Рішення № 76415479, 04.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2432/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Черевика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області) з вимогами:

- визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Управління обслуговування громадян Сокальського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) від 06.04.2018 № 10/К-20/10 в частині відмови в зарахуванні ОСОБА_3 у загальний трудовий стаж часу відбування ним покарання у вигляді виправних робіт за місцем праці в період з 01.03.2002 по 30.09.2003 та проведення перерахунку пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області Управління обслуговування громадян Сокальського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) зарахувати ОСОБА_3 у загальний трудовий стаж час відбування ним покарання у вигляді виправних робіт за місцем праці в період з 01.03.2002 по 30.09.2003 включно та провести перерахунок пенсії.

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що 16.08.2001р. ОСОБА_3 вироком Червоноградського міського суду Львівської області, який набрав законної сили з 31.08.2001, було засуджено за ст. 81 ч. 1 КК УРСР до одного року шести місяців виправних робіт без позбавлення волі з відрахуванням в дохід держави 15% його заробітку щомісячно. Покарання він відбував з 01.03.2002р. до 30.09.2003р., про що свідчать записи його трудової книжки НОМЕР_1 та довідка Червоноградського МВ Львівського УМВСУ від 30.09.2003р. № 3781. При цьому згідно запису № 17 з трудової книжки вбачається, що цей термін не зараховується до загального стажу. Вказує на те, що пенсію ОСОБА_3 було призначено з 22.11.2014, тобто, під час дії чинного на даний час Кримінально-виконавчого кодексу України. Тобто у відповідача не було правових перешкод у включенні до стажу роботи, що дає право на пенсію періоду роботи на ДВАТ «Шахта «Степова» ДХК «Львіввугілля» з 01.03.2002 р. до 30.09.2003р. у виді виправних робіт та зробити відповідні перерахунки отриманої ним пенсії на підставі поданої ним заяви від 25.03.2018.

14 червня 2018 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі.

27.08.2018 за вх.№ 26619 на адресу суду від Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві в обґрунтування своїх заперечень на позовні вимоги відповідач покликається на наступне.

Зазначає, що для вчинення дій, спрямованих на призначення (перерахунок) пенсії, необхідна заява встановленого зразка та необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846. Однак, за твердженням відповідача, адвокатом позивача була подана заява довільної форми, що зазначеному Порядку не відповідає.

Також посилається на те, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_3 (серія НОМЕР_1 від 16.09.1983р.) термін роботи з 01.03.2002р. по 30.09.2003р. не зараховується до загального стажу. Разом з цим, до заяви про призначення пенсії серед інших документів була надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за??відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ОСОБА_3 ВП "Шахта "Степова" ДТТ "Львіввугілля" (без номера і дати), у якій зазначено, що до пільгового стажу роботи ОСОБА_3 не зараховується період з 01.03.2002 по 30.09.2003 згідно з наказом № 208-к від 08.10.2003р.

Ухвалою суду від 04.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, та наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні правову позицію Пенсійного фонду підтримав, просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Червоноградським міським судом Львівської області ОСОБА_3 був засуджений 16.08.2001 за ч.1 ст.81 КК УРСР до одного року шести місяців виправних робіт без позбавлення волі з відрахуванням в дохід держави 15% щомісячного заробітку.

Згідно з записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 16.09.1983р., покарання він відбував з 01.03.2002 р. до 30.09.2003 р. Водночас відповідно до запису № 17, "з 01.03.2002р. по 30.09.2003р. - цей термін роботи не зараховується до загального стажу" (наказ № 208к від 08 10.2003р.).

ОСОБА_3 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ з 22.11.2014 р. при загальному стажі роботи 29 р. 09 міс. 17 дн. (в т .ч. стаж на підземних роботах 11 р. 02 міс. 07 дн.). До стажу роботи не зараховано період роботи з 01.03.2002 по 30.09.2003.

Відповідно до заяви позивача від 16.01.2018 по його пенсійній справі проведено перерахунок пенсії згідно ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у частині зарахування стажу роботи з 01.12.2014 по 30.09.2016 за даними персоніфікованого обліку. Після перерахунку стаж роботи ОСОБА_3 становить 31 р. 07 міс. 17 дн. (в т .ч. стаж на підземних роботах 13 р. 07 дн.).

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Сокальського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою від 25.03.2018р. про включення до загального трудового стажу періоду роботи у виді виправних робіт на ДВАТ "Шахта "Степова" ДХК "Львіввугілля" за період з 01.03.2002р. по 30.09.2003р. та проведення перерахунку пенсії.

Листом від 06.04.2018 №10/К-20/10 Сокальським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надано відповідь, у якій зазначалося про відсутність підстав для зарахування до загального стажу періоду роботи у виді виправних робіт на ДВАТ "Шахта "Степова" ДХК "Львіввугілля" за період з 01.03.2002р. по 30.09.2003р. та проведення перерахунку пенсії.

Вважаючи відмову відповідача незаконною, ОСОБА_3 звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд виходить з наступного.

Пенсійне забезпечення громадян регламентується Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11 1991 №1788-ХІІ, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ (далі - Закон № 1058), «Про заходи, щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. №3668-VI та іншими нормативними актами.

Закон України №1058 є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846 (далі - Порядок) регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058.

Положеннями частини четвертої статті 95 Виправно-трудового кодексу України, якими регулювався порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт та які були чинні у період відбування позивачем виправних робіт, визначалось, що час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок). Згідно з пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 2.22 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, до трудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення волі, власник або уповноважений ним орган підприємства за місцем роботи вносить запис про те, що час роботи у цей період не зараховується до загального та безперервного стажу (розділ "Відомості про роботу" трудової книжки, графа 3). У тому разі, коли судом в установленому законом порядку час відбування виправних робіт без позбавлення волі включено до загального трудового стажу, у трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервного трудового стажу. Зазначені записи вносяться до трудової книжки по закінченні фактичного строку відбування покарання, що установлюється за довідками органів МВС України.

При звільненні засудженого з роботи у порядку, передбаченому чинним законодавством, і влаштуванні його на нове місце роботи відповідні записи вносяться до трудової книжки тим підприємством, на яке був прийнятий або направлений засуджений. Підставою для внесення до трудових книжок передбачених цим пунктом записів є наказ (розпорядження) керівника підприємства, виданий згідно з вироком (ухвалою) суду.

У розділі трудової книжки "Відомості про роботу" робляться такі записи: у графі 1 зазначається порядковий номер запису: у графі 2 - дата внесення запису; у графі 3 пишеться: "Час роботи з такої - то дати (число, місяць, рік) по таку-то дату (число, місць, рік) не зараховується у загальний стаж та безперервний трудовий стаж".

При включенні судом часу відбування виправних робіт до загального трудового стажу в графі 3 пишеться: "Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) не зараховується в безперервний трудовий стаж".

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії трудової книжки позивача (серія НОМЕР_1 від 16.09.1983р.), у записі № 17 вказано: "з 01.03.2002р. по 30.09.2003р. - цей термін роботи не зараховується до загального стажу" (наказ № 208к від 08.10.2003р.).

Крім цього, до заяви про призначення пенсії серед інших документів була надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ОСОБА_3 ВП "Шахта "Степова" ДТТ "Льввугілля" (без номера і дати), у якій зазначено, що до пільгового стажу роботи ОСОБА_3 не зараховується період з 01.03.2002 по 30.09.2003 згідно з наказом № 208-к від 08.10.2003р.

З огляду на викладене, суд не вбачає ознак протиправності у діях відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_3 до загального трудового стажу часу відбування ним покарання у вигляді виправних робіт.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши приписи законодавства у взаємозв'язку з обставинами даної справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законодавством України. Доводи позивача не підтверджують протиправності поведінки відповідача та не дають суду підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 13.09.2018.

Суддя В.М. Сакалош