Постанова № 76416635, 12.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2018 рокусправа № 804/2802/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельник В.В.

судді: Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (головуючий суддя -Дєєв М.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 до третя особа про Міністерства юстиції України Міністерство внутрішніх справ України визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач), третя особа Міністерство внутрішніх справ України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не проведення останнім позапланової перевірки суб'єкта нормотворення - Міністерства внутрішніх справ України щодо дотримання ним законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів на підставі заяви ОСОБА_1 від 22.10.2017 року про виявлення ним незаконної практики встановлення з 01.01.2016 року нових правових норм листом Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 «Про окремі питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій» з додатками до нього, зокрема: форми довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на 1 арк. в 1 прим., інформації про середні розміри надбавок та премії, що фактично сплачені за грудень 2015 року на 16 арк. в 1 прим.;

- зобов'язати Міністерство юстиції України провести у п'ятиденний термін позапланову перевірку суб'єкта нормотворення Міністерства внутрішніх справ України щодо дотримання ним законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів на підставі заяви ОСОБА_1 від 22.10.2017 року про виявлення ним незаконної практики встановлення з 01.01.2016 року нових правових норм листом Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 «Про окремі питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій» з додатками до нього, зокрема: форми довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на 1 арк. в 1 прим., інформації про середні розміри надбавок та премії, що фактично сплачені за грудень 2015 року на 16 арк. в 1 прим., а саме, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах не передбачених законодавством;

- зобов'язати Міністерство юстиції України зобов'язати суб'єкта нормотворення Міністерство внутрішніх справ України підготувати та подати у місячний строк на реєстрацію до Міністерства юстиції України нормативно-правовий акт про визначення та встановлення з 01.01.2016 року для перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ України (міліції) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах установлених законодавством, як того вимагають приписи ч.3, ч.18 ст.43, ч.4 ст.63, ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-12 від 09.04.1992 року та пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої йому моральної шкоди в розмірі 189000 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що 22.10.2017 року він звернувся із заявою до Міністерства юстиції України про скасування та відкликання з місць застосування листа Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 «Про окремі питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій», оскільки на думку позивача він спрямований до виконання з порушенням законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, а тому є нечинним та про вжиття заходів реагування до МВС України щодо порушення ним законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. 28.11.2017 року листом вих. №46286/Л-26616/10.1 відповідачем було повідомлено позивача, що листи не є нормативно-правовими актами та з метою проведення перевірки, щодо дотримання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів відповідач звернувся до МВС України з вимогою щодо надання завіреної належним чином копії зазначеного листа. Позивач повторно звертався до відповідача із подібними заявами, при цьому отримував аналогічні відповіді. Позивач вважає незаконною бездіяльність відповідача, яка настала внаслідок того, що ним було проігноровано вимоги Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Наказу Міністерства юстиції України № 93/5 (далі - Наказ Мінюсту № 93/5) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за № 67/20380) «Про затвердження Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів». Також позивачем зазначено, що відповідач своїми протиправними діями спричинив йому моральну шкоду, яка на підставі ст. 21 КАС України підлягає відшкодуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року відкрито провадження у справі №804/2802/18.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №804/2802/18 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач), третя особа Міністерство внутрішніх справ України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що зі змісту листа Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 вбачається, що він надісланий до ліквідаційних комісій з метою забезпечення виконання вимог актів законодавства України та рішень судів, має інформаційний, рекомендаційний характер, не містить нових правових норм, не відповідає ознакам нормативно-правового акту, оскільки він не встановлює та не змінює чи скасовує норми права, а тому відсутня необхідність його реєстрації відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Наказу Міністерства юстиції України № 93/5 (далі - Наказ Мінюсту № 93/5) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 р. за № 67/20380) «Про затвердження Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів». Міністерство юстиції України здійснює перевірки саме щодо нормативно-правових актів суб'єктів нормотворення, таким чином враховуючи, що у своїй заяві позивач зазначив про проведення перевірки саме, щодо листа Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017, який, як вже зазначалось не є нормативно-правовим актом, а отже не підлягає державній реєстрації як нормативно-правовий акт, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки.

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано те, що згідно із п. 1.5. розділу 1 наказу Міністерства юстиції України №93/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за №67/20380) «Про затвердження Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів» - основним завданням відповідача є проведення перевірок суб'єктів нормотворення та виявлення ним порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів: щодо неподання, несвоєчасного подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також щодо надіслання для виконання вказівок, роз'яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми, інших порушень.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подано.

Третя особа - Міністерство внутрішніх справ України, належним чином сповіщена про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання свого представника не направила, про причини їх неявки суд не сповістила.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника третьої особи.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №804/2802/18 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши учасників судового процесу, кожного окремо, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 22 жовтня 2017 року позивач звернувся із заявою до Міністерства юстиції України про скасування та відкликання з місць застосування листа Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 «Про окремі питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій» та вжиття заходів реагування до Міністерства внутрішніх справ України щодо порушення ним законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів (а.с. 12).

28.11.2017 року листом вих. №46286/Л-26616/10.1 відповідачем було повідомлено позивача, що листи не є нормативно-правовими актами, а тому не підлягають державній реєстрації та з метою проведення перевірки, щодо дотримання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів відповідач звернувся до МВС України з вимогою щодо надання завіреної належним чином копії зазначеного листа (а.с. 13).

01.12.2017 року позивач звернувся на гарячу лінію Кабінету міністрів України №1545 з заявою про зобов'язання Міністерства юстиції України невідкладно надати позивачу результати (висновок) його перевірки щодо законності дій Міністерства внутрішніх справ України при визначенні ним позивачу на підставі вище зазначеного листа щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2016 року.

18.12.2017 року Міністерство юстиції України за результатом звернення позивача на гарячу лінію Кабінету міністрів України №1545 надало відповідачу лист за вих. №49451/Л-29926/10.1 відповідно до якого вказано, що відповідач повторно звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з вимогою щодо надання йому завіреної в установленому порядку копії відповідного листа (а.с. 15).

20.12.2017 року позивач вдруге звернувся з заявою до Міністерства юстиції України з проханням невідкладно надати йому результати (висновок) реагування відповідача щодо законності дій Міністерства внутрішніх справ України при призначенні позивачу на підставі листа від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2016 року (а.с. 14).

23.01.2018 року листом вих. №24.19/Л-31950/10.1.4 відповідачем було надано відповідь, відповідно до якої зазначено, що види грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлюються відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.02.2008 року №45, при цьому лист Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 має роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер та вказано, що Міністерство юстиції України не здійснює правової оцінки дій органів державної влади та їх посадових осіб (а.с. 16).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перевірки листа Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 1, 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, встановлено, що Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (далі - Положення №731) та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за №381/10661.

Згідно з п. 1 Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/98 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 3 Положення №731 на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з п. 4 Положення №731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Водночас, відповідно до п. 5 Положення №731 на державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Судом першої інстанції правильно зазначено, що правові норми можуть бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

При цьому, листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, носять лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер та не містять нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Зі змісту листа Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 вбачається, що він надісланий до ліквідаційних комісій з метою забезпечення виконання вимог актів законодавства України та рішень судів, має інформаційний, рекомендаційний характер, не відповідає ознакам нормативно-правового акту, оскільки він не встановлює та не змінює чи скасовує норми права, а тому відсутня необхідність його реєстрації відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Наказу Міністерства юстиції України № 93/5 «Про затвердження Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 р. за № 67/20380.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Міністерства юстиції України провести позапланову перевірку суб'єкта нормотворення Міністерства внутрішніх справ України щодо дотримання ним законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та зобов'язання Міністерства юстиції України зобов'язати суб'єкта нормотворення Міністерство внутрішніх справ України підготувати та подати у місячний строк на реєстрацію до Міністерства юстиції України нормативно-правовий акт про визначення та встановлення з 01.01.2016р. для перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ України (міліції) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах установлених законодавством, як того вимагають приписи ч.3, ч.18 ст.43, ч.4 ст.63, ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-12 від 09.04.1992 року та пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає наступне.

Порядком проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 19.01.2012 року № 93/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2012 року за № 67/20380, встановлено єдиний механізм здійснення Міністерством юстиції України та територіальними органами юстиції перевірок стану додержання суб'єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 1.5 вказаного порядку основним завданням проведення перевірок суб'єктів нормотворення є виявлення порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів: неподання, несвоєчасного подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, які відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз'яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми, інших порушень.

З вищевказаного вбачається, що Міністерство юстиції України здійснює перевірки саме щодо нормативно-правових актів суб'єктів нормотворення, таким чином враховуючи, що у своїй заяві позивач зазначив про проведення перевірки саме, щодо листа Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017, який, як вже зазначалось не є нормативно-правовим актом, а отже не підлягає державній реєстрації як нормативно-правовий акт, тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки.

Колегія суддів, приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, бере до уваги й те, що згідно Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №228, Міністерство юстиції України не здійснює оцінки дій органів влади та їх посадових осіб.

Суд також враховує те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволені адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №804/2802/18 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №804/2802/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 13 вересня 2018 р.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова