Рішення № 76416408, 13.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2018 року № 810/2240/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2 до третя особа проДепартаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі по тексту - позивачі) звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідачі), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача у вигляді неналежного оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю та не застосування заходів реагування щодо державного нагляду та не видачі приписів на усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були зафіксовані у період часу з 16.01.2018р. по 29.01.2018р. в акті №Т-2901/2;

- зобов'язання відповідача застосувати заходи реагування щодо державного нагляду та видати приписи на усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були зафіксовані у період часу з 16.01.2018р. по 29.01.2018р. в акті №Т-2901/2;

- зобов'язання відповідача застосувати заходи реагування щодо державного нагляду та видати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт: багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2; Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2018р. справу №810/2240/18 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва за територіальною підсудністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2018р. справу №810/2240/18 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27.08.2018р. до справи №810/2240/18 залучено другого відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача у вигляді неналежного оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю та не застосування заходів реагування щодо державного нагляду та не видачі приписів на усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були зафіксовані у період часу з 16.01.2018р. по 29.01.2018р. в акті №Т-2901/2, оскільки порядок перевірки також передбачений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідач-1 02.07.2018р. через канцелярію суду подав письмовий відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з тих підстав, що положення частин 7, 8, 9 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не розповсюджуються на органи державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний дотримуватись виключно частин 1 - 4, 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки статтею 2 зазначеного Закону визначено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Положення частини 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» кореспондуються також з абз. 2 пункту 1 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, відповідно до якого під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Третя особа 27.07.2018р. через канцелярію суду подала пояснення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з тих самих підстав, що й відповідач - 1.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

В С Т А Н О В И В:

Як зазначають позивачі, слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №41017110000000087, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 09.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, стосовно будівництва житлового комплексу «Празький квартал - 2» де третя особа ОСОБА_3 є замовником. Даний факт підтверджується копією витягу з кримінального провадження №41017110000000087.

Як встановлено досудовим розслідуванням, забудовники ЖК «Празький квартал -2», самовільно, всупереч установленому законом порядку здійснюють будівельні роботи по АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1.

Внаслідок будівництва ЖК «Празький квартал -2» всупереч вимогами містобудівного законодавства, ОСОБА_1, як власнику суміжної земельної ділянки завдано збитків в особливо великих розмірах через знецінення вартості садиб позивачів внаслідок забудови сусідньої ділянки, з кадастровим номером НОМЕР_1, багатоквартирними та багатоповерховими житловими будинками в порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, які виникли внаслідок втрати ринкової вартості (знецінення) садиби позивача ОСОБА_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 та садиби ОСОБА_2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5.

Отже, реальні збитки полягають в упущеній вигоді, доходах, які позивачі мали отримати за звичайних обставин, продавши садибу, якби їхнє право не було порушено незаконним будівництвом ЖК «Празький квартал -2» по АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1. Розмір збитків ОСОБА_1 складає 2 213794,94 грн. Дана обставина підтверджується висновком зі Звіту з визначення розміру збитків (знецінення вартості садиби) ОСОБА_1 виконаним суб'єктом оціночної діяльності приватним підприємством «Олімп - Консалтинг» від 05.07.2017 року, який є в матеріалах наведеного вище кримінального провадження. Розмір збитків ОСОБА_2 буде надано під час підготовчого засідання.

24 липня 2017 року ОСОБА_1, а 06.11.2017р. ОСОБА_2 визнано потерпілими у кримінальному провадженні №41017110000000087, що підтверджується довідкою слідчого СУ ГУНП в Київській області Бруссо К.М.

У зв'язку з викладеним, у період з 16.01.2018р. по 29.01.2018р. згідно направлення на проведення позапланової перевірки №25.18/01 від 16.01.2018р. на підставі звернення ОСОБА_5 від 19.12.2017р. №10/10-Д-1912/6 відповідачем проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва Комплекс багатоквартирних житлових будинків, а саме: Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2; Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, за адресою: АДРЕСА_3. Замовник - громадянин ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт №Т-2901/2, яким встановлено, що у період з 28.11.2016 року до 02.12.2016 року та з 15.12.2016 року по 16.12.2016 року було проведено позапланову перевірку під час якої було встановлено: земельна ділянка за вищезазначеною адресою використовується гр. ОСОБА_3 на підставі договору оренди земельної ділянки від 23.03.2016р., зареєстрованому в реєстрі за № 1135, договору про внесення змін до договору оренди землі від 15.07.2016р., зареєстрованому в реєстрі за № 2674 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.07.2016р. № 63614152, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 2,50га, кадастровий номер НОМЕР_1.

На забудову земельної ділянки було отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на об'єкти: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем», за адресою - АДРЕСА_1, за № 148/2016 та №149/2016, від 25.07.2016, видані відділом містобудування та архітектури Кисво-Святоишнської райдержадміністрації; «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем», за адресою - АДРЕСА_2, за № 146/2016 та №147/2016, від 25.07.2016, видані відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями», за адресою - АДРЕСА_3 за № 143/2016, №144/2016 та № 145 від 25.07.2016, видані відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації.

Проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_6 та затверджена замовником від 25.07.2016р. Категорія складності - III. Головний інженер проекту та особа відповідальна за здійснення авторського нагляду ОСОБА_7, кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_2.

Технічний нагляд здійснює ОСОБА_8, кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_3.

Так за результатами перевірки та враховуючи надані та пред'явлені документи встановлено, замовником і (уповноваженою особою) будівництва не було надано (пред'явлено): завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення даного комплексу багатоквартирних житлових будинків, в повному обсязі затверджену в установленому порядку проектну документацію, наказ на затвердження проектної документації.

Також було встановлено, що відстань від довгої сторони багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, (відповідно до вищезазначеної декларації передбачено будівництво багатоповерхового житлового будинку з поверховістю цоколь + 10 поверхів) за адресою - АДРЕСА_1 до деяких будівель і споруд які розміщені на суміжних земельних ділянках (НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9) становить лише 18,74м, чим порушено п. 3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» при розміщенні 9-16 поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться.

До того ж, за критеріями таблиці 1, ДСТУ вищезазначена будівля (об'єкт будівництва) відносяться: до класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки), та відповідно до таблиці А.1, ДСТУ належать до V категорії складності.

Замовником будівництва гр. ОСОБА_3 розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва даного комплексу багатоквартирних житлових будинків без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено, cт. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 15.12.2016 року також замовнику надано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №C-1512/l від 15.12.2016 року (зупинено з 15.12.2016 року) та припис усунення порушення №С-1512/2 від 15.12.2016 року з вимогою, усунути виявлені під час перевірки порушення до 15.03.2017 року.

Департаментом 19.12.2016 року прийнято рішення №403 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016р. № КС 083162092215, від 27.07.2016р., за № КС 083162092225, від 27.07.2016 року № КС 083162092232, від 27.07.2016 року № КС 083162092184, від 27.07.2016 року № КС 083162092193, від 27.07.2016 року № КС 083162092202, від 27.07.2016 року № КС 083162092208

19 грудня 2016 року наказом Департаменту №425 скасовано реєстрацію вищезазначених декларацій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2017 року про вжиття заходів забезпечення позову зупинено дію рішення Департаменту № 403 від 19.12.2016 року та наказу Департаменту № 425 від 19.12.2016 року про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, приписів Департаменту №С-1512/1 та №С-1512/2 від 15.12.2016 року, реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт поновлено.

У період з 23.01.2017 року по 27.01.2017 року проведено наступну позапланову перевірку об'єкту будівництва.

Перевіркою встановлено, що вимоги припису про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт від 15.12.2016р. №С-1512/1 замовником будівництва гр. ОСОБА_3 не виконуються, будівельні роботи не зупинено, а саме: на багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 продовжується виконання будівельних робіт (влаштовано капітальну цегляну кладку зовнішніх та внутрішніх стін вище перекриття десятого поверху, а також частково заповнено віконні прорізи).

На багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 продовжується виконання будівельних робіт з влаштування залізобетонного фундаменту.

Вищезазначеними діями замовником будівництва порушено вимоги ч.4 cт. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 26.01.2017 року також замовнику надано припис про усунення порушення від 26.01.2017 року №С-2601/1 з вимогою усунути допущені порушення шляхом виконання вимог припису про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт від 15.12.2016 року №С-1512/1 та у строк до 27.01.2017р. повідомити Департамент про виконання вимог зазначеного припису.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі № 810/2596/17 дію припис про усунення порушення від 26. 01.2017 року №С-2601/1 було зупинено до закінчення розгляду судової справи.

У період з 17.03.2017 року по 23.03.2017 року Департаментом проведено наступну позапланову перевірку зазначеного вище об'єкту будівництва.

Даною перевіркою встановлено, що станом на 23.03.2017 року вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил від 15.12.2016 року №С-1512/2 замовником будівництва ОСОБА_3 не виконано, чим порушено вимоги ч. 4 cт. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 23.03.2017 року також замовнику надано припис усунення порушення від 23.03.2017 року № C-2303/l з вимогою, усунути допущені порушення шляхом приведення земельної ділянки до первинного стану до 23.05.2017 року.

Результати зазначеної перевірки замовником оскаржено до суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі № 810/2596/17 дію припис усунення порушення від 23.03.2017 року № С-2303/1 було зупинено до закінчення розгляду судової справи.

