Рішення № 76412502, 05.09.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/449/18

Справа №754/6565/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 вересня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

Головуючої судді - Таран Н.Г.

за участю секретаря - ДвіркоТ.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

В травня 2016 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 26.01.2017 року прийнято до провадження Деснянського районного суду м. Києва у складі головуючого судді Таран Н.Г. вказану вище справу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» посилається на те, що 30.05.2007 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 569-009/07Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 33877,00 Євро зі сплатою 9,99 % річних для своєчасної оплати останньою вартості автомобіля та сплати страхових платежів за договорами страхування автомобіля.

Право банку на здійснення банківських кредитних операцій з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України підтверджується банківською ліцензією № 7, виданою Національним банком України 03.12.2001 року, на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; дозволом № 7-1 від 03.12.2001 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до дозволу № 7-1 від 03.12.2001 року.

20.12.2010 року з метою проведення реструктуризації поточної заборгованості відповідача за Кредитним договором між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

Проте, станом на 17.06.2015 року відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 18730.98 Євро, у тому числі:

-заборгованість за кредитом: 5776,00 Євро;

-заборгованість за процентами: 4623,66 Євро;

Крім того, існує заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань, а саме:

- неустойка (пеня) за кредитом: 5807,03 Євро;

- неустойка (пеня) за процентами: 2524,29 Євро.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.09.2018 року, залучено до участі у справі правонаступника позивача ПАТ КБ «Правекс-Банк» - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

У судове засідання 05.09.2018 року представник позивача не з'явився, на електронну адресу суду направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Також, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив.

Згідно з ч. 1 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що позивач не заперечив щодо проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач свого представника в судове засідання не направив, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.05.2007 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 569-009/07Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 33877,00 Євро зі сплатою 9,99 % річних для своєчасної оплати останньою вартості автомобіля та сплати страхових платежів за договорами страхування автомобіля.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Кредит надається Позичальникові строком з 30.05.2007 року до 30.05.2014 року.

Право банку на здійснення банківських кредитних операцій з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України підтверджується банківською ліцензією № 7, виданою Національним банком України 03.12.2001 року, на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; дозволом № 7-1 від 03.12.2001 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до дозволу № 7-1 від 03.12.2001 року.

Пунктом 4.4. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 404,00 Євро щомісяця до 10-го числа наступного місяця.

20.12.2010 року з метою проведення реструктуризації поточної заборгованості відповідача за Кредитним договором між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У ст. 629 ЦК України зазначено про те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відсотки за користування кредитом відповідно до пункту 4.5. Кредитного договору підлягають сплаті позичальником щомісяця (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у строк до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також у момент припинення дії Кредитного договору (повернення кредиту), зазначеного в пункті 1.2. Кредитного договору.

Як вбачається зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.1 Кредитного договору передбачено, що за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в пункті 1.2. Кредитного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Відповідно до ст.ст. 550, 624 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Із долученого до справи розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 17.06.2015 року відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 18730.98 Євро, у тому числі:

-заборгованість за кредитом: 5776,00 Євро;

-заборгованість за процентами: 4623,66 Євро;

Крім того, існує заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань, а саме:

- неустойка (пеня) за кредитом: 5807,03 Євро;

- неустойка (пеня) за процентами: 2524,29 Євро.

Оскільки, судом було встановлено, що між ПАТ КБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, умови якого ПАТ КБ «Правекс-Банк» були виконані шляхом надання відповідачу кредитних коштів, остання взяті на себе зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 3874,71 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючисьст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України; ст.ст. 3-5, 7-13,17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором 569-009/07Р від 30.05.2007 року у розмірі 10399,66 Євро, у тому числі: заборгованість за кредитом: 5776,00 Євро; заборгованість за процентами: 4623,66 Євро.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у відшкодування судових витрат судовий збір у розмірі 3874,71 грн.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ЄДРПОУ 38750239, п/р 26506013098901 а ПАТ «Альфа Банк», МФО: 300346, юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32;

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.Г. Таран