Рішення № 76416949, 12.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12 вересня 2018 р. справа № 820/5707/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., суддів - Волошина Д.А., Горшкової О.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконними дій, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд визнати незаконними дії ДФС України щодо недопуску ОСОБА_1 до участі у конкурсі на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів; скасувати рішення конкурсної комісії стосовно переможця конкурсу в особі ОСОБА_2 за результатами конкурсу на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів, проведеного ДФС України 08 листопада 2017 року на підставі наказу ДФС України від 20.10.2017 №2535-о "Про оголошення конкурсу"; визнати дії Державної фіскальної служби України щодо призначення 01.12.2017 на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів, ОСОБА_2 незаконним; скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 01.12.2017 про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів, як незаконним; визнати дії Державної фіскальної служби України щодо відмови ОСОБА_1І у призначенні на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів, незаконними; зобов'язати Державну фіскальну служби України видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів, з 07.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення конкурсу та не дотримано вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У судове засідання призначене на 15.08.2018 о 14:00 позивач не прибув. Розгляд справи у зв'язку з неявкою позивача було відкладено на 12.09.2018 о 14:00.

У судове засідання, призначене на 12 вересня 2018 року, позивач - не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є поштове відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. У наданих до суду відзиві та запереченнях просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа до судового засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. В задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позовних вимог, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі оголошення від 23.10.2016, розміщеного на сайті Державної фіскальної служби України, був оголошений конкурс на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу цього управління та його територіальних органів.

В обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ДФС строк подання документів для участі у конкурсі визначений з порушенням Закону, та вважає, що останній день цього строку припадав не на 06.11.2017, а на 07.11.2017.

Колегією суддів встановлено, 01.09.2017 в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 затверджено Перелік змін до штатного розпису Головного управління ДФС у Харківській області на 2017 рік, якими серед іншого до штатного розпису Головного управління введені 2 посади заступника начальника Головного управління.

Виходячи з положень абзацу 2 пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу», посада заступника начальника Головного управління є посадою державної служби, яка відповідає категорії «Б», як посада керівника заступника територіального органу державного органу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про державну службу» з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На теперішній час процедура проведення конкурсу регулюється Главою 2 Закону України «Про державну службу» та Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №246.

Пунктом 3 Порядку №246 визначено принципи проведення конкурсу, зокрема серед іншого конкурс проводиться з дотриманням принципів забезпечення рівного доступу, законності, прозорості, ефективного і справедливого процесу відбору.

Виходячи з положень частини 2 статі 23 Закону України «Про державну службу», абзацу другого пункту 5 Порядку № 246 рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади категорій “Б” приймає керівник державної служби в державному.

Одночасно з цим, абзацом другим частини 1 статті 27 Закону України «Про державну службу» визначено, що конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, проводить конкурсна комісія, утворена керівником державної служби державного органу вищого рівня.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 23 Закону України «Про державну службу» суб’єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження).

Одночасно з цим, частиною 3 вказаної вище статті Закону України «Про державну службу» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює перевірку наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови на відповідність вимогам законодавства з питань державної служби і в разі відсутності зауважень узагальнює подану інформацію та не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

У разі невідповідності наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови вимогам законодавства з питань державної служби центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження наказу (розпорядження) повідомляє про це відповідному суб’єкту призначення або керівнику державної служби для приведення його у відповідність із законодавством.

Аналогічні положення також викладені в Порядку №246.

Зокрема, виходячи з положень підпункту 2 пункту 10 Порядку № 246 оголошення про проведення конкурсу на зайняття посади за категорією «Б» оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій державної служби Національного агентства України з питань державної служби (далі – НАДС), офіційному веб-сайті НАДС та офіційному веб-сайті державного органу, в якому проводиться конкурс.

Згідно з абзацом першим пункту 11 Порядку № 246 суб’єкт призначення або керівник державної служби, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, забезпечує надсилання в електронній формі НАДС наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та умов його проведення за формою згідно з додатком 1 не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження).

Відповідно до абзацу 3 пункту 12 Порядку №246 у разі відсутності зауважень до наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та умов його проведення оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС не пізніше наступного робочого дня з дня надходження відповідної інформації або її розміщення на Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС. Про таке оприлюднення повідомляється орган, яким було надіслано або розміщено оголошення, після чого інформація про оголошення конкурсу може бути оприлюднена на офіційному веб-сайті відповідного державного органу, інших веб-сайтах та в засобах масової інформації.

20.10.2017 в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 було прийнято рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б», призначення на які та звільнення з яких здійснюється Головою ДФС, у формі наказу Державної фіскальної служби України за №2535-о. Перелік вакантних посад на зайняття яких мав проводитися конкурс визначався додатком 1 до Наказу №2535-о, зокрема за вказаним наказом мав проводитися конкурс і на зайняття посади заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про державну службу» визначено, що строк подання документів для участі в конкурсі не може становити менше 15 та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу. Результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення такого конкурсу.

