення до суду з цими позовними вимогами. Тобто, в межах спірних відносин підстав для незастосування до позовних вимог за період з 01.01.2016 року по 17.11.2017 року, включно, наслідків пропуску строку звернення до суду не має.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі №808/1863/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення під час перерахунку пенсії ОСОБА_2 відсоткового розміру його грошового забезпечення з 75% на 70% починаючи з 02 травня 2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити ОСОБА_2 починаючи з 02 травня 2018 року відсотковий розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а саме 75% відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги за період з 01.01.2016 року по 17.11.2017 року, включно, залишити без розгляду.

У задоволенні позову в інший частині - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко