Рішення № 76412547, 13.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року №810/2992/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Терлецької О.О.,

при секретарі судового засідання - Кравченко Р.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Задорожна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2018 №25868-50 (далі - оспорюване рішення).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приймаючи оспорюване рішення, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за кодом 18010300, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, які передбачені чинним законодавством, а тому вважає, що таке рішення має бути скасованим.

В судовому засіданні представник Головного управління ДФС у Київській області проти позову заперечив, надав суду письмовий відзив, в якому позивач вважає, що підстави для задоволення заявлених вимог відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі - ПК України).

З 1 січня 2015 року Законом №71 внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Зокрема, розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.

Відповідно до статті 266.1.1. ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пунктом 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:

1) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

2) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

3) обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку - фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.266.5.1 ст. 266 ПК України).

Станом на 01.01.2017 місячний розмір заробітної плати становив 3200 грн.

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п. 266.4.2 ст. 266 ПКУ).

Згідно з пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення- рішення.

Відповідно до бази даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ФО ОСОБА_1 як за власником рахується нежитлове приміщення за адресою: Київська обл., м. Тетіїв, вул. Леніна,54, загальною площею 85,7 кв.м.

Нежитлове приміщення, що належать Позивачу, є об'єктом оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому у останнього виникає обов'язок у 2017 році сплачувати вказаний податок відповідно до вимог статті 266 ПК України.

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2016 року №1791-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі- Закон 1791) установлено, що з 1 січня 2017 року до місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону 1791, встановлені такими органами місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовується з коефіцієнтом 0,5.

25 січня 2017 року Тетіївською міською радою прийнято рішення №264-17-VII «Про внесення змін до додатку №1 до рішення 65 сесії міської ради від 14.01.2015 року №912 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» згідно п. 1.2 встановлено ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб з 01.01.2017 року у розмірі 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (поточного) року за 1 кв.м. бази оподаткування.

В 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону №1791, не застосовуються вимоги п.п.4.1.9 п.4.1 та п.4.5 ст.4, п.п.12.3.4 п.12.3, п.п.12.4.3 п.12.4 та п.12.5 ст.12 ПК України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (пункт 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1791.

У разі прийняття органами місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік після 01.01.2017 року, термін з якого вони вступають в силу визначається в самому рішенні.

ГУ ДФС у Київській області проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік за адресою: вул. Леніна,54, м.Тетіїв, Київська область на суму 4113,6 грн (85,7 х 48 грн., де : 85,7 - загальна площа (кв.м); 48 грн. = (3200 грн. х 1,5%) та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2018 №25868-50.

Відтак, у ГУ ДФС у Київській області відсутні будь-які правові підстави для незастосування у 2017 році, щодо позивача, як власника об'єкта нежитлової нерухомості, положень статті 266 ПК України в частині нарахування грошового зобов'язання та пред'явлення оспорюваного рішення до сплати.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивачу, здійснене за податковим повідомленням - рішенням від 01.03.2018 №2568-50, відповідає вимогам чинного законодавства, відповідно в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 10 вересня 2018 р.