Рішення № 7641159, 12.01.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" січня 2010 р.Справа № 5/1310

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача за первісним позовом: Бобер Д.В., довір. №1501 від 15.04.09.

від відповідача за первісним позовом: Щерб'юк Я.В., довір. б/н від 12.12.09.

від третіх осіб: 1. не з'явився (був присутній в засіданні суду 12.11.09. Малик В.Г., паспорт серії ВМ 227008 )

2. не з'явився

3. не з'явився (був присутній в засіданні суду 30.10.09. Тичина О.В., паспорт серія ВМ 754253

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" в особі Житомирської філії ВАТ КБ "Хрещатик" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" (м. Житомир)

за участю третіх осіб: 1.Малика Володимира Георгійовича, 2. Нарубалюка Ігора Валерійовича, 3.Тичини Олександра Володимировича

про стягнення 426933,25грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія -Продукт" (м. Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" в особі Житомирської філії ВАТ КБ "Хрещатик" (м. Житомир)

про визнання недійсними кредитного договору №4-КК/08 від 25.09.08. та договору застави товарів в обороті №4/КК/08 від 25.09.08.

Спір розглядається у більш тривалий строк за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на заставне майно відповідача на суму 1500000,00грн. на користь позивача на підставі кредитного договору №4-КК/08 від 25.09.08. і договору застави товарів у обороті №4/КК/08 від 25.09.08.

16.09.09. відповідач подав зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору №4 - КК/08 від 25.09.08. (а.с.39-40, т.1), який ухвалою суду від 17.09.09. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом ( а.с.101 - 102, т.1).

А 24.09.09. відповідач подав уточнення позовних вимог до зустрічної позовної заяви, згідно якої просив визнати недійсним договір застави товарів у обороті №4/КК/08 від 25.09.08. (а.с.42 - 44, т.2), який прийнято до розгляду ухвалою суду від 24.09.09. (а.с. 74, т.2).

15.10.09. позивач (за первісним позовом) уточнив позовні вимоги, згідно яких просив суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) 426933,25грн заборгованості за кредитним договором №4-КК/08 від 25.09.08. і договором застави товарів у обороті №4-КК/08 від 25.09.08., із яких 298591,58грн. - основний борг, 12804,90грн. - сума прострочених нарахованих відсотків, пеня за прострочення сплати кредиту - 7984,95грн., пеня за прострочення сплати відсотків - 385,87грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 750,00грн., комісія за невикористаний залишок кредиту - 7,53грн., штраф за невиконання зобов'язань по кредитному договору - 30000,00грн., штраф за невиконання зобов'язань по договору застави - 75000,00грн. (а.с.82 - 84, т.2).

В засіданні суду 24.12.09. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 298591,58грн., прострочених відсотків в сумі 16630,46 грн., комісії за обслуговування кредитної лінії в сумі 750,00грн., комісії за невикористаний залишок по кредиту в сумі 7,54грн., пеню за прострочення кредиту в сумі 19556,40грн., пеню за прострочення відсотків в сумі в розмірі 1005,32грн.; штрафу за невиконання зобов'язання по кредитному договору в сумі 30000,00грн. та штрафу за невиконання зобов'язання по договору застави в сумі 75000,00грн (а.с.57, т.3)., яку ухвалою суду від 24.12.09. прийнято до розгляду (а.с.119, т.3).

Ухвалою суду від 15.10.09. залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Малика Володимира Георгійовича, Нарубалюка Ігора Валерійовича та Тичину Олександра Володимировича в порядку ст.27 ГПК України (а.с. 92 - 93, т.2).

Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 24.12.09., згідно якої просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) 441541,29грн заборгованості за кредитним договором №4-КК/08 від 25.09.08. і договором застави товарів у обороті №4-КК/08 від 25.09.08. Проти зустрічних позовних вимог заперечував. Пояснив, що позивач за первісним позовом відкрив відповідачеві відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 300000,00грн. строком на 12 місяців терміном повернення 24.09.09. Позивач належно виконував умови договору, а відповідач отримував кредитні кошти, але своєчасно їх не повертав. Станом на день розгляду справи у суді - основний борг складає 298591,58грн. Крім того зазначив, що кредитний договір і договір застави укладений уповноваженою особою зі сторони позивача за зустрічним позовом, оскільки договір підписаний директором, який відповідно до статуту має повноваження на вчинення зазначених дій. Навіть, якщо б у директора не було повноважень на підписання договорів, то своїми діями відповідач за первісним позовом схвалив укладені договори, бо отримав кредитні кошти. Вважає, що договір застави відповідає вимогам чинного законодавства. Надав новий розрахунок пені (а.с.127, т.3).

Представник відповідача (за первісним позовом) зустрічну позовну заяву, з врахуванням уточнення зустрічних позовних вимог, підтримав у повному обсязі. Пояснив, що борг перед позивачем (за первісним позовом) визнає в сумі 298591,58грн. Надав в засіданні суду письмовий відзив на позовну заяву щодо зміни позовних вимог, в якому просить суд в частині стягнення штрафних санкцій відмовити позивачу (за первісним позовом).

Треті особи: МаликВолодимир Георгійович, Нарубалюк Ігор Валерійович та Тичина Олександр Володимирович в судове засідання не з'явилися.

Проте, Малик Володимир Георгійович до суду надіслав пояснення по справі, де просить суд зменшити вимоги ВАТ КБ "Хрещатик" по Кредитному договору №4-КК/08 від 25.09.08 р. на суму 121600,00 грн., а в судовому засіданні 12.11.09. пояснив, що він як поручитель сплатив в рахунок боргу відповідача 121600,00грн.

Тичина Олександр Володимирович в засіданні суду 30.10.09. пояснив, що договір поруки він не підписував, кредит як поручитель не погашав і взагалі, ніякого відношення до справи не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.08. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк"Хрещатик" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Хрещатик" (банк, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалія - Продукт" (позичальник, відповідач за первісним позовом) був укладений кредитний договір №4-КК/08, згідно якого позивач відкриває відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 300000,00грн. строком на 12 місяців терміном повернення 24 вересня 2009 року (п.1.1договору, а.с.10-12, т.1).

Позивач за первісним позовом належно виконував умови вказаного вище кредитного договору, що не заперечується представником відповідача та підтверджується доказами, зокрема: меморіальним ордером від 25.09.08 (а.с.123,т.1) та платіжними дорученнями, тобто надав кредит відповідачеві.

Проте, відповідач не виконав вчасно і належним чином зобов'язання, передбачені кредитним договором, - не повернув кредитні кошти в строк до 24.09.09., про що не заперечується представником відповідача у засіданні суду, хоча зобов'язувався використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити банку відсотки за користування кредитом і можливі комісії та штрафні санкції у розмірі і порядку, передбачених цим договором та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені договором (п.1.2 договору).

Таким чином, станом на 15.10.09. (подача заяви про зміну предмету позову, а.с.57, т.3) та на час розгляду справи у відповідача перед позивачем за первісним позовом існує основний борг в сумі 298591,58грн., що теж не заперечується представником відповідача.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 298591,58грн.

Суд не приймає до уваги доводи поручителя про повернення ним 121600,00грн. кредитних коштів та переплату відсотків, оскільки належних доказів, що підтверджували би його доводи не надано. Більшість наданих відповідачем платіжних доручень свідчать про сплату коштів відповідачем через Малика В.Г. (а.с.112 - 117,т.2). До того ж відповідачеві за первісним позовом було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 300000,00 грн. відповідно до п.1.1 кредитного договору.

З врахуванням п. 4.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник (відповідач за первісним позовом) сплачує банку (позивачу за первісним позовом) відсотки у розмірі 21% річних. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, починаючи з дня виникнення позичкової заборгованості, за фактичний термін користування кредитом з урахуванням суми заборгованості, діючої процентної ставки та фактичної кількості календарних днів у році і сплачуються позичальником не пізніше сьомого числа наступного місяця (п.4.3 договору).

Згідно розрахунку позивача (а.с.59 - 60, т.3) станом на 24.12.09. заборгованість по прострочених відсотках становить 16630,46грн., яка визнається теж представником відповідача.

Тому суд задовільняє позов і у частині стягнення 16630,46грн. боргу по прострочених відсотках за користування кредитом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 19556,40грн. пені за порушення строків повернення кредитних коштів (розрахунок позивача (а.с.58, т.3)).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.6.2.1 кредитного договору №4/КК-08 від 25.09.08., у випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення, яка згідно розрахунку позивача за первісним позовом становить: 19556,40грн. - за прострочення сплати кредиту та 1005,32грн. - за прострочення сплати відсотків (а.с.58, т.3).

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із розрахунку наданого до уточнення позовних вимог (а.с.58,т.3) позивач за первісним позовом неправильно визначив початок нарахування пені за прострочення повернення кредиту - 01.08.09., оскільки відповідно до п.1.1 кредитного договору, відповідач зобов'язувався повернути кредитні кошти 24.09.09. (а.с.10,т.1), то право на нараховування пені виникає з 25.09.09.

Разом з тим, позивач за первісним позовом у засіданні суду надав новий розрахунок пені (а.с.127, т.3), згідно якого позивач правильно визначив порядок нарахування як пені за прострочення сплати основного кредиту, так і пені за несвоєчасно сплачені відсотки. Проте, не уточнивши позовні вимоги, у новому розрахунку збільшив період нарахування з 25.12.09. по 12.01.10.

Тому суд, здійснює перерахунок нарахування пені тільки за грудень місяць 2009 року, тобто по 24.12.09. згідно останніх уточнень позовних вимог (а.с.58, т.3).

Таким чином, пеня за прострочення сплати основного боргу (кредиту) становитиме за період з 01.12.09.(початок нарахування пені) по 24.12.09. (період по який нараховував позивач згідно уточнення позовних вимог) 4024,85грн. (298591,58грн. - основний борг х 24 дні (кількість прострочених днів) х 20,5% - подвійна облікова ставка : 365 днів у році).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову у частині стягнення пені за прострочення повернення кредиту в сумі 15093.19грн. (6037,28грн. +5031,06грн. +4024,85грн, а відмовляє в позові у частині стягнення пені в сумі 4463,21грн. (19556,40грн. - 15093,19грн.).

Перевіривши розрахунок позивача у частині нарахування пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд теж здійснює перерахунок за грудень місяць 2009 року, тобто по 24.12.09. з врахуванням уточнення позовних вимог. Тому пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за грудень місяць 2009 року становитиме 168,13грн. (16630,46грн. (борг по відсотках) х 18 днів (із 07.12.09. по 24.12.09.) х 20,5% (подвійна облікова ставка) / 365 днів).

Таким чином, з врахуванням уточнення позовних вимог, пеня за прострочку сплати відсотків становитиме 918,10грн.(16,05грн + 77,77грн + 141,20грн. + 31,18грн. + 57,53грн. + 146,03грн. + 280,21грн + 168,13грн. і в цій частині суд задовільняє позов, а в частині стягнення 87,22грн (1005,32грн. - заявлено вимогу - 918,10грн. задоволені вимоги) пені за прострочку сплати відсотків суд відмовляє в задоволенні позову.

Згідно п.1.5 кредитного договору відповідач зобов'язувався сплачувати позивачеві за первісним позовом за обслуговування кредитної заборгованості - щомісячно 0,25% від діючого ліміту кредитування, що становить згідно розрахунку позивача 750,00грн. і не заперечується представником відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7,53грн. за невикористаний залишок кредиту.

Дійсно, за резервування кредитної лінії в національній грошовій одиниці України, що розраховується на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов'язання, у розмірі 30% від діючої ставки, що становить 6,3%, від суми невикористаного ліміту.

В цій частині теж суд задовільняє позовні вимоги, які визнаються представником відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 30000,00грн. - штрафу за невиконання зобов'язань по кредитному договору на підставі п.6.2.4., згідно якого, у випадку невиконання зобов'язань, передбачених пунктами 5.3.10. - 5.3.11 цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань.

Пунктом 5.3.10 договору відповідач зобов'язувався не пізніше 26 числа місяця, наступного за звітним кварталом та не пізніше 21 лютого наступного за звітним року надавати банку документи фінансової квартальної та річної звітності (бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, декларацію про прибуток), а також на першу вимогу банку - інші документи та інформацію, необхідні для перевірки фінансового стану позичальника і цільового використання кредиту.

Пунктом 5.3.11 договору відповідач зобов'язувався забезпечити вільний доступ представників банку на територію позичальника та вільне пересування по цій території з метою реалізації прав банку, передбачених цим договором.

Отже, пунктом 6.2.4 кредитного договору сторони погодили відповідальність в розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань, передбачених п.п.5.3.10 - 5.3.11 договору, а не за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

А оскільки зазначені пункти (п.п.5.3.10 - 5.3.11, 6.2.4) договору не визначають розмір зобов'язання, то позивач за первісним позовом безпідставно нарахував штраф в розмірі 10% від розміру отриманого чи неповернутого кредиту.

Тому суд відмовляє в позові у частині стягнення штрафу в сумі 30000,00грн.

На підставі п.3.6 договору застави позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 75000,00грн. штрафу.

Дійсно, 25.09.08. між сторонами був укладений договір застави товарів в обороті №4-КК/08 з метою забезпечення своїх зобов'язань, що випливають з кредитного договору №4-КК/08 від 25.09.08. (а.с. 13-14, т.1), згідно п.3.6 якого, в разі порушення умов п.3.2 та 3.4 цього договору відповідач повинен сплатити позивачеві за первісним позовом штраф в розмірі 5% від суми вартості предмету застави (а.с.13-14,т.1).

Заставна вартість товарів в обігу згідно п.1.1 договору застави становить 1500000,00грн.

Відповідно до п.3.2 та 3.4 договору застави, відповідач за первісним позовом зобов'язувався протягом п'яти днів з дня укладення цього договору, застрахувати предмет застави на користь позивача на умовах і в строки компанії, погоджених із банком та протягом дії цього договору надавати останньому можливість здійснювати контроль за наявністю, кількістю, станом зберігання та використання предмету застави. Надавати документи, необхідні для здійснення такого контролю.

Проте, суд відмовляє в позові у цій частині, оскільки договір застави суд визнає недійсним з моменту його укладення, тобто таким, що суперечить ст.41 Закону України "Про заставу" на підставі ст.215, 203 ЦК України. А недійсність правочину не створює для сторін прав та обов'язків, про що суд зазначає нище.

Як суд зазначав вище, відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Але, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст.547 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2 ст.547 ЦК України).

Отже, оскільки спірний договір застави товарів у обороті визнаний судом недійсним з моменту його укладення, то у позивача за первісним позовом немає підстав для нарахування штрафу у сумі 75000,00грн., тому суд відмовляє в задоволенні первісного позову у цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення 298591,58грн. - основного боргу, 16630,46грн. - прострочених відсотків, 15093.19грн - пені за прострочення сплати кредиту, 918,10грн. - пені за прострочення сплати відсотків, 750,00грн. - комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 7,54грн. комісії за невикористаний залишок кредиту, оскільки в цій частині вимоги обгрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і про відмову у задоволенні первісного позову у частині стягнення штрафу в сумі 30000,00грн. за невиконання зобов'язань по кредитному договору, пені в сумі 4463,21грн. за прострочення сплати кредиту, 87,22грн - пені за прострочення сплати відсотків, штрафу в сумі 75000,00грн. за невиконання зобов'язань по договору застави.

Також суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову щодо визнання недійсним кредитного договору №4-КК/08 від 25.09.08. враховуючи наступне:

Як суд зазначав вище, 25.09.08. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Хрещатик" (банк, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалія - Продукт" (позичальник, відповідач за первісним позовом) був укладений кредитний договір №4-КК/08, згідно якого позивач відкриває відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 300000,00грн. строком на 12 місяців терміном повернення 24 вересня 2009 року (п.1.1договору, а.с.10-12, т.1).

Зі сторони позивача за зустрічним позовом (ТОВ "Бакалії -Продукт") спірний договір підписав директор В.Г Малик, що не заперечується представником позивача за первісним позовом у засіданні суду.

Відповідно до п. 10.6.4 статуту позивача за зустрічним позовом, директор має право, зокрема:

- без доручення здійснювати дії від імені товариства

- укладати угоди та чинити юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки товариства в установах банків (а.с. 39-41, т.3).

Рішенням загальних зборів засновників позивача за зустрічним позовом від 21.11.05 року було призначено директором останнього - Малика Володимира Горгійовича (а.с.113, т.1).

Про те, що обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія Продукт" виконував Малик В.Г. свідчить і наказ №26 від 21.11.05. (а.с.114, т.1).

Рішенням засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія Продукт" від 01.09.08. було доручено Малику Володимиру Георгійовичу отримати кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 500000,00грн. на поповнення обігових коштів в Житомирській філії ВАТ КБ "Хрещатик" строком на 12 місяців під заставу товарів в обороті та уповноважити підписувати кредитний договір, договір застави (а.с.115, т.1).

Отже, у директора позивача за первісним позовом були повноваження на підписання кредитного договору та договору застави.

Відповідно до ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою (ст.207 ЦК України).

Слід зазначити, що навіть якщо б директор немав повноважень на підписання спірного договору, то такі дії позивача за зустрічним позовом були схвалені товариством, оскільки кредитні кошти отримані останнім та якими товариство розпоряджалося, про що не заперечується позивачем за зустрічним позовом.

З врахуванням вимог ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову у частині визнання недійсним кредитного договору №4-КК/08 від 25.09.08., оскільки позивач за зустрічним позовом не довів тих обставин, на яких грунтувалися позовні вимоги.

Суд не приймає доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності повноважень на підписання спірного договору у Малика В.Г. наявністю наказу №1 від 03.01.07. про переведення на посаду заступника директора Дубчака Владислава Іоновича з правом підпису на банківських та інших фінансових документах з 03.01.07. (а.с.57,т.1), оскільки його доводи спростовуються статутом ТОВ "Бакалія Продукт", рішеннями загальних зборів останнього, наказом №26 від 21.11.05., про що зазначено вище.

Проте, суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову в частині визнання недійсним договору застави № 4-КК/08 від 25.09.09. враховуючи наступне:

- 25.09.08. між сторонами був укладений договір застави товарів в обороті №4-КК/08, згідно якого відповідач за первісним позовом (заставодавець) з метою забезпечення своїх зобов'язань, що випливають з кредитного договору №4-КК/08 від 25.09.08. передає заставодержателю (позивачу за первісним позовом) товари в обігу, що належать позичальнику (позивачу за зустрічним позовом), а саме: продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів заставною вартістю 1500000,00грн. (а.с.13-14, т.1).

Статтею 40 Закону України "Про заставу" встановлено, що предметом застави товарів в обороті або переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.

З врахуваннм вимог ст.41 Закону України "Про заставу" чинній в редакції на час укладення спірного договору, договір застави товарів у обороті або переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави.

Дійсно, пунктом 1.2 договору зазначено, що предмет застави знаходиться за адресою: м. Житомир, пров-к. Іподромний 2, буд 3-а.

Разом з тим, інвентаризаційна справа №17052 на будівлі, що розташовані по переулку 2 Іподробному, буд.3-а (. а.с. 43-44, т.3) свідчить, що за зазначеною адресою знаходиться багато приміщень, в тому числі більше 12 складів. Тому ідентифікувати товари в обороті (предмет застави), що зазначені в спірному договорі застави неможливо.

Отже, в порушення вимог ст.41 Закону України "Про заставу", предмет застави в спірному договорі не індивідуалізований та не зазначено в якому складі знаходиться майно.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову у частині визнання недійсним договору застави №4-КК/08 від 25.09.08.

Суд не приймає як належний доказ щодо індивідуалізації предмету застави в спірному договорі, наданий позивачем за первісним позовом договір оренди приміщення №3, укладений між ним та ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (а.с.24,т.2), оскільки з нього неможливо зробити висновок який саме склад орендує позивач за первісним позовом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову частково, а саме: в частині стягнення основного боргу в сумі 298591,58грн., 16630,46грн. прострочених відсотків, пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 15093.19грн., пені за прострочення сплати відсоткв у сумі 918,10грн., 750,00грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 7,54 - комісії за невикористаний залишок кредиту, оскільки в цій частині вимоги обгрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і про відмову у задоволенні первісного позову у частині стягнення: штрафу в сумі 30000,00грн. за невиконання зобов'язань по кредитному договору, пені за прострочення повернення кредиту в сумі 4463,21грн., штрафу в сумі 75000,00грн., пені за прострочення сплати відсотків у сумі 87,22грн. та про задоволення зустрічного позову у частині визнання недійсним договору застави товарів у обороті №4 - КК/о8 від 25.09.08. і про відмову у задоволенні зустрічного позову у частині визнання недійсним кредитного договору №4-КК/08 від 25.09.08.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом, пропорційно сумі задоволеного первісного позову і на відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволеному зустрічному позову.

Керуючись ст.ст.92, 203, 215, 241, 509, 525, 526, 546, 547, 549, 1054 ЦК України, ст.ст.22,33,34,43,44,49, 82-85, ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товаристваз обмеженою відповідальністю "Бакалія - Продукт", 10002, м. Житомир, вул. 1-го Травня, буд. 40, код ЄДРПОУ 33019762,

- на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" (м.Київ, вул. Хрещатик, 8-а, код ЄДРПОУ 19364259 в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" 10014, м. Житомир, вул. Київська, буд.54, код ЄДРПОУ 35624817

- 298591,58грн. - боргу по несплаченому кредиту,

- 16630,46грн. - боргу по прострочених відсотках,

- 15093,19грн. - пені за прострочення сплати кредиту,

- 918,10грн. - пені за прострочення сплати відсотків,

- 750,00грн. - комісії за обслуговування кредитної заборгованості,

- 7,53грн. - комісії за невикористаний залишок кредиту,

- 3319,91грн. - витрати, пов'язані із сплатою державного мита,

- 52,23грн. - витрати, пов'язані із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні первісного позову у частині стягнення пені за прострочення сплати кредитних коштів в сумі 4463,19грн., пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 87,22грн., штрафу за невиконання зобов'язань по кредитному договору в сумі 30000,00грн., штрафу за невиконання зобов'язань по договору застави в розмірі 75000,00грн.

4. Зустрічний позов задоволити частково.

5.Визнати недійсним договір застави товарів в обороті №4-КК/08 від 25.09.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалія -Продукт".

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" (м.Київ, вул. Хрещатик, 8-а, код ЄДРПОУ 19364259 в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" 10014, м. Житомир, вул. Київська, буд.54, код ЄДРПОУ 35624817,

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія - Продукт"10002, м. Житомир, вул. 1-го Травня, буд. 40, код ЄДРПОУ 33019762,

- 42,50грн.- витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

- 118,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Відмовити в задоволенні зустрічного позову у частині визнання недійсним кредитного договору №4-КК/08 від 25.09.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалія -Продукт".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 18 січня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позив.

3 - відп.

4-6- третім особам