
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/319/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України в Черкаській області", Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» (далі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» щодо невиконання розпорядження Головного управління Національної поліції в Черкаській області про направлення позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності, встановлення позивачу групи інвалідності та визначення відсотків втрати працездатності та не направлення Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області довідок МСЕК із зазначенням про наявність у позивача групи інвалідності та ступеню втрати працездатності;
- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області протиправною;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою працездатності поліцейського, виходячи з 90 кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року в розмірі 144 000 грн. 00 коп. (сто сорок чотири тисячі) грн. (1600 х 90 розмірів прожиткового мінімуму).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 2016 року за результатами обстеження позивача під час проходження ним військово-лікарської комісії складено свідоцтво про хворобу №333, яким позивача визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, а захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та наказом від 30 вересня 2016 року №167 о/с звільнений зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області видано направлення від 03 жовтня 2016 року №12/9-нап-73 на адресу т.в.о. державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» щодо направлення позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення позивачу групи інвалідності.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №542394 від 09 червня 2017 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати у відсотках серії 12 ААА №022874, позивачу визначено 70 відсотків втрати професійної працездатності.
Позивач 05 липня 2017 року звернувся до ВЛК державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» щодо внесення змін до постанови про причинний зв'язок захворювань у свідоцтві про хворобу від 27 вересня 2016 року №333 («захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ» змінити на «захворювання пов'язані з проходженням служби в поліції») у зв'язку із набранням чинності наказом МВС України від 03 квітня 2017 року №285.
Постановою ВЛК державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 07 липня 2017 року постанову про причинний зв'язок захворювань згідно свідоцтва про хворобу від 27 вересня 2016 року №333 відмінено та зазначено, що « - Захворювання, так, пов'язані з проходженням служби в поліції».
06 листопада 2017 року Черкаською обласною МСЕК №1 видано позивачу довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №872792, якою позивачу з 17 жовтня 2017 року встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції та відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати у відсотках серії 12 ААА №023164, позивачу визначено 70 відсотків втрати професійної працездатності.
06 грудня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності поліцейського, виходячи з 90 кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року в розмірі 144 000 грн. 00 коп.
Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22 грудня 2017 року №29/К-246 повідомлено позивача, що він не має права на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, оскільки в супереч вимог статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», з моменту звільнення позивача зі служби в поліції та до моменту отримання ним (встановлення) інвалідності пройшло більше ніж шести місяців.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (далі-Закон №580).
Порядком призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України "Про Національну поліцію".
Так, ч.1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
- загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
- смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
- визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
- визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 статті 97 Закону №580).
Відповідно до ч.1 статті 99 Закону №580, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги:
4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності:
а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.
Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 (далі Порядок №4, в редакції на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до пп.4 п.5 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, що виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Таким чином, для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» необхідною умовою є дотримання строку для визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, зокрема протягом шести місяців після звільнення його з поліції.
Відповідно до п. 2.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 квітня 2008 року №189, основним завданням експертизи тимчасової непрацездатності є вирішення питання про направлення на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК) хворого при встановленні в нього стійкого чи незворотного характеру захворювання, наявності несприятливого трудового прогнозу незалежно від терміну тимчасової непрацездатності.
Згідно статті 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці. Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв'язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім'ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв'язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року №455, направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
Крім того, відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності встановлені у Розділі 4 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 квітня 2008 року №189, зокрема, перший - лікуючий лікар; другий - завідувач профільного відділення; треті - лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я (далі - ЛКК); четвертий - заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН; п'ятий - відповідальна особа органу охорони здоров'я з ЕТН.
За пп. 5.3.1 п. 5.3 Розділу 5 Положення №189 визначено, що на третьому рівні експертизи тимчасової непрацездатності лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я - вирішує питання експертизи тимчасової непрацездатності за поданням лікуючого лікаря та завідувача відділення після особистого огляду та вивчення даних медичної облікової документації хворого щодо обстеження, подальшого лікування, надання рекомендацій щодо раціонального працевлаштування та інших питань.
Як вбачається з матеріалів справи, після отримання державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» направлення від Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 03 жовтня 2016 року №12/9-нап-73 щодо скерування позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення позивачу групи інвалідності - позивач до жодного лікаря державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» не з'являвся, медичного огляду та для оформлення документів на МСЕК не проходив. Відтак, лікарсько-консультативна комісія державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» не мала підстав самостійно розглядати медичну документацію з метою вирішення питання про направлення позивача для огляду у МСЕК.
Крім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров'я та дітей з інвалідністю проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв'язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.
Таким чином, судом першої інстанції вірно було зазначено, що встановлення позивачу групи інвалідності, визначення відсотків втрати працездатності та направлення Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області довідок МСЕК із зазначенням про наявність у позивача групи інвалідності та ступеню втрати працездатності - відноситься до виключної компетенції МСЕК та не відноситься до повноважень державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області».
Відтак, немає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача ані до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області», ані до Головного управління національної поліції в Черкаській області.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії Головного управління Національної поліції України в Черкаській області стосовно відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, є правомірними.
За наведеного, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.
Судове рішення № 76416706, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/319/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: