Ухвала суду № 76411709, 12.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Єдиний унікальний номер справи Головуючий у 1-ій інстанції - Осаулов А.А.

№ 761/5653/18

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/7720/2018

У Х В А Л А

12 вересня 2018 року Апеляційний суду міста Києва в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Іванченка М.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року позов ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води - задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання скаржником ухвали.

Так, апелянту необхідно було подати до Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу в новій редакції із зазначенням: прізвища особи, яка подає апеляційну скаргу та яка повинна відповідати вимогам п.п. 2, 3, 5, 6, 7, 8 ч.2 та п.2 ч. 4 ст.356 ЦПК України, та надати її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що вказану ухвалу суду отримано скаржниками 27 серпня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 60-61).

Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлениз ст.356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII та ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року.

11 вересня 2018 року скаржниками безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва подано апеляційну скаргу (повторна) в якій просили продовжити строк на усунення описки, що не перешкоджає розгляду, адже в кінці апеляційної скарги було вказано прізвище апелянта на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року, отже не є анонімною скарга і продовжити необхідно тому, що апеляційна скарга як документ Wordна персональному комп'ютері ОСОБА_5, а відповідач, не маючи її копії на папері, яка є людиною похилого віку -ІНФОРМАЦІЯ_1, не розуміла змісту ухвали, кореспонденцію ж (конверти) з штрихкодами №№0318612443378, 031861244336 загубила, з-за чого несвоєчасно передала її представнику ОСОБА_5, яка є фахівцем в галузі права а в свою чергу ОСОБА_5, проживаючи АДРЕСА_1, отримуючи кореспонденцію там, що видно з конверту №0318624862457, і хворіючи, що видно з оплати клініки «Медокс» 3 вересня 2018 року, не мала фізичної можливості з'ясувати до 6 вересня 2018 року у відповідача чи в апеляційному суді питання про рух апеляційної скарги від 9 серпня 2018 року домашній телефон представника НОМЕР_1 відключено (Укртелекомом) з-за крадіжки кабеля в районі метро Нивки, Святошино, для відповідача дзвінки із стаціонарного телефону на мобільний її представника х огляду на розмір її пенсії дороге задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте суд вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги необґрунтованими з огляду на таке.

В своїй апеляційній скарзі скаржники вказували адресу представника відповідача ОСОБА_5: АДРЕСА_2, а відтак посилання скаржників на те, що вона отримує кореспонденцію за іншою адресою судом не приймається до уваги.

Посилання скаржників на те, що представник відповідача хворіла, що позбавило її можливості до 6 вересня 2018 року дізнатись підстави для залишення апеляційної скарги без руху судом вважаються необґрунтованими, оскільки зі змісту наданої квитанції дійсно вбачається, що ОСОБА_5 внесено оплату у клініку «Медокс» за дослідження, проте дана квитанція не свідчить про те, що представник відповідача мала у період з 27 серпня 2018 (день отримання скаржниками ухвали апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року) по 6 вересня 2018 року включно мала тимчасову непрацездатність, а тому не мала змоги виконати вимоги ухвали суду від 22 серпня 2018 року.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку апелянт при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

З урахуванням викладених обставин суд вважає, що відсутні підстави для продовження строку для усунення недоліків встановлених ухвалою апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року.

Оскільки, недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою судді від 22 серпня 2018 року в строки встановлені ухвалою суду усунуті не були, тому згідно ст. 185ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає поверненню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою.

У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, скаржник має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги встановлені ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року у справі позовом публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води - визнати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів в касаційному порядку до Верховного суду, шляхом подання касаційної скарги.

Суддя М.М. Іванченко