Рішення № 76415924, 12.09.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5576/17

провадження № 2/0274/1111/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2018 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Замеги О.В., за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Філії «Житомирське Регіональне управління» Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, треті особи: Богунський відділ державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Житомирська об»єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС У Житомирській області про звільнення заставленого майна з-під арешту,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду позовом, у якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог(а.с. 23-25) звільнити з-під арешту заставне майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 183, 6 м.кв., яке розташоване за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Карла Маркса. 19, яке належить ОСОБА_1, який накладений постановами державного виконавця Богунського відділу ДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області № 48355358 від 21 червня 2016 року, реєстрційнийномер запису про обтяження 15072579 від 22 червня 2016 року та № 55342088 від 08 грудня 2017 року, реєстрційнийномер запису про обтяження 23825983 від 08 грудня 2017 року.

Позовні вимоги обгрунотвує тим, що 05 грудня 2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір МІ-153-07. В забезпечення виконання зобов»язань за вказаним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 07 грудня 2007 року уклали договір іпотеки № б/н. Згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 183, 6 м.кв, яке розташоване за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Карла Маркса. 19. Дане приміщення належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 06 квітня 2007 року.

Відомості про обтяження нерухомого майна були внесені до Єдиного реєстру іпотек 07 грудня 2007 року за реєстраційним номером № 2396467, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна 07 грудня 2007 року за реєстраційним № 2396417, що підтверджується інформаційною довідкою № 109168275 від 27 грудня 2017 року. На даний час ПАТ КБ "Приватбанк" має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, за договором іпотеки № б/н, що 07.12.2007 року укладений між позивачем та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № МІ-153-07 укладеним між позивачем та ОСОБА_2 05.12.2007. Причиною такого рішення стала прострочена заборгованість. Проте арешт майна боржника ОСОБА_1 унеможливлює продаж іпотечного майна.

Сторони в судове засідання не з»явились, на адресу суду надіслали заяви у яких просять проводити розгляд справи у їх відсутності, представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач позов визнав.

Представник третьої особи – представник Житомирської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС У Житомирській області не з»явився. Надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує.

Представник третьої особи – представник Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області належним чином повідомлений про дату час і місце слухання справи у судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив.

Відповідно до вимог статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вимогами статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 05 грудня 2007 року ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № МІ-153-07. За яким ЗАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 45000,00 доларів США терміном повернення кредиту, відсотків, і винагороди відповідно до графіка погашення кредиту, але не пізніше 06 грудня 2012 року, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором(а.с. 5-8).

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 07 грудня 2007 було укладено договір іпотеки № б/н. Згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 183,6 кв.м., під літерою А, з цегли, що знаходяться м. Бердичеві, по вул. Карла Маркса, 19, та належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування від 06 квітня 2007 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта (9-11, 12-15).

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк". 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

В договорі іпотеки міститься запис накладення заборони відчуження зазначених в договорі нежилих приміщень, загальною площею 183,6 кв.м. за адресою: м. Бердичів, вул. Карла Маркса, 19, які належать ОСОБА_1.

Запис про накладення обтяження було зареєстровано в Єдиному реєстрі іпотек від 07 грудня 2007 року за реєстраційним номером № 2396467, Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна від 07 грудня 2007 року за реєстраційним № 2396417, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта № 109168275 від 27 грудня 2017 року (а.с. 12,13).

З матеріалів справи вбачається, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2015 року державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження (ВП № 48355358) з виконання виконавчого листа № 250 виданого 12 лютого 2015 року Житомирським окружним адміністративним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь Житомирської об»єднаної державної податкової інспекції у розмірі 40874, 35 грн.(а.с. 17).

На підставі постанови № 295/3109/17 виданої 12 червня 2017 року Богунським районним судом м. Житомира старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби 08 грудня 2017 року винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 (ВП № 55342088), реєстраційний номер запису про обтяження 23825983 від 08 грудня 2017 року, що підтверджується актуальною інформацією про державну реєстрацію обтяжень(а.с. 13, 18).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України(далі ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до частини першої статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаться на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно Інструкції «Про проведення виконавчих дій» № 74/5 від 15 грудня 1999 року та статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Стаття 3 Закону України «Про іпотеку», встановлює виникнення, застосування та пріоритет іпотеки. Відповідно до вказаної норми іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до вказаної норми Закону пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, позивач на сьогоднішній день не має можливості реалізувати вказаний вище предмет іпотеки за рішенням суду, оскільки на нього згідно зазначених постанов накладено арешт, що в свою чергу позбавляє права позивача на відновлення порушених його прав за кредитним та іпотечним договорами з боку відповідача ОСОБА_1.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач має вищий пріоритет для задоволення свої вимог за рахунок майна, що є предметом іпотеки, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про звільнення майна з-під арешту обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати у розмірі 1600 грн..

Керуючись статтями 7-10, 13, 141, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Філії «Житомирське Регіональне управління» Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Звільнити з-під арешту нежитлове приміщення, загальною площею 183,6 кв.м., що знаходиться вЖитомирській області у м. Бердичеві по вул. Карла Маркса, 19, та належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, накладений постановами державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області № 48355358 від 21 червня 2016 року, реєстраційний номер обтяження 15072579 від 22 червня 2016 року та № 55342088 від 08 грудня 2017 року, реєстраційний номер обтяження 23825983 від 08 грудня 2017 року .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її у письмовій формі до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суду Житомирської області.

Учасник справи, якому повне рішення або не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, знаходиться за адресою: п/і 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50,

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія МЕ номер 606505 виданий Червоноармійським РВ МВС України в Житомирській області 13 грудня 2004 року, РНОКПП НОМЕР_1.

Третя особа: Богунський відділ державної виконавчої службі м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, код ЄДРПОУ 35021511 знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 55.

Третя особа: Житомирська об»єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС У Житомирській області, код ЄДРПОУ 39904577, знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Перемоги, 2.

Головуючий суддя