Рішення № 76415520, 11.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1900/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування висновку №Р-5/6/5101-18 від 05.01.2018 року про відмову щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_2 та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що з 2002 року він неодноразово звертався до Головного управління ДМС в Одеській області з заявою для оформлення паспорта для виїзду за кордон. На протязі з 2002 до 2018 року жодним проблем та перешкод зі сторони Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області щодо оформлення або видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон не виникало.

Так, 18.12.2002 року Позивач оформив паспорт громадянина України для виїзду за кордон АХ334687, а 30.05.2014 року ЕК730733.

В листопаді 2017 року Позивач в черговий раз звернувся з заявою для оформлення паспорта для виїзду за кордон до Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області.

На протязі тривалого часу, жодної інформації про стан розгляду заяви щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон Позивачу не було відомо.

У зв'язку з чим, 04.01.2018 року Позивач звернувся з заявою про надання інформації про стан розгляду заяви щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон.

Відповідно до Листа Головного Управління Державної міграційної служби України №Р- 5/6/5101-18 від 05.01.2018 року, в оформленні або видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон було відмовлено на підставі пп.5, п.82 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 1001) (надалі - Порядок № 1001), а саме, якщо дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру картотек, не підтверджують інформацію, наданих заявником. Також відповідно до Листа 5/6/5101-18, працівниками Біляївського РВ було проведено перевірку наданих документів та здійснено заходи щодо ідентифікації заявника, проте в результаті проведених перевірок, громадянство України ОСОБА_2 не підтвердилося.

З метою усунення вищезазначених недоліків, Позивач звернувся з заявою про надання інформації щодо часу та підстав надання йому громадянство України.

Згідно з Відповіддю №5127/888 Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області було рекомендовано з приводу отримання інформації щодо документування паспортом громадянина України звертатися до Саратського РС ГУДМС України в Одеській області.

У зв'язку з чим, представник Позивача за довіреністю, ОСОБА_1, звернулася до Саратського РС УМВС України в Одеській області, проте Завідувач Саратського РС УМВС України в Одеській області відмовився надати запитувану інформацію та у реєстрації вищезначеної заяви.

Враховуючи вищевикладене, Позивач знову звернувся з Запитом про надання інформації щодо Позивача про час та підстави надання громадянства України до Саратського РС ГУДМС України в Одеській області.

09.02.2018 року Позивачем було направлено Запит про надання публічної інформації в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» та одночасно заявою про надання інформації в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Проте, станом на 24.04.2018 року (41 день від дня отримання Запиту) відповідь на Запит про надання публічної інформації від 08.02.2018 року Відповідачем так й не була надана.

Тобто станом на 24.04.2018 року жодної інформації щодо скасування громадянства України відносно Позивача не має.

Проте, Позивач, також на має можливості встановити зворотнього, так як відшовіді/інформації на дане питання не надає ні Біляївський РВ ГУ ДМС України в Одеській області, ні Саратський РС УМВС України в Одеській області ні Головне Управління Державної міграційної служби України.

На підставі викладеного позивач вважає висновок ГУДМС України №/6/5101-18 від 05.01.2018 про відмову щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_2 року є незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

16.08.2018 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову відповідач зазначає, що до Саратського РС ГУДМС України в Одеській області від Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області надійшов запит в зв'язку з перевіркою належності до громадянства України ОСОБА_2 та з проханням повідомити про наявність або відсутність заперечень щодо видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, так як з питання отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон звернувся ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

У зв'язку з тим, що громадянство України ОСОБА_2 не підтверджується Біляївсський РВ ГУ ДМС України в Одеській області направило листа до Саратського РС ГУ ДМС України в Одеській області щодо вжиття заходів відповідно п. 10.4 Наказу № 320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме погашення, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Відповідно до пункту 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.05.2014 № 152 ( в редакції постанови Кабінету міністрів України від 16.11.2016 № 1001) (далі - Порядок) Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон.

В результаті перевірки громадянство ОСОБА_2 не підтвердилось, а позивачу було роз'яснено, що заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта для виїзду за кордон.

15.08.2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій він додатково зазначив, що відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, викладених в адміністративному позові.

Відповідач зазначає що 12.12.2017 до Саратського РС ГУДМС України в Одеській області від Біляївського РВ ГУДМС України в Одеській області надійшов запит № 5137/5984, в зв'язку з перевіркою належності до громадянства України ОСОБА_2 та з проханням повідомити про наявність та відсутність заперечень щодо видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Проте Біляївський РВ ГУДМС України в Одеській області, не дочекавшись відповіді на свій запит № 5137/5984 від 12.12.2017 року, самостійно робить/приймає Висновок №5127/6210 від 27.12.2017 року, що громадянство ОСОБА_2 не підтверджується та самостійно приймає рішення про вжиття заходів, передбачених п.10,4. Наказу №320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі - Наказ М320) та просить повідомити про результати проведеної роботи для відмови у оформленні закордонного паспорта.

Проте, жодна з обставин, за яких погашаються, вважаються недійсними та знищуються паспорти не відповідає ситуації Позивача та не може бути використана відносно нього.

Таким чином, Позивач вважає дії Біляївського РВ ГУДМС України в Одеській області незаконними.

Також, в своїй Доповідній №5127/78 від 10.01.2018 року до Головного управління ДМС України в Одеській області Біляївський РВ ГУДМС України в Одеській області зазначає, що станом на момент направлення вищезазначеної Доповідної, станом на 10.01.2018 року, відповідь на запит № 5137/5984 від 12.12.2017 року до Саратського РС ГУДМС України в Одеській області не отримано.

Вищезазначене свідчить лише про ненадання відповіді Саратським РС ГУДМС України в Одеській області на запит № 5137/5984 від 12.12.2017 року та жодним чином не свідчить про те, що громадянство України ОСОБА_2 не підтверджується. Навпроти, вищезазначене свідчить про невиконання своїх обов'язків Саратським РС ГУДМС України в Одеській області та про перевищення повноважень Біляївським РВ ГУДМС України в Одеській області.

Проте, Відповідно до висновку №Р-5/6/5101-18 від 05.01.2018 року Головного управління ДМС України в Одеській області зазначено, що підставою для відмови заявнику в оформленні паспорту для виїзду за кордон є те, що «дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником». Також, в даному Висновку №Р-5/6/5101-18 зазначено, що була проведена перевірка наданих документів та здійснено заходи щодо ідентифікації заявника, тобто Позивача, та за результатами проведеної перевірки громадянство України Позивача не підтвердилось.

Крім того, позивач додатково зазначив, що 13.06.2018 року по справі №815/1898/18 рішенням Одеського окружного адміністративного суду, яким визнано протиправною бездіяльність Саратського районного сектору ДМС України в Одеській області, яка виявилася у ненаданні відповіді на запит про надання публічної інформації від 08.02.2018року та зобов'язано Саратський районний сектор ДМС України в Одеській області протягом строку встановленого законодавством, надати належну обґрунтовану відповідь на запит про надання публічної інформації від 08.02.2018 року.

В судовому засіданні 06.09.2018 року представник Позивача позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судове засідання 06.09.2018 року представник Відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, жодних клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі викладеного судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

14.11.2017 року Позивач звернувся з заявою для оформлення паспорта для виїзду за кордон до Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області.

12.12.2017 року Біляївський РВ ГУ ДМС України в Одеській області направив лист №5137/5984 до Саратського РС ГУДМС України в Одеській області, в якому, у зв'язку з перевіркою належності до громадянства України громадянина ОСОБА_2, просив надати всі наявні копії заяв на видачу паспорта громадянина України (форма №1) та надати матеріали щодо перевірки належності особи до громадянства України, а також просило повідомити про наявність або відсутність заперечень щодо видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

27.12.2017 року Біляївський РВ ГУ ДМС України в Одеській області направив лист №5127/6210 до Саратського РС ГУДМС України в Одеській області, в якому, у зв'язку з тим, що громадянство України ОСОБА_2 не підтверджується, просило вжити заходів відповідно п. 10.4 Наказу № 320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», та повідомити про результати проведеної роботи для відмови в оформленні закордонного паспорта.

04.01.2018 року представник позивача звернувся з заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в якій просив надати детальну інформацію про стан оформлення паспорта для виїзду за кордон відносно ОСОБА_2.

Листом Головного Управління Державної міграційної служби України №Р- 5/6/5101-18 від 05.01.2018 року, позивача повідомлено, що працівниками Біляївського РВ було проведено перевірку наданих документів та здійснено заходи щодо ідентифікації заявника, проте в результаті проведених перевірок, громадянство України ОСОБА_2 не підтвердилося. Таким чином на підставі пп. 5, п.82 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 1001) територіальний підрозділ ДМС має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником.

Не погоджуючись з таким висновком позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок №Р-5/6/5101-18 від 05.01.2018 року про відмову щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_2 та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того, що лист Головного Управління Державної міграційної служби України №Р- 5/6/5101-18 від 05.01.2018 року було направлено представнику позивача у відповідь на заяву представника позивача від 04.01.2018, зі змісту якої вбачається що він звертається до Головного Управління Державної міграційної служби України з проханням надати детальну інформацію про стан оформлення паспорта для виїзду за кордон відносно ОСОБА_2 у відповідності до Закону України "Про звернення громадян", а тому суд дійшов висновку, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Як встановлено судом, на звернення представника позивача від 04.01.2018 року, відповідачем була надана відповідь №Р- 5/6/5101-18 від 05.01.2018 року, зі змісту якої вбачається, що працівниками Біляївського РВ було проведено перевірку наданих документів та здійснено заходи щодо ідентифікації заявника, проте в результаті проведених перевірок, громадянство України ОСОБА_2 не підтвердилося. Таким чином на підставі пп. 5 п. 82 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 1001) територіальний підрозділ ДМС має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником.

Відповідно до пп. 5 п.82 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 1001), територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником.

З огляду на те, що у заяві від 04.01.2018 року представник позивача просив надати детальну інформацію про стан оформлення паспорта для виїзду за кордон відносно ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що Відповідач, зазначаючи в листі №Р- 5/6/5101-18 від 05.01.2018 року про те, що працівниками Біляївського РВ було проведено перевірку наданих документів та здійснено заходи щодо ідентифікації заявника, проте в результаті проведених перевірок, громадянство України ОСОБА_2 не підтвердилося (з посиланням на пп. 5 п.82 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон) виконав свій обов'язок щодо надання відповіді на заяву про надання детальної інформації про стан оформлення паспорта для виїзду за кордон відносно ОСОБА_2.

При цьому у зазначеному листі позивачу не відмовлено в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_2, а було надано лише інформацію про стан його оформлення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати протиправною відповідь Відповідача (як зазначає позивач в прохальній частині позовної заяви «висновок №Р-5/6/5101-18 від 05.01.2018 року») про відмову щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_2, оскільки зазначене питання не було предметом заяви представника позивача від 04.01.2018 року, відповідь на яку була надана листом №Р-5/6/5101-18 від 05.01.2018 року та який позивач вважає протиправним

В свою чергу правомірність дій Біляївського РВ ГУДМС України в Одеській області та Саратського РС ГУДМС України в Одеській області щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, про які позивач зазначає в тексті позову та відповіді на відзив, не є предметом розгляду по даній справі.

Решта доводів висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративнного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправним та скасування висновку №Р-5/6/5101-18 від 05.01.2018 року про відмову щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_2 та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України для виїзду за кордон - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11.09.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.