Постанова № 76416748, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1924/18 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування у частині наказу від 20 березня 2018 року №755, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 20 березня 2018 року № 775 (із змінами) в частині скасування наказу від 12 січня 2018 року № 118 ГУНП в Черкаській області щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в поліції у сумі 158 580 грн. та висновку від 12 січня 2018 року про призначення одноразової допомоги.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора відділу нагляду за станом доріг управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області та за наказом від 29 вересня 2017 року №260 о/с звільнений зі служби в поліції за п. 4 (через скорочення штатів) ч.1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-ІV (а.с.103).

Відповідно до постанови від 07 грудня 2017 року М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» захворювання у колишнього поліцейського ОСОБА_3 у формуванні причини зафіксовано: «так, пов'язані з проходженням служби у поліції».

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №876110 від 13 грудня 2017 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції (а.с.39).

02 січня 2018 року позивач звернувся із заявою до начальника ГУПН у Черкаській області про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності (а.с.60).

12 січня 2018 року затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (а.с.62). також 12 січня 2018 року прийнято наказ № 118 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у сумі 158 580 грн. у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.

В подальшому відповідачем було переглянуто всі матеріали стосовно заяв усіх претендентів на виплату одноразової грошової допомоги та встановлено, що право на виплату одноразової грошової допомоги виникає у разі звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у п.п. 3,4 ч.1 статті 97 Закону № 580 та встановлено, що позивач звільнений зі служби в поліції за п.4 ч.1 статті 77 Закону № 580 - через скорочення штатів (за наявної відмови від запропонованих посад - а.с.59), тому він не набув права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги.

У зв'язку з наведеним наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №775 (із змінами) від 20 березня 2018 року скасовано наказ від 12 січня 2018 року № 118 та висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції у сумі 158 580 грн. (а.с.43).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (далі-Закон №580).

Порядком призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України "Про Національну поліцію".

Так, ч.1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

- загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

- смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

- визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

- визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 статті 97 Закону №580).

Відповідно до ч.1 статті 99 Закону №580, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги:

4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності:

а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;

б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;

в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 (далі Порядок №4, в редакції на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пп.4 п.5 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, що виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №4 передбачено, що посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського. У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4 встановлено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Так, судом першої інстанції вірно було визначено, що однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.4 ч.1 статті 97 Закону № 580 є дотримання зв'язку із причиною/підставою звільнення особи з поліції внаслідок саме захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно п.2 ч.1 статті 77 Закону № 580 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).

Як зазначалося вище, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29 вересня 2017 року №260 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 4 (через скорочення штатів) ч.1 статті 77 Закону № 580, а не за п.2 (через хворобу) ч.1 статті 77 Закону № 580, у зв'язку з чим, суд в оскаржуваному рішенні дійшов вірного висновку про відсутність порушень законодавства з боку відповідача та підстав для задоволення позову.

Згідно статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Положеннями статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема належить прийняття законів. Згідно із п.4 ч.1 ст.97 Закону № 580 одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

При цьому, вказане положення Закону № 580 не визнано неконституційними, не скасовано, є чинними, а тому відповідач при прийнятті спірного наказу зобов'язаний був діяти відповідно до вимог існуючого законодавства.

Так, навіть за умов існування певної несправедливості щодо позивача у відносинах, що склалися в даному випадку, суд не має можливості підміняти собою законодавчий орган та змінювати чи довільно трактувати норми законодавства.

ЄСПЛ у рішенні у справі Thlimmenos проти Греції від 06.04.2000, № 34369/97 наголосив, що згідно зі ст.14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у ст.14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Згідно статті 7 Загальної декларації прав людини усi люди рiвнi перед законом i мають право, без будь-якої рiзницi, на рiвний їх захист законом; мають право на рiвний захист вiд якої б то не було дискримiнацiї, що порушує цю Декларацiю, i вiд якого б то не було пiдбурювання до такої дискримiнацiї. Згідно Конституції України (ст.24) не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» терміни «дискримінація за ознакою інвалідності», «розумне пристосування» та «універсальний дизайн» вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права інвалідів».

Позивач посилається у спірних правовідносинах на прояв дискримінації у не забезпеченні додаткових соціальних виплат, проте не обґрунтовує про яку форму йдеться (de jure (правова), що закріплена в законах; de facto (неофіційна), що укоренилася у звичаях) спрямованою на обмеження стосовно особи та не мотивує стосовно якої із ознак (раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, релігії, ґендера, етнічної приналежності, національності або сексуальної орієнтації, за мовними або іншими ознаками) прямої чи непрямої дискримінації йдеться у контексті вирішення вимоги поновлення порушеного права (гарантованого основного та/або додаткового) позивача з метою встановлення несправедливого поводження з боку відповідача щодо позитивних зобов'язань держави, оскільки у позові йдеться про трактування п.4 ч.1 ст.97 ст.77 Закону № 580 з боку відповідача.

Згідно ч.3 статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не вважаються дискримінацією дії, що не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Таким чином, висновок апелянта про те, що звільнення позивача у зв'язку із скороченням штату не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції є необґрунтованим та не відповідає положенням Закону України "Про Національну поліцію", оскільки зміст ч.1 статті 97 зазначеного Закону вказує на вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, розширеному тлумаченню дана норма Закону не підлягає.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії Головного управління Національної поліції України в Черкаській області стосовно відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків є правомірними.

За наведеного, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.