Згідно з Додатком 3 до Наказу №2535-о були визначені Умови проведення конкурсу на посаду заступника начальника Головного управління, якими було визначено кінцевий термін прийому документів: до 18 год. 00 хв. 06 листопада 2017 року.

23.10.2017 оголошення про проведення конкурсу було розміщено на Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС. Після чого інформація про проведення конкурсу була розміщена також на офіційному веб-сайті.

Колегія суддів зазначає, що ДФС України не отримувала жодних заперечень від НАДС з приводу невідповідності умов проведення конкурсу вимогам законодавства з питань державної служби.

При цьому, Порядок №246 не визначає можливості оскарження окремих умов проведення конкурсу. Крім того, виходячи з положень Порядку № 246 виключні повноваження щодо перевірки умов конкурсу на відповідність вимогам чинного законодавства з питань державної служби є НАДС.

Перелік документів, які подаються особою для участі у конкурсі, визначений статтею 25 Закону України «Про державну службу». Одночасно з цим, пунктом 19 Порядку №246 визначено, що такі документи подаються особою, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі особисто, поштою або через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС.

Виходячи з положень пункту 22 Порядку №246 перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність установленим кваліфікаційним вимогам, наявність усіх документів, передбачених пунктом 19 цього Порядку, та правильність заповнення документів, передбачених підпунктами 2, 3 та 6 пункту 19 цього Порядку, на зайняття посад категорії «Б» проводить служба управління персоналу державного органу, в якому проводиться конкурс.

Служба управління персоналом державного органу, в якому оголошено конкурс, не пізніше трьох робочих днів з дня надходження документів для участі у конкурсі повідомляє кандидатам: про результати перевірки документів, поданих особисто або поштою; про результати попередньої перевірки документів, поданих через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС.

Кандидати, у яких досвід роботи та/або подані документи не відповідають установленим вимогам, не допускаються до тестування, про що їм повідомляє служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс.

Кандидат, якого не допущено до тестування, після усунення недоліків у поданих ним документах у межах встановленого строку для подання таких документів може подати їх повторно у передбаченому порядку. В іншому разі кандидат вважається таким, що не пройшов конкурс, про що зазначається у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії.

Повідомлення може здійснюватися одним із доступних способів, обраним кандидатом, зокрема у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку.

06.11.2017, тобто в останній день строку, визначеного умовами проведення конкурсу, на подання документів, до Державної фіскальної служби України надійшла заява від позивача від 05.11.2017 з проханням допустити його до участі в конкурсі на зайняття посади заступника начальника Головного управління за Вх. №7994/Інше.

Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом Державної фіскальної служби України відповідно до Порядку №246, в межах строку, встановленого пунктом 22 Порядку №246, проведено перевірку поданих позивачем документів для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади заступника начальника Головного управління, на відповідність їх встановленим законом вимогам.

За результатами перевірки було встановлено, що відповідно до вимог Порядку та умов проведення конкурсу на зазначену посаду, визначених Наказом №2535-о, кандидатом разом з іншими документами подаються копії документів про освіту.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про вищу освіту» додаток до диплома є невід’ємною частиною до диплома. Разом з цим, позивачем надано до ДФС копії дипломів: диплом Національної юридичної академії України ім. Я.Мудрого про отримання вищої освіти №ЛД ВЕ 008304 від 24.06.1997; диплом Харківського Національного університету ім. Каразіна про отримання №ХА 14281322 від 29.01.2001; диплом магістра Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого ХА №39981858 від 01.02.2011 про здобуття кваліфікації юриста без додатків до них.

У зв’язку з цим, Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС 07.11.2017, в межах трьохденного строку, визначеного пунктом 22 Порядку №246, направлено ОСОБА_1 електронною поштою повідомлення про не допуск його до участі у конкурсі у зв’язку з подання ним неповного пакету документів.

Проте, позивачем в обґрунтування своїх вимог зазначено, що надані ним до конкурсної комісії документи про вищу освіту - вітчизняні українські дипломи, дійсні та не є дипломами європейського зразка, додатки до них, в свою чергу, не є їх невід’ємною частиною.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до кваліфікаційних вимог на посаду заступника начальника Головного управління, визначеними у Наказі №2535-о, встановлено, що кандидат на посаду повинен мати вищу освіту за освітнім ступенем не нижче магістра (фінансово-економічного або юридичного спрямування).

