Постанова № 76416991, 13.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року справа № 804/6159/17 (суддя - Букіна Л.Є., м. Дніпро)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді-доповідача Чередниченка В.Є.,

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі №804/6159/17 за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі до публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі 22 вересня 2017 року звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування», згідно з яким просить стягнути з відповідача заборгованість з червня 2017 року по серпень 2017 року у розмірі 211 395,49 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про наявність у відповідача суми заборгованості за період червень-серпень 2017 року щодо відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів становить 211 395,49 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано наявністю у відповідача обов'язку відшкодовувати витрати на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Зазначає про те, що відповідач не надав суду власного обґрунтованого розрахунку належних до сплати сум або доказів на підтвердження необґрунтованості заявлених позивачем до стягнення сум.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що визначення джерел фінансування різниці у розмірі пенсії та, відповідно, визначення суми, яка належить до відшкодування за рахунок коштів підприємства має визначатись законодавством, що діяло на час призначення відповідній особі наукової пенсії. Зазначає про те, що відповідач не мав змоги надати суду власного розрахунку, оскільки він визначається органом Пенсійного фонду у розмірі на рік, а підприємство лише розраховує із річної суми суму, яка має бути сплачена за місяць.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач посилаючись на її безпідставність, просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» зареєстроване та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.

На зазначеному підприємстві працювали та займалися науково-технічною діяльністю особи, які набули науковий стаж, що дає право на отримання пенсії згідно із Законом України № 848 «Про наукову і науково-технічну діяльність.

Центральним об'єднаним управління ПФУ в м. Дніпрі на адресу відповідача надсилались повідомлення районних управлінь Пенсійного фонду України в Бабушкінському, Жовтневому, Індустріальному, Кіровському, Амур-Нижньодніпровському, Красногвардійскьому, Ленінському районах м. Дніпропетровська, Новомосковське об'єднане управління про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів.

Згідно з відомостями зазначеними у повідомленнях, відповідачу належить перерахувати кошти на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з червня по серпень 2017 року на загальну суму 211395,49 грн.

Стягнення з відповідача суми на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з червня по серпень 2017 року у розмірі 211395,49 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Згідно із статтею 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Розділом VI Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону встановлено, що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Питання, не врегульовані цим Законом, вирішуються відповідно до законодавства України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року № 472 «Про реалізацію пункту 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» установлено, що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи»

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372.

За рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Виходячи з аналізу розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII, з 1 січня 2017 року приписи Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, діють та мають застосовуватися в частині, що не суперечить приписам статті 37 нового Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII.

Верховний Суд України у постанові від 5 червня 2012 року у справі №21-78а12 зазначив, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації Державного підприємства у Відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Оскільки колишнім працівникам правопопередника ВАТ «УкрНДІТМ» було призначено наукову пенсію відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII , відповідач, як правонаступник має обов'язок відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, відповідно до приписів статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII та згідно з Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 в частині, що не протирічить йому.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, якими передбачено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів з січня 2017 року викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року справа №816/764/17, які враховуючи положення вищезазначеної норми приймаються судом апеляційної інстанції під час вирішення спірних відносин.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити про безпідставність доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, оскільки статтею 37 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» визначено, що дія цієї статті поширюється також на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Також слід врахувати те, що відповідачем не було оскаржено отримані ним від позивача повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеною відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у відповідності до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В свою чергу частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечуючи проти суми розрахунку заборгованості, не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження необґрунтованості, спростування заявлених позивачем до стягнення сум.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі №804/6159/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко