Рішення № 76416188, 11.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2797/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - О.В. Кашпур,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 08.08.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку його пенсії на підставі наданих документів;

зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, починаючи з 08.06.2017, виходячи з 50% грошового забезпечення, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, надбавки за виконання особливо важливих завдань та надбавки за особливі умови служби, згідно довідки військової частини А 0680 від 28.02.2018 № 625.

Позов мотивовано тим, що при призначенні пенсії за вислугу років до грошового забезпечення для нарахування пенсії не було враховано грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, надбавки за виконання особливо важливих завдань та надбавки за особливі умови служби, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що стало причиною зменшення її розміру та порушило його права. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії, проте останній відмовив у здійсненні такого перерахунку, зазначивши, що перерахунок пенсії здійснюється лише зі зміною розмірів грошового забезпечення чи введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Пенсійний фонд зазначив, що документи, які є в наявності у відповідача, не містять інформації про зазначені ОСОБА_1 додаткові складові грошового забезпечення. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки із цих видів грошового забезпечення сплачувалися страхові внески, а тому у відповідача є всі правові підстави для включення їх при обрахунку пенсії. Підставою для перерахунку є заява позивач та додана до заяви довідка. Крім того ОСОБА_1 зазначає, що із заявою до ГУ ПФУ в Чернігівській області він звернувся 08.06.2018, а тому в силу ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» він має право на перерахунок пенсії за 12 місяців, що передують цій даті, а саме з 08.06.2017.

Ухвалою суду від 13.08.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.

ГУ ПФУ в межах встановленого терміну було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач наполягає на тому, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Стосовно наданої позивачем довідки про його грошове забезпечення від 28.02.2018 № 625, пенсійний фонд зазначає, що ця довідка не є довідкою про додаткові види грошового забезпечення, а лише констатує наявність усіх виплат, які здійснені позивачеві, не містить інформації про те, що внески утримувались із кожної виплати та не визначає їх розмір. Крім того, довідка повинна містити інформацію про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби. Позивач звільнився в липні 2016 року, отже останнім місяцем перед звільненням є червень 2016 року. Також відповідач наполягає на тому, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям має тимчасовий характер та не включається до складу грошового забезпечення військовослужбовця. Крім того відповідач просить суд врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2018 у справі № К/9901/1465/17 286/2987/16-а, згідно з якою матеріальна допомога на оздоровлення , матеріальна допомога на вирішення соціально побутових-питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей. . За наведених обставин, ГУ ПФУ в Чернігівській області просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 28.07.2016 та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 50% грошового забезпечення на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач 08.06.2018 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок пенсії, до складу якої просить включити усі види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавку на особливі умови служби, згідно довідки військової частини В2336 від 28.02.2018 № 625 (а.с. 11-12).

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 03.07.2018 № 3523/03/В-12 повідомило позивачу, що виплати додаткових видів грошового забезпечення не є щомісячними, а також ті, що мають компенсаційний характер, не включаються до грошового забезпечення, з якого обчислюють пенсію, а тому включити до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія ОСОБА_1, метаріальну допомого для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу для оздоровлення, щомісячну додаткову грошову винагороду, враховуючи надано довідку військової частини В2336 від 28.02.2018 № 625, немає законних підстав.

Згідно довідки військової частини В2336 від 28.02.2018 № 625 (а.с. 13) ОСОБА_1 отримував такі види виплат: надбавка за виконання особливо-важливих завдань (п.п. 1 п. 5 ПКМУ № 1294); щомісячна додаткова грошова допомога; надбавка за особливі умови служби (дод.25 ПКМУ № 1294); грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. В довідці зазначено, що з даних видів грошового забезпечення сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі первинних документів, які знаходяться у в/ч А0680.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В силу частини першої статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям грошової допомоги на оздоровлення, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань визначені Постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260. Постановою 1294 передбачено право керівників державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (пп. 3 п. 5 Постанови № 1294).

Відповідно до п. 30.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260 (далі Інструкція 260) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (п. 33.1 Інструкції 260).

Згідно зі схемою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів (додаток № 25 до Постанови № 1294) до щомісячних видів грошового забезпечення віднесено, зокрема, надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя.

Також відповідно до п.п. 1 п. 5 Постанови 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надати право установлювати: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Також, Постановою «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 № 889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

У відповідності до вимог статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2942а15.

Згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17.07.1992 № 393(далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що після 01 січня 2011 року пенсія особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб обчислюється, виходячи з сум грошового забезпечення, до якого на підставі статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок.

Враховуючи наведене, суд вважає, що матеріальна допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога для оздоровлення , надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Водночас положеннями пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, зокрема, передбачено, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії; грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Календарний місяць - це місяць за календарем (грудень, січень, лютий і т.д.), тобто період з першого по останній день кожного місяця у календарному році (з 1 по 31 (30) число).

Надана позивачем копія довідки військової частини А 0680 від 28.02.2018 № 625 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.04.2015 по 27.07.2016, на підставі якої позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії, не охоплює 24 останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням позивача. Так, позивача звільнено з військової служби в запас згідно наказу Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України від 06.07.2016 № 4. Згідно із наказом від 27.07.2016 № 166 позивача виключено із списків військової частини – польова пошта В 2336.

Отже, довідка повинна включити в себе 24 календарні місяці, що передують місяцю звільнення позивача зі служби (липень 2016 року). Надана довідка охоплює 15 місяців, що йдуть перед липнем 2016 року та включає місяць звільнення позивача зі служби.

За наведених обставин суд вважає, що довідка військової частини А 0680 від 28.02.2018 № 625 не може бути підставою для перерахунку ОСОБА_1 пенсії.

Даний висновок узгоджуються з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 20.02.2018 у справі № 344/10887/17, від 28.02.2018 у справі № 522/9660/16-а, від 22.03.2018 у справі № 604/319/17, від 03.04.2018 у справі № 235/2874/17.

Отже, суд, не заперечуючи права позивача на отримання пенсії у належному розмірі, вважає, що на дату звернення до суду з позовом відсутній факт порушення відповідачем його прав на перерахунок пенсії на підставі довідки про нараховане грошове забезпечення від 28.02.2018 № 625.

Щодо тверджень Головного УПФУ в Чернігівській області про пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду, то суд вважає їх безпідставними. Судом встановлено, що позивача про відмову в перерахунку йому пенсії повідомлено листом від 03.07.2018 № 3523/03/В-12. До суду ОСОБА_1 звернувся 08.08.2018, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого 122 КАС України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14027, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. Пятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2018 року.

Суддя О.В. Кашпур