Як зазначалося вище, одним із документів який є обов’язковим для подання особою, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі є копія (копії) документа (документів) про освіту.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII, який набрав чинності з 28.09.2017, визначено, що після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Слід зазначити, що аналогічні положення також містила і стаття 27 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ (який втратив чинність з 28.09.2017), якою було визначено, що випускнику державного або іншого акредитованого (атестованого) навчального закладу видається відповідний документ про освіту встановленого зразка. Зразки документів про освіту затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про вищу освіту» (в редакції чинній на момент проведення конкурсу) визначалося, що невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома міститься інформація про результати навчання особи, що складається з інформації про назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Як зазначає позивач, 24.06.1997 він отримав диплом ЛД ВЕ №008304 Національної юридичної академії України імені ОСОБА_4, згідно якого йому присвоєно кваліфікацію спеціаліста юриста.

Колегія суддів зазначає, що на момент отримання позивачем вказаного диплому перелік документів про освіту визначався постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.1993 №1058 «Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні» (який діяв до 12.11.1997), згідно з яким документами про освіту є зокрема диплом спеціаліста та додаток до диплома спеціаліста, та затверджено їх зразки.

Про наявність у позивача додатку до вказаного диплому свідчить копія, додана до позову.

29.01.2001 позивачем отримано диплом спеціаліста ХА №14281322, виданого Харківським національним університетом імені ОСОБА_5, згідно якого йому присвоєно кваліфікацію економіста.

На момент отримання позивачем вказаного диплому перелік документів про освіту визначався постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1997 №1260 «Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні» (який діяв до 22.09.2015), згідно з яким документами про освіту є зокрема диплом спеціаліста та додаток до диплома про вищу освіту, та затверджено їх зразки.

Про наявність у позивача додатку до вказаного диплому також свідчить його копія, додана до позову.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Рекомендацій щодо заповнення Додатка до диплома про вищу освіту Міністерства освіти і науки України від №1/9-118 від 28.04.2000 визначалося, що додаток до диплома про вищу освіту є документом про освіту, що видається власнику диплома з метою надання додаткової інформації про зміст і обсяг освіти, особливості навчання і форми підсумкового контролю та його академічні і професійні права тощо.

Додаток як невід'ємна складова документа про вищу освіту є дійсним лише з дипломом про вищу освіту, серія і номер яких співпадають.

Таким чином, законодавством яке діяло на момент здобуття вищої освіти позивачем так само, як і законодавство, яке на теперішній час визначає перелік документів про освіту, визначалося, що додаток до диплому є його невід’ємною частиною, а отже є документом про освіту.

А отже, твердження позивача про те, що ДФС неповинна була вимагати від нього додатки до дипломів є безпідставними.

При цьому, подані позивачем копії додатків до дипломів 07.11.2017 не могли бути враховані, оскільки вони були подані після закінчення встановлених строків на подання документів, а подання їх до Державної фіскальної служби України представником позивача, здійснено не у спосіб, передбачений пунктом 19 Порядку № 246.

У позовній заяві позивачем зазначено, що він є діючим працівником ДФС, а отже відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про державну службу» для його участі у конкурсі достатньо було лише заяви.

З приводу цього колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини 4 статті 25 Закону України «Про державну службу» державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі.

Згідно з Наказом №2535-о оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б», призначення та звільнення з яких здійснюється відповідно до законодавства Головою ДФС.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом 15 Положення ДФС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Як зазначає позивач, він займає посаду заступника начальника Київської об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до пункту 15 Положення про Київську ОДПІ, затвердженого наказом ДФС України від 27.03.2017 №202, Київська ОДПІ є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

При цьому, виходячи з положень Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом НАДС від 22.03.2016 №64, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.04.2016 за №567/28697, особова справа державного службовця формується та зберігається в державному органі, в якому цей державний службовець працює.

Таким чином, ОСОБА_1 є державним службовцем не Державної фіскальної служби України, а Київської ОДПІ, а отже повинен був подавати документи для участі у конкурсі на заміщення посади заступника начальника Головного управління на загальних підставах.

Як уже зазначалося вище, частинами 1-2 статті 21 Закону України «Про державну службу» визначено, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Щодо вимоги позивача про скасування рішення конкурсної комісії стосовно переможця конкурсу в особі ОСОБА_2 за результатами конкурсу на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів, проведеного ДФС України 08 листопада 2017 року на підставі наказу ДФС України від 20.10.2017 №2535-о «Про оголошення конкурсу», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент подання позову) визначалося, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент подання позову) було визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Верховний Суд України, аналізуючи положення статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в контексті права на оскарження актів суб'єктів владних повноважень, у постанові від 24 лютого 2015 року (справа №21-34а15) зазначив, що суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть. При цьому Верховний Суд вказав на те, що зі змісту регулювання, що міститься у Кодексі адміністративного судочинства України також вбачається, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регуляторного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Отже відсутність у будь кого прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним рішенням не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення з адміністративним позовом.

Відповідна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України і у інших рішеннях, зокрема у рішеннях від 24.06.2014 (справа №21-231а14), від 11.11.2015 (справа 21-2926а15), від 19.05.2015 (справа 21-169а14), від 08.09.2015 (справа 21-1114а15), від 12.04.2017 (справа 21-3830а16), від 28.02.2017 (справа 21-3829а16).

Колегія суддів зазначає, що частиною 5 статті 28 Закону України «Про державну службу» право на оскарження рішення конкурсної комісії щодо конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорій "Б" надано учаснику конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір.

Разом з цим, ОСОБА_1 оскаржує рішення конкурсної комісії стосовно переможця конкурсу в особі ОСОБА_2 за результатами конкурсу на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, тобто фактично оскаржує правовий акт індивідуальної дії, який породжує права й обов'язки для тих суб'єктів, яким він адресований, або які є учасниками даної конкурсної процедури.

З огляду на викладене, та того, що позивач не був допущений до участі в конкурсі спеціальним структурним підрозділом, створеним для забезпечення роботи комісії, суд доходить до висновку про обрання позивачем невірного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позові.

Слід зазначити, що аналогічна позиція висловлена також у постанові Верховного Суду України від 28.02.2017 по справі № 826/15955/16.

Також колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області згідно з наказом ДФС України від 31.11.2017 №2862-0.

Вказаний наказ ДФС України має персональний характер та є актом індивідуальної дії, оскільки породжує певні правові наслідки, впливає на права і свободи лише особи, якій його адресовано.

Таким чином, оскаржити цей наказ може лише особа, щодо якої він прийнятий, а саме ОСОБА_2

Отже, ДФС призначено ОСОБА_2 на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавствам з питань державної митної справи.

Щодо вимог позивача про визнання дії Державної фіскальної служби України щодо відмови йому у призначенні на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів, незаконними та зобов’язання Державної фіскальної служби України видати наказ про призначення його на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що організовує правову роботу Головного управління ДФС у Харківській області та її територіальних органів, з 07.11.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вимоги, заявлені у заяві, ОСОБА_1 посилається на положення статті 22 КЗпП України, ст.ст. 17, 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та зазначає, що «відповідно до ст.ст. 17, 18, 19 цього Закону інвалідам з метою реалізації творчих і виробничих здібностей забезпечується право працювати в установах. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до установ.

Установи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством».

Підставою для прийняття ДФС України рішення про відмову заступнику начальника Київської об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_1 в переведенні на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області не був факт наявності у позивача інвалідності, не був такий факт і підставою звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, що підтверджується наступним.

Так, ДФС України отримано заяву ОСОБА_1 від 07.11.2017 б/н (вх. ДФС № 8077/інше від 07.11.2017) щодо скасування проведення конкурсу на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області та призначення його на цю посаду в порядку переведення.

Станом на момент подання вказаної заяви ОСОБА_1 займав посаду заступника начальника Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про державну службу» державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу» рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Як випливає з роз’яснень Національного агентства України з питань державної служби від 25.01.2017 №730/13-17 нижчою посадою є посада державної служби, яка належить до нижчої групи оплати праці без урахування юрисдикції державного органу, а також посада державної служби у державному органі з нижчим рівнем юрисдикції в межах однієї групи оплати праці.

Частиною 2 статті 51 Закону України «Про державну службу» визначено, що з метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за юрисдикцією, яка поширюється: на всю територію України; на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя; на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (зі змінами) затверджено Перелік посад державної служби, що прирівнюється до відповідних груп оплати праці.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 51 Закону України «Про державну службу» та Переліку посада заступника начальника Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, яку обіймає ОСОБА_1, належить до 5 групи оплати праці органу, юрисдикція якого поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Посада заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області належить до 5 групи оплати праці органу, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва чи Севастополя, тобто по відношенню до посади ОСОБА_1 вона є вищою.

Враховуючи викладене, переведення ОСОБА_1 без обов’язкового проведення конкурсу на зазначену посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області суперечить вимогам чинного законодавства.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ДФС України направлено на його адресу відповідь від 21.11.2017 №15436/В/99-99-04-02-02-14.

Одночасно з цим, частинами 1-2 статті 21 Закону України «Про державну службу» визначено, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому, положення статті 41 Закону України «Про державну службу», згідно з якою державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу, не є імперативними.

Окремо слід зазначити, що організація планування роботи з персоналом державного органу, в тому числі організація проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорій "Б" і "В", призначення громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і "В", звільнення з таких посад відповідно до Закону України «Про державну службу», забезпечення планування службової кар’єри, планове заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності є виключними повноваженнями керівника державної служби.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 205, 229, 243, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61157, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 39292197), третя особа - ОСОБА_2 (вул. Пушкінська, 46, Харків, 61057) про визнання незаконними дій, скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов

Судді Д.А.Волошин

ОСОБА_6