У період з 24.05.2017 року по 30.05.2017 року Департаментом проведено наступну позапланову перевірку зазначеного вище об'єкту будівництва.

Зазначеною перевіркою встановлено, що станом на 30.05.2017 року вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил від 23.03.2017р. №С-2303/1 замовником будівництва ОСОБА_3 не виконано, чим порушено вимоги ч. 4 cт. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 30.05.2017 року.

Департаментом після проведення вищезазначеної перевірки було подано позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкту відповідності до cт. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Результати зазначеної перевірки замовником оскаржено до суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі № 810/2596/17 дію припис усунення порушення від 23.03.2017 № С-2303/1 було зупинено до закінчення розгляду судової справи.

У період з 26.05.2017 року по 01.06.2017 року та з 09.06.2017 року по 12.06.2017 року Департаментом проведено наступну позапланову перевірку зазначеного вище об'єкту будівництва.

Під час проведення позапланової перевірки було надано частково проектну документацію, яка розроблена ФОП «ОСОБА_6.» сертифікат НОМЕР_2, головний інженер проекту ОСОБА_7

На підставі показників, що містяться у наданій замовником проектній документації зроблено розрахунок категорії складності та класу наслідків (відповідальності) зазначеного об'єкту будівництва.

Так, відповідно до розрахунку об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності (клас наслідків (відповідальності) ССЗ).

Окрім того, перевіркою встановлено, що проектантом ФОП «ОСОБА_6.» передано замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкт, яка розроблена з порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено cт. 23, 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», cт. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 7.6 та додатку «Д» ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п. 3.7 ДЕН « 360-92** «Планування і забудова міських і сільських, поселень», п. 4.9 ДВН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 12.06.2017 року, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.06.2017 року №С-1206/3 з вимогою з 15.06.2017 року зупинити виконання будівельних робіт на зазначеному об'єкті та припис про усунення порушення вимог законодавства від 12.06.2017 року N°C-1206/4 з вимогою усунути допущені порушення до 12.07.2017 року.

До того ж, рішенням Департаменту від 21.06.2017 року №253 та наказом від 21.06.2017 року №267 реєстрацію вищезазначених декларацій про початок виконання будівельних робіт скасовано.

Ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року у справі №810/2596/17 дію рішення Департаменту від 21.06.2017 року №253, наказу від 21.06.2017 року №267, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.06.2017 року №С-1206/3 та припис про усунення порушення вимог законодавства від 12.06.2017року №С-1206/4 Департаменту зупинено.

У період з 13.11.2017 року по 24.11.2017 року Департаментом проведено перевірку (Акт № Т-2411/7) вищезазначеного об'єкту будівництва, за результатами, якої встановлено наступне.

Замовником будівництва гр. ОСОБА_3 розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків (Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, за адресою - АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, за адресою - АДРЕСА_3.) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено, cт. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, було встановлено, що відстань від багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, (за адресою - АДРЕСА_1) до будівель і споруд які розміщені на суміжній земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_5 становить лише 7 м., чим порушено п. 3.13 (Додаток 3.1, таблиця 1) ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» оскільки відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основи розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм протипожежних вимог, крім того і від гаражів (при різних вимогах (протипожежних, санітарно-гігієнічних та ін.) до мінімально допустимих відстаней між будинками і спорудами при проектуванні треба приймати величини найбільші з них.)

За результатами проведеної позапланової перевірки було складено акт № Т-2411/7, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.11.2017 року № С-2411/8 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.11.2017 року № С-2411/9.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду про вжиття заходів про забезпечення позову від 11 грудня 2017 року у справі № 810/4239/17 дію приписів від 24.11.2017 року № С-2411/8 та № С-2411/9 було зупинено до закінчення розгляду судової справи.

Під час проведення позапланової перевірки у період з 16.01.2018 року по 29.01.2018 року на об'єкті будівництва за вищезазначеною адресою викопуються будівельні роботи з будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків а саме: Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, за адресою - АДРЕСА_1 (виконано будівельні роботи з влаштування залізобетонного фундаменту, влаштовано десять поверхів, покрівлю, завершується влаштування фасаду, виконуються внутрішні опоряджувальні роботи), АДРЕСА_1 (виконано будівельні роботи з влаштування залізобетонного фундаменту, влаштовано десять, три та шість поверхів); Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, за адресою - АДРЕСА_3 (виконано будівельні роботи з влаштування залізобетонного фундаменту).

Відповідно п. 4.2 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» (далі - ДСТУ) проектування об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об'єктів інженернотранспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об'єкт будівництва в цілому.

При цьому категорію складності такого об'єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А. 1, рахованими для об'єкта будівництва в цілому.

Зокрема п.4.3 ДСТУ Клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ.

П.4.4 ДСТУ клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва визначають незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об'єкту.

П. 4.5 ДСТУ характеристики можливих наслідків є підставою для класифікації об'єктів будівництва по трьох класах наслідків (відповідальності) - СС1, СС2 та ССЗ та п'яти категоріях складності - І, ІІ, ІІІ, IV та V.

Характеристики є загальними і обов'язковими для об'єктів будівництва і не залежать від їх функціонального призначення.

Так за результатами перевірки та враховуючи надані та пред'явлені документи було встановлено, що відповідно до основних технічних показників по проектованим будівлям які зазначені в затвердженій проектній документації; містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки від 25.07.2016 року №№143/2016, 144/2016, 145/2016, 146/2016, 147/2016, 148/2016, 149/2016; деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016р № КС 083162092215. № КС 083162092225, № КС 083162092232, № КС 083162092184, № КС 083162092193, № КС 083162092202, № КС 083162092208 - загальна площа квартир (по трьом будинкам) становить 39 020,4 кв. м., загальна кількість квартир становить 1093 шт.

Оскільки категорію складності об'єктів будівництва визначають за усіма показниками таблиці 4.1. Визначаємо один з показників а саме: можливу небезпеку для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті.

П. 4.8. ДСТУ зазначено, що при підрахунку кількості осіб, яким може загрожувати небезпека для життя чи здоров'я, вважають, що на об'єкті постійно перебувають люди, якщо вони знаходяться там більше восьми годин на добу та не менше 150 днів на рік (загалом не менше 1200 годин за рік).

Тоді беручи до уваги п. 5.1. ДСТУ у житлових будинках - кількість осіб, які постійно перебувають на об'єкті визначається за нормою 21 кв. м. загальної площі на власники та кожного члена його сом "і та додатково 10,5 кв .м. на сім ю.

На підставі вищевикладеного (39 020.4 кв. м. - 10.5 х 1093)/21 = 1 311, 61 осіб.

У зв'язку з вищезазначеним маємо: загальна кількість людей, які перебувають на об'єкті становить 1 312 осіб.

В зв'язку з вищезазначеним за критеріями таблиці 1, ДСТУ вищезазначена будівля (об'єкт будівництва) відносяться: до класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки), та відповідно до таблиці .4.1, ДСТУ належать до V категорії складності.

Замовником будівництва гр. ОСОБА_3 розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва даного комплексу багатоквартирних житлових будинків без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено, cт. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, було встановлено, що відстань від багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, (за адресою - АДРЕСА_1) до будівель і споруд які розміщені на суміжній земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_5 становить лише 7 м., чим порушено п. 3.13 (Додаток 3.1, таблиця 1) ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» оскільки відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між: виробничими будинками треба приймати на основи розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм протипожежних вимог, крім того і від гаражів (при різних вимогах (протипожежних, санітарно-гігієнічних та ін.) до мінімально допустимих відстаней між будинками і спорудами при проектуванні треба приймати величини найбільші з них.)

Як вбачається з результатів проведеної перевірки, нових порушень, які б не були виявлені в ході попередніх 6-ти перевірок виявлено не було, а також оскільки, за кожні порушення, які були виявлені раніше приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та зупинення виконання будівельних робіт вже видавалися, то в результаті останньої перевірки, що була проведена у період з 16.01.2018 року по 29.01.2018 року - приписи не видавалися.

Не погоджуючись з оскаржуваною бездіяльністю щодо не прийняття після проведення перевірки припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були зафіксовані у період часу з 16.01.2018р. по 29.01.2018р. в акті №Т-2901/2 та у зв'язку із цим про зобов'язання вчинити певні дії, позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо доводів позивачів про порушення відповідачем норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суд зазначає, що відповідно до норм ст. 2 названого Закону заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Положення частини 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» кореспондуються також з абз. 2 пункту 1 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, відповідно до якого під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Суд зазначає, що спеціальними нормативно-правовими актами в даному випадку є Закон України «Про архітектурну діяльність» та Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року та Законом України «Про архітектурну діяльність №687-XIV.

За приписами статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Згідно статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 1, 2 Порядку №553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом ( п. 5 Порядку №553).

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 41 Закону № 3038-VІ Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення. (п.16, п.18 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.17,п.19,п.20 Порядку №553).

Отже, з аналізу вказаних норм Закону № 3038-VІ та Порядку №553 встановлено, що під час перевірки орган державного архітектурно-будівельного контролю має право видавати припис, це є його правом, а не обов'язком.

Крім того, з вказаних вище порушень відповідачем вже були винесені приписи, які є предметом спору в адміністративних справах №810/2596/17, №810/4239/17 та, які на даний час не скасовані.

Таким чином, з підстав вищевикладеного в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_6) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_7) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін