Рішення № 76416843, 13.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 вересня 2018 р. № 2040/5672/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року, та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.01.2018р. по справі №638/8222/18 з 01.09.2008р., протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1 як людини;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р., здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018р. однією сумою, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.09.2008р., розрахував її розмір за методикою відповідно ст.З Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати»;

- подати протягом п’ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАСУ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді викладача Харківського військового університету та був звільнений в запас 23.04.1999р. Позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Позивач посилається на накази Міноборони від 27.08.2008 р. №377 та від 27.11.2013 №814, якими затверджено схему розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів. Відповідачем не виплачено позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01.09.2008р. У зв'язку з даними обставинами позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, 25.07.2018 року надано відзив, в якому останній зазначив, що затримки строку виплати пенсії не відбулося (проміжок часу між датою нарахування та датою фактичної виплати коштів позивачу складає менше одного календарного місяця, що не є порушенням відповідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати"), тому відсутні підстави для виплати позивачу компенсації. Відповідач просив суд відмовити у задоволені позову, так як відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Ухвалою суду від 17.07.2018р. відкрито спрощене провадження по справі.

Суд, вивчивши доводи позову та відзив проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді викладача Харківського військового університету та був звільнений в запас 23.04.1999 року.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

Відповідачем відповідно постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 та ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018р.

З позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 перерахована пенсія з 01.01.2018р., загальна сума якої становить 5955,88 грн., що підтверджується розрахунком від 15.06.2018р. Однак, позивач фактично отримував пенсію в розмірі 4038,80 грн.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (у подальшому - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно ч.4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №45 від 13.02.2008р., перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 4 Порядку №45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Вказана постанова набрала чинності 1 березня 2018 року.

Відповідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», передбачено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Згідно п.2 Постанови №103: виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018р.

З викладеного вбачається, що збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, є підставою для перерахунку пенсії позивача на підставі постанови КМУ від 30.08.2017р. №704.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржив бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.01.2018р. по справі №638/8222/17 задоволено позов. На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок основного розміру пенсії позивачу з 01.09.2008р. та з 01.01.2014р. по травень 2018р. Однак, відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01.09.2008р.

Право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", отже підпадає під дію ст.1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 №103 було передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018р. на підставі ст.63 Закону №2262-ХІІ та Порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, №45.

Також суд зазначає, що згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

Так, в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки позивач отримав право на перерахунок пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ у січні 2018р., а Постанова №103, яка фактично звужує право позивача на отримання розміру перерахованої пенсії за 2016-2017 роки, без внесення змін до відповідного Закону, прийнята 21.02.2018р., яка набрала чинності 24.02.2018р.

У зв'язку з викладеними обставинами суд вважає заявлені позовні вимоги щодо визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р., здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018р. однією сумою, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008р., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на виконання рішення суду від 22.01.2018 року здійснив перерахунок та виплату позивачу пенсії, починаючи з 01.09.2008 року та з 01.01.2014р. Доплату пенсії у розмірі 14402,50 грн. проведено у липні 2018 року. Вказані обставини не заперечуються позивачем.

Відповідно ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам щодо втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).

Згідно положень ст.1, 2 Закону №2050-ІІІ: підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (в данному випадку органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Методика обчислення розміру компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати визначена у ст.3 Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ.

Відповідач стверджує, що ним не було порушено приписів законодавства з приводу виплати компенсації позивачу, оскільки, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи відповідача обґрунтованими, оскільки, у разі, коли пенсія нараховуються за рішенням суду (в нашому випаку рішення суду від 22.01.2018р.), то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем був здійснений перерахунок та сплата пенсійних виплат позивачу.

Визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Отже, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.09.2008р., оскільки рішення суду від 22.01.2018 року виконано відповідачем своєчасно, тобто в межах одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили та відсутністю підстав для застосування положень Закону №2050-III, оскільки не дотримано передумову у вигляді порушення строків виплати нарахованих доходів.

Щодо вимоги позивача подати протягом 15 днів з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Однак, враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідачів подати звіт про виконання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 242, 243, 245, 246, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р., здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018р. однією сумою.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61184, код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко