Рішення № 76413612, 03.09.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/106/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2018 Справа № 908/1446/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Горохов І.С.,

при секретарі судового засідання Чернетенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, б. 7

до відповідача Військової частини 3029 Національної гвардії України, 69103, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, б. 123

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Жейнова А.І., довіреність №Др-23-1217 від 21.12.2017;

від відповідача - Штець Д.В., довіреність №2/15юр від 03.01.2018.

Суть спору:

25.07.2018 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» до відповідача Військової частини 3029 Національної гвардії України про стягнення 283833,55 грн. Заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати газу за договором № 41АВZрz-18 від 11.01.2018.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2018 справу №908/1446/18 передано для розгляду судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 27.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1446/18, присвоєно справі номер провадження 15/106/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.08.2018 о/об 14 год. 15 хв.

В судовому засіданні 20.08.2018 оголошено перерву до 03.09.2018 до 16 год. 20 хв.

В судовому засіданні 03.09.2018 за згодою учасників процесу суд перейшов до розгляду справи по суті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу. Так, позивачем в період січень-червень 2018 року поставлено відповідачеві природний газ у обсязі 125,193 тис.куб.м. на загальну суму 1 397 166,64 грн. Відповідач в порушення умов договору сплатив лише 1 164 961,42 грн, у зв'язку з чим станом на 12.07.2018 виникла заборгованість у розмірі 232 475,22 грн. На підставі умов договору та приписів чинного законодавства України позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати за порушення строків виконання зобов'язання. Позивач просить стягнути з відповідача нараховані пеню в розмірі 36 303,73 грн, 3% річних у розмірі 3226,21 грн, суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 11 828,39 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, 693 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

В письмовому відзиві на позов відповідач зазначив, що станом на 23.08.2018 заборгованість в розмірі 232 475,22 грн погашена. При цьому зазначає, що заборгованість виникла з причин, що не залежать від військової частини 3029 НГУ, оскільки фінансування здійснюється Головним управлінням Національної гвардії України. Також просить не стягувати з військової частини 3029 НГУ пеню в розмірі 36 303,73 грн.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

В судому засіданні 03.09.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, суд встановив.

11.01.2018 між ТОВ "Запоріжгаз Збут" (постачальник, позивач у справі) та Військовою частиною 3029 Національної гвардії України (споживач, відповідач у справі) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВZрz44-18 (далі за текстом договір).

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2018 природний газ, а останній зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 2.9.1 договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Пункт 2.9.2 передбачає, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ Позивач протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Згідно з п. 2.9.5 договору у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до цього договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим договором (пункт 3.4 договору).

Як встановлено пунктом 4.2. договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позивача в наступному порядку:

4.2.1. 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

4.2.3.Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

На виконання умов договору в січні, лютому, березні, квітні, травні, та червні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 125,193 тис. куб. метрів на суму 1 397 166 грн 64 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2018 за січень 2018 року в обсязі 35,66 тис. куб. метрів на суму 406 310,04 грн; від 28.02.2018 за лютий 2018 року в обсязі 33,672 тис. куб. метрів на суму 372 526,80 грн; від 16.03.2018 за березень 2018 року в обсязі 24,011 тис. куб. метрів на суму 265 643,29 грн; від 31.03.2018 за березень 2018 року в обсязі 21,013 тис. куб. метрів на суму 232 475,22 грн; від 30.04.2018 за квітень 2018 року в обсязі 8,304 тис. куб. метрів на суму 91 870,48 грн; від 31.05.2018 за травень 2018 року в обсязі 2,004 тис. куб. метрів на суму 22 171,06 грн; від 30.06.2018 за червень 2018 року в обсязі 0,529 тис. куб. метрів на суму 6169,75 грн.

Всього поставлено природного газу на суму 1 164 691,42 грн.

Відповідно до п. 5.4.2. Договору відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Відповідач порушив своє грошове зобов'язання за договором та станом на 12.07.2018 кошти за поставлений газ сплатив не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 232 475,22 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В судових засіданням 20.08.2018 та 03.09.2018 позивачем надано докази сплати відповідачем заборгованості, а саме: копії платіжних доручень № 1234 від 24.07.2018, №1346 від 13.08.2018, № 1466 від 22.08.2018 на загальну суму 232 475,22 грн.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 232 475,22 грн. підлягає закриттю за відсутності предмета спору, оскільки сплачені після звернення Позивача до суду.

Крім того, Позивач, посилаючись на порушення строку виконання Відповідачем зобов'язань за договором, просить стягнути з останнього на свою користь пеню в розмірі 36 303,73 грн, 3% річних в розмірі 3226,21 грн та інфляційні втрати в сумі 11 828,39 грн.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

За змістом п. 6.2.1. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши правильність нарахування пені, судом встановлено, що розрахунок виконано вірно та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума 36303,73 грн.

В той же час, відповідач просить не стягувати пеню в розмірі 36303,73 грн. з тих підстав, що несвоєчасність виконання зобов'язань по договору виникла з підстав несвоєчасного фінансування військової частини 3029 НГУ Головним управлінням Національної гвардії України.

Позивач щодо клопотання зазначив, що залишає його вирішення на розсуд суду.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як свідчать матеріали справи, спірне зобов'язання боржником на момент розгляду даної справи виконано у повному обсязі; прострочення в оплаті мало місце незначний проміжок часу.

Також суд враховує те, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 № 876-VII.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Національну гвардію України», фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про Національну гвардію України», Матеріально-технічне забезпечення органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, з'єднань, військових частин і підрозділів, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я, установ Національної гвардії України здійснюється головним органом військового управління Національної гвардії України та іншими органами виконавчої влади через відповідні військові частини Національної гвардії України в межах коштів, передбачених на зазначені цілі.

Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних з проходженням служби у військовому резерві Національної гвардії України, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Національної гвардії України.

Як свідчать копії платіжних доручень надані до матеріалів справи, кошти за природний газ за договором № 41ABZ44-18 від 11.01.2014 перераховувались Держказначейською службою України, м. Київ, тобто фінансування відбувалось за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Національної гвардії України.

За таких обставин, клопотання відповідача судом задовольняється частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 50% від заявленого до стягнення розміру пені в сумі 18 151,87 грн.

Крім того, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та втрат від інфляційних процесів, судом встановлено, що розрахунок виконано вірно та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних в розмірі 3226,21 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 11 828,39 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» до Військової частини 3029 Національної гвардії України про стягнення коштів підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 231, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зменшити суму пені заявленої до стягнення в розмірі 36 303,73 грн на 50% до 18 151,87 грн.

Стягнути з Військової частини 3029 Національної гвардії України (69013, м. Запоріжжя, Військбуд, б. 123, ідентифікаційний номер 08803661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, б. 7, ідентифікаційний номер 39587271) суму інфляційних витрат у розмірі 11 828,39 грн (одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 39 коп.), суму 3% річних у розмірі 3226,21 грн (три тисячі двісті двадцять шість гривень 21 коп.), 50% пені від заявленого до стягнення розміру в сумі 18 151,87 грн (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят одну гривню 87 коп.), судовий збір в розмірі 4257,50 грн (чотири тисячі двісті п'ятдесят сім гривень 50 коп.). Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 232 475,22 грн закрити за відсутності предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.09.2018.

Суддя І. С. Горохов