Рішення № 76412544, 10.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року справа №810/3058/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ГУ ДФС у Київській області до Комунального підприємства "Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ГУ ДФС у Київській області з позовом до Комунального підприємства "Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство" про стягнення податкового боргу в розмірі 294 776,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 294 776,13 грн. Враховуючи те, що податковим органом було здійснено заходи спрямовані для погашення вказаної податкової заборгованості, однак така залишається не погашеною, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути її в примусовому порядку.

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву на позов не скористався.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Комунальне підприємство «Рокитнянське житлово-експлуаційне підприємство» зареєстрований за адресою: 09600, Україна, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Зелена, 36-Б. Відповідач є платником податків і знаходиться на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

ГУ ДФС у Київській області встановлено, що відповідач, порушуючи чинне законодавство про оподаткування, заборгував до бюджету 294 776,13 грн.

Зазначена вище податкова заборгованість виникла у платника податків у результаті самостійно задекларованих та несплачених відповідачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість, нарахованих податкових повідомлень-рішень та пені.

Борг по податку на додану вартість становить 294 776,13 грн., виник за результатами несплати податкових зобов'язань згідно:

- податкової декларації з податку на додану вартість №9219020192 від 16.11.2016 у розмірі 20298,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9242459560 від 15.12.2016 у розмірі 25748,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9266003586 від 17.01.2017 у розмірі 9264,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9018580955 від 14.02.2017 у розмірі 14810,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9038451079 від 13.03.2017 у розмірі 14437,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9067769242 від 18.04.2017 у розмірі 7512,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9088404710 від 13.05.2017 у розмірі 15381,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9115954987 від 19.06.2017 у розмірі 2225,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9138563041 від 18.07.2017 у розмірі 39256,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9167105414 від 19.08.2017 у розмірі 27906,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9188687404 від 15.09.2017 у розмірі 26605,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9216586111 від 18.10.2017 у розмірі 19430,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9246313195 від 22.11.2017 у розмірі 12428,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9268838720 від 15.12.2017 у розмірі 30412,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 01.12.2017 №0001085501 у розмірі 248,10 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 19.01.2018 №0003845001 у розмірі 170,00

грн.;

Нараховано пені згідно ст. 129 Податкового кодексу України у розмірі 38970,64 грн.

Самостійно сплачено відповідачем кошти у розмірі 10324,61 грн.

Податковий борг відповідача на даний час не погашено і становить 294 776,13 грн.

За приписами, наведеними у статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДФС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У силу підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання, а також грошове зобов'язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні, та нарахована пеня, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 294 776,13 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 294 776,13 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство" (код ЄДРПОУ 35799423) на користь ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) податковий борг в розмірі 294 776 (двісті дев'яносто чотири тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 13 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.